Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник Історія Соціальної роботи.docx
Скачиваний:
707
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
258.05 Кб
Скачать

А.Г. Горілий

Історія соціальної роботи

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник

Тернопіль «Видавництво Астон» 2004

ББК 65.27 Г 69

Горілий А.Г. Історія соціальної роботи. Навчальний посібник. - Тернопіль: Видавництво Астон, 2004. - 174 с.

Рецензенти:

Алексієвець М.М. - декан історичного факультету Тернопільського держаного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, професор, доктор історичних наук;

Стрішенець М.М. - завідувач кафедри філософії та політології ТАНГ, професор, доктор історичних наук.

Навчальний посібник з історії соціальної роботи видається вперше в Україні. Він охоплює історію розвитку і створення такої важливої сфери діяльності людства від стародавніх часів і до кінця ХХ-го століття. Відображає основні етапи розвитку соціальної роботи в Україні, Росії та Західній Європі, основні події, роль істо­ричних осіб. Розрахований на студентів, що навчаються за спеціа­льностями «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка», іншими гуманітарними спеціальностями, а також на практичних праців­ників соціальної сфери.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник (Лист № 14/18.2-1586 від 08.07.04 р.)

І8ВК 966-308-085-Х

О Горілий А.Г., 2004.

© ТзОВ «Видавництво Астон», верстка, 2004.

ПЕРЕДМОВА

Автором підготовлено конспект, а відтак і прочитано курс лекцій з історії со­ціальної роботи у 2000-2003 роках для студентів спеціальності «Соціальна робота» Тернопільської академії народного господарства. Доповнений і виправлений конспект лекцій став основою для написання даного навчального посібника.

Слід відзначити, що у різних країнах різними дослідниками у поняття «соціальна робота» вкладається дещо інший зміст. Деякі західні автори зародження соціальної роботи відносять переважно до кінця XIX - початку XX ст. (період професіоналізації), а давні віки і середньовіччя розглядають лише як передісторію соціальної роботи, для якої характерна вузька ділянка соціальної допомоги, спорадична підтримка, взаємодо­помога, природна для людського співжиття. Проте такий підхід не є загальноприйня­тим і на Заході. Наприклад, укладачі словника соціальної роботи Національної асоціації соціальних працівників США1вважають, що соціальна робота здійснюється понад 3,5 тис. років і розглядають дату виникнення кожної із світових релігій як знаменні віхи розвитку соціальної роботи у світі.

Вітчизняні дослідники трактують соціальну роботу не лише в межах «фах - наука», а й розуміють під нею певну культурно-історичну модель підтримки. Та­кий підхід дозволяє розглядати ранні родові форми підтримки як архетипи всіх наступних систем допомоги і захисту. Тобто вважається, що, бувши одним з давніх інститутів суспільства, соціальна допомога в тій чи іншій формі існувала в умовах усіх відомих історичних цивілізацій і культур. Вона проявила себе як вельми фун­кціональна соціальна система, що має високу здатність до адаптації у найрізнома­нітніших обставинах.

Поняття «соціальна робота» включає в себе цілу низку інших понять, які можуть частково перетинатися, тобто не завжди мати чіткі межі. Серед них такі поняття:

  1. Соціальний захист - система заходів, здійснюваних державою та іншими ін­ституціями суспільства щодо забезпечення гарантованих мінімально достатніх умов життя, підтримання житгєзабезпеченосгі й діяльнісного існування людини. Отже, це широке коло різноманітних заходів, реалізація яких і є змістом соціальної роботи.

  2. Соціальне забезпечення - державна система допомоги, підтримки і об­слуговування людей похилого віку і непрацездатних громадян, сімей з дітьми, а також осіб, які потребують допомоги. Реалізує конституційне право громадян на матеріальне забезпечення в старості, у випадку захворювання, повної або' частко­вої втрати працездатності, втрати годувальника. Система соціального забезпечення ^ включає: пенсії, допомоги працюючим (за тимчасової непрацездатності, при поло­гах),одиноким матерям, багатодітним і малозабезпеченим сім'ям тощо. Здійсню­ється за рахунок державного бюджету і страхових внесків, які акумулюються в пенсійному фонді, фондах соціальної підтримки населення.

  3. Соціальна підтримка - система заходів щодо надання допомоги окремим категоріям громадян, які тимчасово опинилися у важкому економічному становищі (частково або повністю безробітні, молодь, що навчається, тощо), шляхом надання

їм необхідної інформації, фінансових засобів, кредитів на навчання, правозахисту і введення певних пільг.

4. Соціальна допомога - система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, які надаються соціальною службою окремим особам або гру­пам населення для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, адаптації в суспільстві.

Перше з цих понять, як бачимо, включає в себе поняття 2, 3, 4. У свою чергу соціальне забезпечення частково (лише з боку держави) включає поняття 3 і 4. Поняття ж соціальна підтримка поглинає поняття соціальна допомога.

У Російській Федерації, де розпочато підготовку фахівців із соціальної робо­ти дещо раніше, ніж в Україні, і де вона набула значно більшої масштабності, перші монографії і навчальні посібники з історії соціальної роботи в Росії з'являються у середині 90-х років XX століття. В Україні подібних видань ще немає, тому даний посібник - перша спроба забезпечення українських студентів подібним навчальним посібником із зазначеного курсу.

Зрозуміло, що соціальна робота у кожній країні тісно пов'язана з історичною, економічною, соціальною, політичною, демографічною ситуаціями, що склалися у суспільстві в той чи інший період його розвитку. Вона невіддільна від постатей державних, політичних, громадських діячів свого часу, політичних партій та спіль­ностей, що перебували при владі. Тому нові для студентів факти про події й явища, що стосуються суто соціальної роботи, накладаються у даному курсі на відомі вже студентам історичні події та постаті, дозволяють давати їм значно зваженішу, глибшу та об'єктивнішу оцінку.

Вивчення історії соціальної роботи дає можливість простежити розвиток гро­мадської думки, ідеології стосовно соціальної допомоги і підтримки, що закладені в основу і відповідних законодавчих актів кожної епохи, й практичної діяльності кож­ної громади, кожного уряду, кожного глави держави: від фізичного знищення «суспі­льного баласту» (за тогочасними уявленнями) - старезних родичів і «надлишкових» дітей - до забезпечення їм повного утримання за рахунок суспільства. Лише знання цієї історії дає змогу зрозуміти логіку змін (інколи радикальних) у соціальній полі­тиці держави стосовно соціально вразливих верств її населення (наприклад, від фак­тичного сприяння жебрацтву до покарання за жебрацтво батогами), оцінити ефек­тивність різних підходів до підтримки нужденних, уникнути помилок, яких при­пустилися наші попередники, обґрунтувати найраціональніші шляхи подальшого розвитку системи соціального захисту населення в Україні.

Періодизація вітчизняної історії соціальної роботи (виділено сім періодів) запозичена у російського дослідника М.Ф. Фірсова. На нашу думку, вона більш- менш адекватно відображає епохальні зміни у нашому геополітичному просторі і, відповідно, зміни суб'єктів та об'єктів допомоги й взаємодопомоги, інститутів підтримки, ідеології соціальної допомоги.