Висновки

1. Рельєф земної поверхні є складовою навколишнього середови­ща і вивчається геоморфологією. Як об’єкт дослідження геоморфо­логії рельєф характеризується такими властивостями, як морфологія, генезис, вік і динаміка, що є предметом вивчення цієї науки.

2. Унаслідок того що рельєф набуває безпосереднього та опосеред­кованого значення у функціонуванні складових довкілля, геоморфо­логія тісно пов’язана з різними науками про Землю — геологією, фі­зичною географією, гідрологією, кліматологією, ґрунтознавством тощо, а завдяки складному механізмові перебігу геоморфологічних проце­сів — з природничими науками — фізикою, хімією, астрономією та ін.

3. Незважаючи на відносно молодий вік, геоморфологія має чітко сформульовані методологічно об’єкт, предмет, методи дослідження, тобто є остаточно сформованою самостійною наукою про Землю, з методологічно обґрунтованими науковими й прикладними напряма­ми розвитку.

4. Основний постулат геоморфології', «рельєф є наслідком взаємо­дії ендо- та екзогенних чинників свого формування». Докладніше вивчення рельєфу та його властивостей проводять на основі аналізу геоморфологічного впливу ендо-, екзо- та антропогенних чинників формування рельєфу і наслідків такого впливу — формування відпо­відних морфоструктур та морфоскульитур різного порядку.

5. Взаємодія морфоструктур і морфоскульитур визначається: а) наявністю двох головних груп процесів формування рельєфу — денудації та акумуляції; б) наслідками зазначених груп геоморфоло­гічних процесів є висхідний і низхідний розвиток рельєфу, його ритмічність; в) ярусністю рельєфу Землі різного рівня, що зумов­люється особливостями взаємодії ендо- та екзогенних чинників фор­мування рельєфу (глобальні геоморфологічні рівні, поверхні вирів­нювання, регіональні геоморфологічні рівні, річкові й морські тераси); г) широтною зональністю природних умов Землі, яка відображена в морфокліматичних зонах з переважанням екзогенних геоморфологі­чних процесів і відповідного прояву морфоскульптури.

6. Геоморфологічні процеси набувають великого значення у пере­міщенні по земній поверхні та у верхній частині літосфери гігантських об’ємів речовини і енергії, потоки яких визначаються й контролюють­ся давнім і сучасним рельєфом, впливом ендо- та екзогенних чинни­ків їх формування.

7. Основними науковими напрямами геоморфології є структурно- геоморфологічний, клімато-геоморфологічний і системно-формацій­ний, розвиток яких триває й понині.

8. У процесі розвитку геоморфології послідовно виникали й утвер­джувалися важливі прикладні напрями: розвідувальна, інженерна та екологічна геоморфологія, які мають велике практичне значення.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Коротун І. М. Прикладна геоморфологія. — Рівне: Держ. ред.-вид. п-во, 1966. - 132 с.

2. Леонтьев О. К., Рычагов Г. И. Общая геоморфология. — М.: Высш. шк., 1979. - 287 с.

3. Райс Р. Дж. Основы геоморфологии. — М.: Мир, 1980. — 574 с.

4. Фоменко А. Н., Хихлуха В. И. Общая физическая география и геоморфоло­гия. — М.: Недра, 1987. — 374 с.

5. Щукин И. С. Общая геоморфология: В 3 т. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1960. - Т. 1. - 614 с.; 1964. - Т. 2. - 562 с.; 1974. - Т. 3. - 383 с.

6. Якушко О. Ф. Основы геоморфологии. — Минск: Вышэйш. шк., 1986. — 204 с.

Додаткова

7. Апродов В. А. Вулканы. — М.: Мысль, 1982. — 367 с.

8. Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов H. Н., Фрейкин 3. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318 с.

9. Бондарчук В. Г. Геоморфологія У PCP (Геологічний розвиток рельефу УРСР). - К.: Рад. шк., 1949. - 240 с.

10. Бондарчук В. Г. Основы геоморфологии. — М.: Учпедгиз, 1949. — 320 с.

11. Гвоздецкий Н. А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214 с.

12. Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М.: Мысль, 1987. — 399 с.

13. Географічна енциклопедія України: В 3 т. — К.: Укр. енцикл. ім. М. П. Ба­жана, 1989-1993. - Т. 1-3.

14. Геоморфолога Украинской ССР / Под ред. И. М. Рослого. — К., 1990. — 287 с.

15 .Девис У. М. Геоморфологические очерки. — М., 1962. — 454 с.

16. Дмитрієв М. Рельєф УСРР (Геоморфологічний нарис). — X., 1936. — 214 с.

17. Долгушин Л. Д., Осипова Г. Б. Ледники — М.: Мысль, 1989. — 447 с.

18. Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М.: Мысль, 1991. — 499 с.

19. Кинг Л. Морфология Земли. Изучение и синтез сведений о рельефе Зем­ли. — М.: Прогресс, 1967. — 559 с.

20. Криволуцкий А. Е. Жизнь земной поверхности. — М.: Мысль, 1971. — 406 с.

21. Криволуцкий А. Е. Рельеф и недра Земли. — М.: Мысль, 1977. — 302 с.

22. Леонтьев О. К. Дно океана. — М.: Мысль, 1968. — 320 с.

23. Марков К. К. Основные проблемы геоморфологии. — М.: Географгиз, 1948. — 343 с.

24. Пенк В. Морфологический анализ. — М.: Географгиз, 1961. — 359 с.

25. Четырехъязычный энциклопедический словарь терминов по физической гео­графии. — М.: Сов. энцикл., 1979. — 703 с.

26. Эделыитейн Я. С. Основы геоморфологии. — М.: Госгеолтехиздат, 1947. — 399 с.

ПРЕДМЕТНИЙ

ПОКАЖЧИК

Абісальні рівнини 390 Абляція 227, 236 Абразія 29, 154, 362 Авлакоген 60, 440 Аласи 281, 327 Альтипланація 150, 162, 240, 267, 279, 398,434 Антиклінорії 118, 119 Астеносфера 107, 109 Астроблеми 69 Атоли 382

Байджерахи 281, 400 Баранкоси 141 Баранячий лоб 37, 232, 247,

373,466 Бархани 288 Батоліт 48 Бедленд 221, 408 Бенч 37, 89, 154, 363 Бергшрунд 230, 231 Береги 353

• аральського типу 374

• далматинські 374

• інгресійний 54

• лагунові 374

• лиманні 374

• маршеві 374

• ріасові 374

• скидового і брилового

розчленування 374

• фіордові 373

• шермові 374

• шхерні 373 Берегова (ий)

• лінія 352

• схил підводний 353 Бордерленди 93

Брижі вітрові 298 Брили відторгнення 252 Булгуньяхи 274, 400,

409

Валуни «ератичні» 243 Ванни виорювання 154, 252, 466 Вати 375, 379 Вершина вихлюпування

358

Вивітрювання 159

Гамади 287, 404, 408 Геокріолітозона 399, 409 Геоморфологія інвайрон- ментальна 477 Геотектура 21, 441, 472 Гідролаколіти 38, 267, 273, 400

Глетчер (глетчерний) 171, 225,231,250 Глини стрічкові 239, 242, 252

Гляціодислокації 250 Горніто 141

Дайка 48 Деллі 181, 407 Деляпсій 336, 337 Денудація (денудаційний) 67,69,71,73,130,156, 303, 412, 467 -селективна 130, 142, 283 Десквамація 290, 404 Детрузивний 337 Дефлюкція 330, 333, 339, 342

Дефляція 37, 154, 292, 301, 405,434,451 Децерація 343 Дилатація 159, 160 Діагенез 314 Долина (и)

• абісальна 390

• консеквентні 126, 214 -обсеквентні 127, 215

• ресеквентні 127, 215

• субсеквентні 126, 214 Доліна 305, 310, 324 Друмліни 37,154, 238, 248,