- •Історія соціальної роботи
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник (Лист № 14/18.2-1586 від 08.07.04 р.)
- •Розділ і. Соціальна допомога у стародавніх суспільствах
- •1. Елементи соціальної допомоги у Вавилоні, давньому Єгипті і давньому Китаї
- •2. Соціальна допомога у давніх Греції та Римі
- •3. Система допомоги в давніх іудейських та перших християнських громадах
- •1. Соціально-економічний стан населення у середньовіччі
- •3. Соціальна функція монастирів
- •Запитання та завдання для самоконтролю /. З чим пов 'язаний Початок середньовіччя в Європі, і як у загальному можна охарактеризувати умови життя її населення в цей період?
- •Розділ IV. Княжа та церковно-монастирська підтримка нужденних у х-хііі століттях
- •1. Вплив хрещення Руси на модель соціального захисту населення
- •2. Початий християнської благодійності за правління князя Володимира Великого (з 980 по 1015 рр.)
- •3. Соціальний захист за князів Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха
- •Розділ V. Церковна, державна, світська соціальна допомога в XIV - першій половині XVII ст.
- •1. Розвиток монастирської системи допомоги та підтримки нужденних
- •2. Формування державної системи захисту
- •3. Виникнення приватної благодійності
- •4.0Собливості соціальної роботи у тогочасній Україні
- •5. Основні тенденції в царині соціальної роботи в Західній і Центральній Європі
- •1. Утвердження державно-адміністративних підходів до суспільної та приватної опіки
- •3. Основні напрямки суспільної опіки
- •4. Вплив епохи Просвітництва на ідеологію та практику соціальної роботи в Західній Європі. Соціально-економічне становище робітників і перші фабричні закони
- •1. Вплив російських реформ 60-70-их років XIX ст. На розвиток державної і суспільної опіки
- •2. Сільська і волосна1опіка
- •3. Міська система допомоги
- •4. Церковно-парафіяльна і приватна опіка
- •5. Особливості соціальної опіки в Україні
- •6. Зародження соціального страхування і «карцерна» система державної і суспільної опіки в Західній Європі та сша. Виникнення соціальної роботи як фахової діяльності
- •1. Перші кроки у формуванні системи соціального забезпечення у колишньому срср
- •2. Соціальна політика стосовно селянства
- •5. Система соціального забезпечення в 1950-1991 рр.
- •1. Соціально-економічна ситуація в Україні у кінці 80-х і в 90-х роках XX ст.
- •2. Формування системи соціального захисту в Україні за нових політико-ідеологічних та соціально-економічних умов
- •3. Соціальне обслуговування населення
- •4. Соціальні служби для молоді та дітей
- •5. Державна служба зайнятості
- •6. Недержавні організації соціальної роботи
- •1. Біографічна довідка про Митрополита Андрея ШептицькогЬ
- •2. Громадська та благодійна діяльність Митрополита Андрея Шептицького
- •Анатолій Гаврилович Горілий
Розділ і. Соціальна допомога у стародавніх суспільствах
1. Елементи соціальної допомоги у Вавилоні, давньому Єгипті і давньому Китаї
Як практична діяльність (соціальна дія) з надання допомоги, підтримки і захисту нужденних, соціальна допомога відома ще в давніх цивілізаціях Єгипту, Китаю, Греції. Саме там були закладені її основні засади, які через багато століть послужили основою для формування наукової концепції соціальної роботи.
Численні археологічні розкопки і антропологічні дослідження дають підстави для висновку про те, що в стародавніх суспільствах застосування примітивних засобів праці і побуту змушувало людей жити і діяти як єдине ціле, розподіляючи порівну засоби існування, проявляючи таким чином турботу про ближнього.
Давні суспільства, про які тут йде мова, значно відрізнялися одне від одного і за часом існування, і за географією. Тому прояви соціальної підтримки в кожному з них не могли бути ідентичними. Кожне суспільство організовується відповідно до свого способу життя, своєї релігії, етики, соціально-моральних цінностей, демографічних, економічних і політичних реалій.
Із значною часткою умовності, в античному світі можна виділити два типи допомоги бідним і слабким. З одного боку, допомога базується на релігійних і моральних приписах, які роблять її обов'язковою. З іншого, історики знаходять у них елементи соціального законодавства і соціальної політики в тій мірі, що релігійні обов'язки передбачали послідовні зобов'язання допомоги знедоленим (десятина, податок, гостинність).
У давньому Єгипті (2700-2200 рр. до н. е.) турбота про членів суспільства проявлялася, перш за все, з метою збереження трудових ресурсів. Це була функція державц, заінтересованої у забезпеченні певного рівня життя людей, зайнятих на громадських роботах - будівництві каналів, пірамід, гробниць і храмів. Важливим чинником була необхідність попередження голодних бунтів, що загрожували стабільності держави. З цією метою застосовувалося централізоване планування і розподіл продуктів харчування між різними регіонами, а також певна міграційна політика.
У Вавилоні цар Хаммурапі ще у II тисячолітті до н. е. вписав деякі засади допомоги у свій кодекс, який є найдавнішим з відомих нам зводів законів. У них, зокрема, зафіксована заборона боргового рабства і заміна його відробками. Зазначено, що в часи випробувань і труднощів люди повинні допомагати одне одному.
Постійно надавалися соціальні послуги населенню у державі Вавилон і в культових храмах. Тут опікувалися різними категоріями населення: військовополоненими, рабами, незаконнонародженими. У голодні роки дітей з бідних сімей віддавали у храми на утримання. Здійснюючи соціальну допомогу, ці культові установи на чолі зі жре- цями користувалися авторитетом та підтримкою широких верств населення і перетворилися в значну соціальну і політичну силу.
У давньому Китаї у подібній ситуації застосовувалися аналогічні заходи. Тут у І ст. до н. е. уряд розробив основи своєї соціальної політики, які в умовах надзвичайних ситуацій включали такі основні елементи:
безкоштовний (або за мінімальну плату) розподіл збіжжя;
використання всіх пустуючих площ для засіву безкоштовним збіжжям;
переселення голодуючих у благополучні регіони країни.
Таку соціальну політику слід вважати гуманною і відповідальною, але провадилася вона лише у надзвичайних ситуаціях.