Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
П е ч а т ь.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
15.38 Mб
Скачать

6.5. Сукупне планування виробництва

Сукупне планування виробництва передбачає встановлення темпу виробництва групи або іншої широкої категорії товарів на середньостроковий період (від 6 до 18 місяців). Практично сукупний план надає початкові дані для складання основного плану виробництва. Головна мета сукупного плау полягає у встановленні оптимального поєднання темпів виробництва, чисельності рабочої сили і об'єму наявних матеріальних запасів. Під темпом виробництва розуміють кількість одиниць продукції, що виготовляються в одиницю часу (в годину, день). Чисельність робочої сили — це кількість робочих, що необхідна для випуску певного об'єму продукції. Наявні матеріальні запаси є залишком продукції, що не використано в попередньому періоді.

Формалізоване представлення задачі сукупного планування:

прогнозований попит Ft на кожний період t тимчасового обрію планування, шо дорівнює Т періодам, визначає об'єм випуску продукції Pt, рівень матеріальних запасів It і чисельність робочих Wt таким чином, щоб відповідні витрати для періодів t = 1, 2 . . ., Т протягом всього обрію планування були мінімальними.

Форма сукупного плану в різних компаніях різна. В деяких фірмах такий план є формалізованим звітом, що містить плановані завдання і передумови, на яких вони базуються. В інших фірмах (переважно в невеликих), власник може виконати прості розрахунки необхідної чисельності робітників, які будуть відображені в штатному розкладі, що замінить йому сукупний план.

Способи складання планів також різні для різних підприємств. Загальний підхід полягає в тому, що план складають, виходячи з корпоративного щорічного плану, як показано на рис. 6.12.

Рисунок 6.12. Чинники виробничого планування

Типовий корпоративний план містить розділ, що присвячений виробництву і який конкретизує для кожної виробничої лінії такий об'єм випуску продукції на 12-місячний період, який зможе задовольнити прогнозовані продажі. Планувальник отримує цю інформацію і намагається визначити, як найкращим чином вирішити цю задачу з наявними ресурсами. Деякі організації об'єднують потреби у випуску широкої номенклатури продукції в еквівалентні одиниці і використовують їх як основу сукупного планування

Якщо у фірмі маркетинг і процес виробництва тісно пов'язані, для підвищення попиту в періоди зниження його показників можна активізувати рекламу і знижувати ціну. Навпаки, в періоди високого попиту можна зменшити рекламну діяльність і підняти ціни до рівня, що забезпечує максимальне отримання прибутку від реалізації виробів або послуг.

Доповнююча продукція допомагає подалати фірмам циклічні коливання попиту. Наприклад, на газонокосарки традиційно існує високий попит навесні і влітку, а низький — восени і взимку. І навпаки, підвищеним попитом восени і взимку і зниженим попитом навесні і влітку користуються, наприклад, снігоходи і снігоочисники. Змінюючи по сезонах види доповнюючої продукції, можна згладити коливання попиту. Що стосується сервісу, то тут коливання попиту часто визначаються в годинах, а не місяцях. Ресторани з високим попитом в періоди обіду і вечері, часто знижують ціну на сніданки, щоб підвищити попит в ранні часи.

Але навіть при таких ситуаціях на попит існують обмеження, в просторі яких управління попитом можливо. Так, при складанні виробничого плану планувальник на виробництві повинен враховувати перш за все продажі і замовлення, що заплановані маркетингом і залишивши собі для маніпулювання у вигляді змінних, внутрішні чинники.

Що стосується управління внутрішніми чинниками, то на часі використовують новий підхід, що отримав назву адекватної реакції. При цьому підході визначення початку виробництва конкретного виробу засновано на точному аналізі попереднього попиту і виробництва в поєднанні із експертною оцінкою майбутнього попиту. Ключовим елементом цього підходу є чітке поділення виробів на ті, для яких попит достатньо передбачений, і ті, для яких попит практично непередбачуваний [1-2].

Практичний приклад 6.5.1[4]

Фірма Jason Enterprised (JE) проводить відеотелефони для внутрішньогоринку США. Якість даної продукції не дуже висока, але ціна продажу низька, що спонукає JE вивчати ринок, одночасно приділяючи багато часу НІОКР.

На даному етапі JE потребує розробки сукупного плану виробництва на шість місяців (січень-червень). Для розробки такого плану Вам знадобиться інформація, що наведена (див. табл. 6.16, 6.17).

Визначте витрати в кожній з наступних виробничих стратегій:

1. Виробництво точно відповідає попиту; варіювання чисельності робочої сили (прийміть, що початкова чисельність робочої сили відповідає об'єму виробництва першого місяця).

2. Постійна чисельність робочої сили; варіювання матеріального запасу

припускає можливість дефіциту.

3. Постійна чисельність робочих дорівнює 10; використання субпідряду.

Таблиця 6.16. Економіко–виробничі умови

Попит і кількість робочих днів

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Попит, що

спрогнозовано

500

600

650

800

900

800

4250

Кількість ро

бочих днів за місяць

22

19

21

21

22

20

125

Витрати

Матеріали

100 грн на одиницю продукції.

Витрати на зберігання

10 грн на одиницю за місяць

Гранічна вартість дефіциту

20 грн на один.продукції за місяць

Гранічна вартість субпідряду

100 грн на один.продукції(котрактна

вартість мінус вартість матеріалу:

200-100 =100)

Вартість найму та навчання

50 грн на одного робітника

Витрати звільнення

100 грн на одного робітника

Працеємність (у робочих годинах)

4 грн на одиницю продукції

Оплата праці (8-годинний робочий день)

12,5 грн за годину

Оплана наднормованої праці (у 1,5 рази

вища за прямих витрат)

18,75 грн за годину.

П р о д о в ж е н н я т а б л и ц і 6.16

Матеріальні запаси

Запас на початок січня

200 одиниць

Резервний запас

0 % місячного попиту

Виробнича потреба у разі сукупного планування

Січен

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Запас на початок місяця

200

0

0

0

0

0

Прогнозуємий попит

500

600

650

800

900

800

Резервний запас

0

0

0

0

0

0

Виробнича потреба (прогноз попиту+резервний запас – запас на початок місяця)

300

600

650

800

900

800

Запас на кінець місяця (запас на початок місяця+

виробнича потреба -прогноз попит)

0

0

0

0

0

0

План 1. темп виробництва в повній мірі відповідає виробничим потребам. Варіювання робочою силою

Виробнича потреба

300

600

650

800

900

800

Необхідна кількість годин (виробн.потреба х4годин/ одиницю)

1200

2400

2600

3200

3600

3200

Кількість робочих годин в місяць на одного робочого (місячна кількість робочих днів х 8 робочих годин в день)

176

152

168

168

1ё76

160

Таблиця 6.16a. Складання плану 1

П р о д о в ж е н н я т а б л и ц і 6.16а

Необхідна кількість робочих(кількість робочих годин / кількість робочих годин в місяць на одного робочого)

7

16

15

19

20

20

Кількість найманих робочих ( в перший місяць потрібно 7)

0

9

0

4

1

0

Витрати по найму (кількість х 50 грн)

0

450

0

200

50

0

700

Кількісь

звільнених

0

0

1

0

0

0

Витрати на звільнення(кількість звільняємих х 100)

0

0

100

0

0

0

100

Пряма оплата праці (кілкість робочих годин х 12,5)

15000

3000

32000

40000

45000

40000

202500

Загальні витрати

203300

Таблиця 6.16 b. Складання плану 2

План 2: Постійна чисельність робочої сисли. Варіювання запасів і дефіциту

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Початковий запас

200

140

- 80

- 310

- 690

- 1150

Кількість робочих днів у продовж місяця

22

19

21

21

22

20

Доступна кількість робочих годин (місячна кількіст робочих днів х 8 робочих годин в день х 10 робочих)*

1760

1520

1680

1680

1760

1600

П р о д о в ж е н н я т а б л и ц і 6.16 b

Фактичний об'єм виробництва(приступна кількість робочих годин / 4 години на виготовлення одиниці продукції)

440

380

420

420

440

400

Пргнозуємий попит

500

600

650

800

900

800

Запас на кінець місяця (запас на початок місяця + фактичний об'єм виробництва – прогнозуємий попит)

140

- 80

- 310

- 690

- 1150

- 1550

Вартість дифіциту (кількість одиниць х 20)

0

1600

6200

13800

23000

31000

75600

Резервних запас

0

0

0

0

0

0

Залишок продукції (запас на кінець місяця – резервний запас. Лише за позитивною різницею)

140

0

0

0

0

0

Витрати на зберігання запасів (залишок х 10)

1400

0

0

0

0

0

1400

Пряма оплата праці (приступна кількість робочих годин х 12,5)

22000

19000

21000

21000

22000

20000

125000

Загальні витрати, грн

202000

Таблиця 6.16 c. Складання плану 3

План 3: Постійна мінімальна кількість робочих. Субпідряд

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Всього

Виробнича потреба

300

460*

650

800

900

800

Кількість робочих днів за місяць

22

19

21

21

22

20

Приступна кількість робочих годин (місячна кількість робочих днів х 8 робочих годин в день х 10 робочих)

1760

1520

1680

1680

1760

1600

Фактичний об'єм виробництва(приступна кількість робочих годин / 4 години на виготовлення одиниці продукції)

440

380

420

420

440

400

Кількість виробів виготовлених субпідрядником (виробнича потреба – фактичний об'єм виробництва)

0

220

230

38

460

400

Вартіст субпідряда (кількість виробів зробленин субпідрядниками х 100)

0

8000

23000

38000

46000

40000

155000

Пряма оплата праці (приступна кількість робочих годин х 12,5), грн

22000

19000

21000

21000

22000

20000

125000

Загальні витрати

280000

*600 – 140 одиниць – запас на початок лютого. Приймаємо, що постійна чисельність робочих дорівнює 10.

Таблиця 6.17. Порівняльні результати сукупного планування

Порівняння варіантів плану

Описування

плану

Витрати

Вартість

субпідряду

Пряма

оплата

праці

Вар-

тість

дефі-

циту

Загаль-на вар-тість

по най-му

на звільнен-

ня

на збе-рігання злишко-вих запа-сів

а)Темп виробниц-тва точно відпо-відає виробничій потребі варіювання робочої сили

700

100

202500

2033000

b)Постійна чисель-ність робочої сили, варіювання запасів і дефіцита

1400

125000

75600

202000

с)Мінімально не-обхідна чисель-ність робочих, субпідряд

155000

125000

280000