- •Геолого-географічних наук
- •Геоморфології
- •Властивостей рельєфу
- •Морфологічна класифікація
- •Морфометрична класифікація
- •Генетична класифікація
- •Класифікація за віком
- •Динамічна класифікація
- •Назвіть теоретичні засади розрізнення геоморфологічних процесів.
- •Закономірності формування планетарних форм рельєфу Землі
- •Рельєфоутворювальне значення рифтогенного процесу
- •Грубоуламкові осадки і вулкани
- •Основні ознаки рельєфу материкових виступів
- •Рельєф орогенних поясів материкових виступів
- •Рельєф підводних окраїн материків
- •Ознаки рельєфу геосинклінальних областей у перехідних зонах
- •Рельєф ложа океанів - западин і серединно- океанічних хребтів
- •У рельєфоутворенні
- •Класифікація тектонічних рухів
- •Рельєфоутворювальна роль
- •Землетруси та їхній вплив на формування і зміни рельєфу. Палеосейсмодислокації
- •Морфологічні відмінності вулканів
- •Мікро- та мезорельєф. Особливості денудації вулканічних споруд
- •Роль вулканічних процесів у формуванні рельєфу
- •3.5.4. Грязьовий вулканізм
- •З агальні 4.1 положення
- •Поняття про морфоскульптуру
- •Вплив клімату на генетичні типи екзогенних процесів та інтенсивність їх дії на земну поверхню
- •Зміна клімату в часі й просторі та її геоморфологічні наслідки
- •Закономірності ‘ розвитку екзогенних ’ рельєфоутворювальних процесів
- •Механічне вивітрювання
- •Хімічне вивітрювання
- •Кора вивітрювання
- •Морфоскульптура, створена процесами вивітрювання
- •Корисні копалини кори вивітрювання
- •Робота тимчасових і постійних водних потоків
- •Просторово-часові закономірності роботи тимчасових водних потоків, їх морфоскульптура
- •Робота постійних водних потоків та їх морфоскульптура
- •Будова річкових долин та їх складових
- •Русло (річище), його динаміка й морфологічні особливості
- •Заплава, її утворення і рельєф
- •Річкові тераси, їх утворення, морфологічні й генетичні типи, особливості розвитку
- •Асиметрія річкових долин *
- •Розміщення, угруповання і взаємозв’язки флювіальних форм рельєфу
- •Типи флювіального рельєфу
- •Будова річкових долин у гирлах
- •Практичне значення вивчення флювіального рельєфу
- •Г 4.4 ляціальні процеси і відповідні форми рельєфу земної поверхні
- •Умови виникнення і розвитку льодовиків, їхні типи
- •Діяльність сучасних гляціальних процесів та їх геоморфологічні наслідки
- •Діяльність гляціальних процесів давніх материкових (покривних) зледенінь і морфоскульптура областей їхнього поширення
- •Примітки: * — коливання розміщення краю крижаного покриву внаслідок ритмічних похолодань і потеплінь без повної деградації льодовикового щита; (?) — даних немає.
- •4.4.4. Значення вивчення
- •Поширення і будова гірських порід багаторічної мерзлоти
- •Типи мерзлотних деформацій і прояв їх у будові земної поверхні
- •4.5.3. Практичне значення вивчення багаторічної мерзлоти
- •Природні умови розвитку еолових процесів на Землі
- •Механізми вивітрювання та основних еолових процесів в аридних областях
- •Острівні гори і педименти
- •Умови виникнення і типи карсту
- •Механізм і морфоскульптура карстового процесу
- •Похідні природні явища карстових процесів
- •Закономірності перебігу карстових процесів
- •Псевдокарстові процеси і форми рельєфу
- •Практичне значення вивчення карстових процесів і форм рельєфу
- •С 4.8 хилові процеси
- •І рельєф схилів
- •Класифікації схилів і схилових процесів
- •Механізм схилових процесів і морфоскульптура схилів
- •Н я (за с. Воскресенським):
- •Теоретико-методологічне значення вивчення схилів і процесів, які там відбуваються
- •Зниження межиріч
- •Послідовні стадії
- •Практичні питання вивчення процесів на схилах
- •Берегові процеси 4.9 і форми рельєфу
- •Умови розвитку абразійних та акумулятивних процесів на узбережжях морів і великих озер
- •Підводний береговий схил
- •Механізм хвильової діяльності. Види течій у береговій зоні
- •Механізм абразії,
- •Поздовжньо-берегового і поперечно-берегового руху відкладів та утворення адекватних їм морфоскульптур
- •Переміщення наносів у береговій зоні
- •Морфологічні наслідки поперечного переміщення наносів
- •Поздовжнє переміщення наносів
- •Типи морських берегів
- •Особливості морфології й динаміки берегів припливних морів
- •Коралові береги й острови
- •Денудаційні береги
- •Морські тераси
- •Діяльність людини на морських берегах
- •Гравітаційні
- •Геоморфологічна діяльність донних і постійних поверхневих течій
- •Біогенні чинники формування рельєфу
- •Акумуляція відкладів як домінуючий геоморфологічний процес на океанічному дні
- •Концепція морфокліматичної зональності
- •Зона нівальної морфоскульптури
- •Геокріолітозона - зона кріогенної морфоскульптури
- •Зона флювіальної морфоскульптури
- •Ерозійна морфокліматична зона
- •Аридна морфокліматична зона
- •Морфокліматична зона постійно вологих і сезонно-вологих тропіків
- •1600 МДж/м2 сонячної радіації
- •300 Мм/рік опадів 600-800 мДж/м2 сонячної радіації, давні зледеніння та сучасні умови переохолодження поверхні
- •Інші концепції ярусності рельєфу і геоморфологічних процесів
- •Характеристика геоморфологічних рівнів
- •Як співвідносяться між собою денудація й акумуляція певної ділянки земної поверхні на різних стадіях її тектонічного розвитку?
- •Назвіть головні геоморфологічні рівні Землі.
- •Якими є реальні й абстрактні геоморфологічні рівні?
- •Як представлені у рельєфі геоморфологічні наслідки головних видів господарської діяльності?
- •Наведіть приклади перетворення рельєфу в Україні.
- •Картографування
- •Назвіть основні складові структури наукового дослідження.
- •У чому подібність і відмінність між візуальними й інструментальними прийомами геоморфологічного дослідження?
- •Які принципи побудови легенди великомасштабної геоморфологічної карти?
- •(На прикладі території україни)
- •Висновки
- •373,466 Дюни
- •301 434 Кріп 330, 388 Курумч 38, 172, 341 Кучеряві скелі 232, 247,
- •196 Морена 155 Морфолітогенез 29 Морфоскульптури 22, 43, 44,147,157,158 Морфоструктури 21, 43, 48, 57,112
- •398, 409 Ніша хвилеприбійна 362, 430
- •330,333, 339, 436, 451 Сори (шори) 38 Спрединг 63 Сталагміти 311, 313, 314 Сталагнати (сталагмати) 311
Похідні природні явища карстових процесів
Карст часто супроводжується екзотичними проявами різних природних явищ. Вище йшлося про зникаючі річкові долини у карстових областях, коли поверхневі води у руслах зникають у системі карстових понор, колодязів, шахт і надалі ріка продовжує своє існування як підземна.
Біля морських берегів карстових областей спостерігаються явища, які називають морськими прибережними вирами (.млинами). Морська вода на неглибокому місці поблизу берега, утворюючи вир, швидко зникає в отворі чи тріщині скелястого дна або прибережних скель, що нагадують понори.
З фізичного погляду виникнення морських млинів зумовлене тим, що підземна ріка, яка має дуже круте падіння, виринає у вигляді підводного джерела на незначній глибині. Завдяки своїй стрімкій течії вона засмоктує повітря з підземних порожнин і тріщин, не заповнених водою і пов’язаних з її підземним руслом. Якщо одна з таких тріщин відкривається під водою біля берега, то морська вода прямує
до цього розрідженого простору з великою силою, утворюючи прибе- ' режний морський вир.
Іншим феноменом є прісноводні джерела на дні моря, потік яких І настільки сильний, що опріснює навколишню товщу води. Після силь- щ них дощів на прилеглому суходолі води таких підводних дже- і рел зумовлюють каламутність певного джерела або групи сусідніх ■ джерел. Підводні джерела — звичне явище на Адріатиці, де вони досягають глибини майже 700 м. Особливості функціонування цих | джерел дають підстави вважати їх гирлами печерних річок, які бе- 1 руть початок на суходолі високо над рівнем моря і течуть усереди- 1 ні карстового масиву по відокремлених системах каналів. Такі під- І земні ріки карстових масивів повинні мати значне падіння для того, І щоб їхній гідростатичний тиск міг подолати тиск стовпа води над І місцем їхнього виходу на дні моря. Зрозуміло, що канал, яким роз- І вантажуються підземні води карстового масиву, міг утворитися лише ' на суходолі, а сучасне положення гирла цього каналу — явище вто- ] ринне, що вказує на подальше опускання суходолу нижче від рівня моря.
Незначні за потужністю підводні джерела трапляються в Україні на підводній окраїні півострова Тарханкут.
П
а
Рис. 103. Схема утворення тимчасового карстового джерела та двоповерхової карстової печери (за О. Якуш- ко, 1986):
а — за низького рівня підземних вод; б — за повного насичення карстового масиву; в — утворення другого поверху після зниження рівня підземних вод
Трапляються джерела, які випускають воду впродовж дуже коротких періодів, що вимірюються годинами і чергуються з такими самими нетривалими паузами. Це сифонні періодичні джерела.
Механізм їхньої дії зумовлений наявністю у поздовжньому профілі каналу підземних вод карстового масиву характерних порогів. Вище від порогів поступове нагромадження підземних вод завершується короткочасним виливом, після якого настає період нового нагромадження підземних вод перед порогом. Особливістю сифонних джерел є участь у їхньому функціонуванні стисненого повітря, тиск якого підвищується завдяки нагромадженню води перед порогом (нагромаджена вода витискує повітря, що за умов замкненої карстової порожнини зумовлює підвищення тиску). Завдяки високому тиску повітря вода фонтанує.