5. Корисні копалини кори вивітрювання

У деяких випадках під час вивітрювання відбувається не розпу­шування, а цементація пухких порід. Так, в умовах жаркого і сухого клімату спостерігається цементація пухких поверхневих утворень вуглекислим вапном, гіпсом або кам’яною сіллю. В районах з дещо більшою кількістю опадів переважає вапняковий цемент, а зі збільшен­ням аридності клімату вуглекисле вапно змінюється гіпсом. Товщи­на вапняково-гіпсової кори досягає 2 м.

Досить потужна кора утворюється в умовах тропічного клімату з різко вираженим чергуванням сухого й вологого сезонів. Тут кора вивітрювання утворюється внаслідок цементації оксидами Феруму, іноді — Алюмінію. Така кора вивітрювання захищає пухкі утворен­ня, що залягають нижче від ерозії та дефляції. У деяких випадках наявність потужної залізистої кори сприяє формуванню інверсійних форм рельєфу.

Непереміщена залишкова кора вивітрювання може «фіксувати» ] вирівняні денудаційні поверхні, сформовані раніше. Вивчення такої ] кори дає змогу, по-перше, відновити палеогеографічні умови її фор­мування, по-друге, визначити час фіксації денудаційного рельєфу. ^:

Установлення просторового положення фіксованих денудаційних ? поверхонь дає змогу використовувати геоморфологічні методи для і пошуку деяких цінних корисних копалин, що пов’язані з корою ви- ] вітрювання. Так, останнім часом було встановлено латеритне похо- | дження бокситів, тобто з’ясовано першопричину процесів специфіч- І ного вивітрювання та короутворення практично для всіх найвідомі- 1 ших родовищ бокситів. Із 34 млрд тонн світових запасів бокситів ; 85 % є латеритними.

Підвищений уміст Феруму в щебені й брилах залізистих квар- < цитів ранньопротерозойського та архейського віку характерний для ! деяких районів Західної Африки та Південної Америки. Тут у зоні вивітрювання уламки залізистих кварцитів значно багатші на вміст Феруму, ніж корінні породи. Вміст Феруму у деяких випадках зро­стає у корі вивітрювання із 55 — 60 до 70 % і більше.

Родовища нікелевих руд, що належать до порід кори вивітрюван­ня, поширені на Кубі, у Новій Каледонії, на заході Африки, Філіппінських островах, в Індії, Центральній і Південній Америці, тобто в регіонах, де впродовж тривалого геологічного часу панують суб­тропічні й тропічні кліматичні умови. Такі самі генетичні типи про­мислових родовищ руд алюмінію, феруму, нікелю та кобальту відомі для різних сучасних природних умов в осадових шарах різного віку, що свідчить про наявність давніх процесів вивітрювання і нагрома­дження кори, а також геоморфологічних умов для збереження родо­вищ від можливої подальшої денудації.

Ф

4.3

ЛЮВІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ І СТВОРЕНІ НИМИ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ

Поверхневий стік виникає внаслідок випадання атмосферних опадів або сніготанення. Тому у разі перевищення фільтраційної здатності поверхневих гірських порід — їх повного насичення — надлишок води стікає відповідно до ухилів земної поверхні. Збільшуючись зав­дяки різним джерелам живлення, поверхневий стік формується у пев­них напрямах — улоговинах стоку, вироблених різними чинниками, які з часом стають справжніми річковими руслами.

флювіальними називають процеси, які відбуваються на поверхні Землі внаслідок діяльності текучих поверхневих вод. Оскільки де­лювіальні процеси також зумовлюються рухом по земній поверхні поверхневих вод, то термін флювіальний означає процес, який здійснюється лінійними потоками рухомої води. Це, наприклад, те­кучі води, що з’являються після танення снігу, льодовиків, випадання дощів, виходів на поверхню підземних вод. Стікання лінійних по­токів може відбуватися постійно (коли потік має цілорічне живлення і залежно від розмірів такі потоки зазвичай називають річками чи струмками), або періодично (коли йдеться про тимчасові водні пото­ки). Постійні й тимчасові водні потоки проводять формування не­рівностей земної поверхні відповідно до певних закономірностей, спільних для обох зазначених видів руху води:

1) за типом турбулентного потоку — рухи, подібні на збурення течії, накладаються на загальний рух води вниз за течією; 2) ламінар­на течія спостерігається лише за повільних швидкостей і в неглибо­ких прямих руслах.