МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

І.О. Семернікова

Н.В. Мєшкова-Кравченко

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

Навчальний посібник

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Херсон 2003

УДК 333.008.01

ББК 65.290 я73

С30

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 2-1168 від11.07.2000р.)

Рецензенти:

В.Є.Труш , професор, декан екон. ф-ту, зав. кафедрою Обліку та аудиту Херсонского державного технічного університету;

Л.О.Мармуль, д-р екон. наук, професор, зав. кафедрою Обліку та аудиту Херсонського державного аграрного університету

Економіка підприємства: Навчальний посібник ( Курс лекцій )/ І.О.Семернікова, Н.В.Мєшкова-Кравченко – Херсон, ХДТУ, 2003. – 292 с.

ISBN 5-7763-1868-8

Курс лекцій побудований відповідно до програми вивчення курсу «Економіка підприємства», на основі лекцій, прочитаних авторами.

Розглядаються економічні основи функціонування різних типів підприємств в умовах ринку. Висвітлені питання формування та використання ресурсів підприємства, фінансово-економічні показники результатів діяльності підприємства. Розкриті шляхи підвищення ефективності діяльності підприємств у сучасних умовах.

Призначений для студентів та викладачів вищих навчальних закладів, що спеціалізуються в області економіки. Підручник буде корисним також для слухачів центрів підвищення кваліфікації, працівників підприємств.

УДК 333.008.01

ББК 65.290 я73

ISBN 5-7763-1868-8

 І.О.Семернікова ,Н.В.Мєшкова-Кравченко ,2003

 ХДТУ, 2003

Тема 1 введення в курс «економіка підприємства»

1.1. Предмет, метод і задачі курсу «Економіка підприємства»

Слово «економіка» утворилося від двох грецьких слів: «ойкос» - будинок, домогосподарство і «номос» - закон. Таким чином, економіка - це наука, мистецтво управління домашнім господарством.

Зараз під терміном "економіка" розуміють:

• господарство, що включає галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери;

• історично сформовану сукупність виробничих відносин, економічний базис суспільства;

• наукову дисципліну, що вивчає сутність і розвиток економічних відносин.

Економіка – це наука про те, як суспільство використовує визначені, обмежені ресурси для виробництва корисних продуктів (послуг) і розподіляє їх серед різних груп людей. Тому економіка підприємства – наука про те, як це явище здійснюється в рамках кожного, окремо взятого, підприємства.

Підготовка економістів нової формації, глибоко розуміючих теорію ринкової економіки та вміючих ефективно використовувати отримані знання на практиці як на макро-, так і мікрорівні, має винятково важливе значення для країни.

Макроекономіка вивчає економічний стан країни в цілому. У макроекономіці усі величини розглядаються в агрегованому, сукупному виді: національний доход, валовий національний продукт, сукупний попит, сукупна пропозиція, зайнятість і норма безробіття, рівень інфляції.

Мікроекономіка зв'язана з діяльністю окремих економічних суб'єктів. Вона вивчає діяльність підприємств і галузей народного господарства.

Розподіл економіки на макро- і мікроекономіку чисто умовне, тому що досить часто ці два поняття важко розмежувати. Крім того, між ними існує досить тісний зв'язок. По-перше, макроекономіка є теоретичним фундаментом для пізнання мікроекономіки; по-друге, стан економіки залежить у першу чергу від ефективності роботи окремих підприємств. Саме на підприємствах створюються продукція і послуги, необхідні для виробничих цілей і задоволення потреб населення. Тому від того, як вони використовують свої ресурси, яку випускають продукцію за рівнем якості і конкурентноздатності, як упроваджують результати НТП, залежать економічна могутність країни і рівень життя її громадян.

У тлумаченні сутності «економіка підприємства» варто виходити, насамперед, із установлення місця і ролі підприємства в рішенні основної економічної проблеми: задоволення зростаючих потреб, в умовах дефіциту ресурсів.

В умовах ринкової системи господарювання підприємство об'єктивно стає основною ланкою в її реалізації.

Місія підприємства полягає у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг для задоволення потреб ринку та отримання максимально можливого фінансового результату.

На основі місії формуються цілі діяльності:

• забезпечення прийнятного рівня життя (у формі заробітної плати і задоволення ряду соціальних благ) для своїх працівників;

• динамічний стабільний розвиток виробничої бази підприємства;

• участь у утриманні державних органів і підтримці соціальних програм шляхом виплати відповідних податків.

Ступінь їхнього виконання залежить від результатів господарської діяльності, що включають не просто одержання прибутку, але й обсяг застосовуваних виробничих фондів (основні й оборотні фонди) і сукупність інших споживчих вартостей (соціальний сектор), накопичених підприємством на кожен даний момент часу з дня його розвитку.

Натурально-речовинний склад цих елементів у своїй сукупності представляє не що інше, як економіку підприємства. Їхня вартісна оцінка характеризує рівень і масштаби розвитку економіки підприємства.

Предметом вивчення курсу «Економіка підприємств» є сутність самого підприємства як комерційної організації, ресурси підприємства: основні виробничі фонди, оборотні кошти, робоча сила, інвестиції, їх взаємозв'язки, взаємодія і шляхи поліпшення використання. За умов, коли підприємство має ефективного власника і відповідну форму власності на засоби виробництва, інтерес до досягнення максимальних результатів спонукає власника і менеджерів до раціонального господарювання.

Курс «Економіка підприємства» систематизовано викладає основні положення економіки як науки, розглядає інструментарій, що реалізує ці положення на рівні підприємства.

Відповідно, предметом курсу «Економіка підприємства» буде прояв дії економічних законів на підприємствах різних галузей і форм власності, господарський механізм, що забезпечує в процесі виробництва і реалізації продукції досягнення найкращих результатів при оптимальних витратах ресурсів.

В основі розвитку економіки підприємства лежать об'єктивні економічні закони розвитку суспільного виробництва. Керувати економікою на будь-якому організаційному рівні – це значить робити у виробництві так, як вимагають економічні закони.

Для розумного й ефективного господарювання економічна наука і практика виробила відповідний господарський механізм, своєрідний інструментарій використання економічних законів.

Господарський механізм являє собою сукупність різних форм і методів які використовуються для свідомого, цілеспрямованого впливу на економіку з метою всілякої її інтенсифікації і підвищення ефективності.

Під формами розуміються різні економічні категорії, через які в господарському житті виявляється дія економічних законів – різні види планів, їхні показники, норми і нормативи, заробітна плата, премії, економічні оцінки ресурсів, ціни, податки, прибуток, фінанси, кредити та ін.

Під методами господарювання розуміються способи впливу на виробництво, у процесі якого використовуються перераховані вище форми – планування, госпрозрахунок, стимулювання, ціноутворення, нормування та ін.

Об'єктом вивчення курсу є промислове підприємство.

Дана дисципліна відноситься до суспільних наук, які вивчають ь виробничі відносини, що виникають між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. Природничі науки вивчають взаємодії людини з природою через речові відносини.

Методологічна основа курсу - діалектичний матеріалізм (закон єдності і боротьби протилежностей, перехід кількості в якість, заперечення заперечень).

Економіка - імперична наука (ґрунтується на фактах). Теорія, як результат раціонального мислення, пізнання законів і закономірностей економічного розвитку - необхідна умова для прийняття кваліфікованих рішень про напрямки використання матеріальних ресурсів, про реалізацію товарів і послуг. Однак найвищої цінності вона досягає лише в найтіснішому зв'язку з практикою. Саме практика формує соціальне замовлення на теоретичні дослідження і виносить справедливий вирок (служить перевіркою теорії). Гіпотеза - різновид теорії, що не може бути доведена цілком.

Метод історичного реалізму і логіки означає, що тільки при урахуванні реальної історичної обстановки, специфіки економічної ситуації можливий правильний аналіз процесів і явищ господарського життя.

Основними методами економічної науки також є: методи порівняльного аналізу і графічних зображень, описовий, гіпотетичний, дедуктивний, індуктивний.

Говорячи про вивчення курсу «Економіка підприємства», необхідно сформулювати основні його задачі. Вони продиктовані двома визначальними положеннями:

• підприємства незалежно від форм власності і галузевої приналежності є першою ланкою і економічною основою народного господарства країни. Від рівня ефективності роботи підприємств, в остаточному підсумку, залежить рівень розвитку всього народного господарства, рівень добробуту людей;

• перехід до ринкової економіки вимагає переосмислення господарського механізму, що діяв раніше, введення в його структуру нових форм і критеріїв, таких як підприємництво, конкуренція, господарський ризик, комерційний розрахунок, сертифікація, бізнес-план, мотивація праці, оподатковування і т.п.

Відповідно, основними задачами курсу є:

• розгляд основних елементів господарського механізму, що діє на підприємствах;

• освоєння нових форм і методів господарювання, зумовлюваних вимогами ринкової економіки;

• вивчення особливостей економіки й організації підприємств різних форм власності.

«Економіка підприємства» є теоретичною і методичною базою для вивчення ряду прикладних дисциплін, зв'язаних з організацією, плануванням виробництва, аналізом і обліком виробничо-господарської діяльності підприємств, включаючи маркетинг як дисципліну, що узагальнює реальну практику ринкової економіки між виробниками і споживачами.