
- •Геолого-географічних наук
- •Геоморфології
- •Властивостей рельєфу
- •Морфологічна класифікація
- •Морфометрична класифікація
- •Генетична класифікація
- •Класифікація за віком
- •Динамічна класифікація
- •Назвіть теоретичні засади розрізнення геоморфологічних процесів.
- •Закономірності формування планетарних форм рельєфу Землі
- •Рельєфоутворювальне значення рифтогенного процесу
- •Грубоуламкові осадки і вулкани
- •Основні ознаки рельєфу материкових виступів
- •Рельєф орогенних поясів материкових виступів
- •Рельєф підводних окраїн материків
- •Ознаки рельєфу геосинклінальних областей у перехідних зонах
- •Рельєф ложа океанів - западин і серединно- океанічних хребтів
- •У рельєфоутворенні
- •Класифікація тектонічних рухів
- •Рельєфоутворювальна роль
- •Землетруси та їхній вплив на формування і зміни рельєфу. Палеосейсмодислокації
- •Морфологічні відмінності вулканів
- •Мікро- та мезорельєф. Особливості денудації вулканічних споруд
- •Роль вулканічних процесів у формуванні рельєфу
- •3.5.4. Грязьовий вулканізм
- •З агальні 4.1 положення
- •Поняття про морфоскульптуру
- •Вплив клімату на генетичні типи екзогенних процесів та інтенсивність їх дії на земну поверхню
- •Зміна клімату в часі й просторі та її геоморфологічні наслідки
- •Закономірності ‘ розвитку екзогенних ’ рельєфоутворювальних процесів
- •Механічне вивітрювання
- •Хімічне вивітрювання
- •Кора вивітрювання
- •Морфоскульптура, створена процесами вивітрювання
- •Корисні копалини кори вивітрювання
- •Робота тимчасових і постійних водних потоків
- •Просторово-часові закономірності роботи тимчасових водних потоків, їх морфоскульптура
- •Робота постійних водних потоків та їх морфоскульптура
- •Будова річкових долин та їх складових
- •Русло (річище), його динаміка й морфологічні особливості
- •Заплава, її утворення і рельєф
- •Річкові тераси, їх утворення, морфологічні й генетичні типи, особливості розвитку
- •Асиметрія річкових долин *
- •Розміщення, угруповання і взаємозв’язки флювіальних форм рельєфу
- •Типи флювіального рельєфу
- •Будова річкових долин у гирлах
- •Практичне значення вивчення флювіального рельєфу
- •Г 4.4 ляціальні процеси і відповідні форми рельєфу земної поверхні
- •Умови виникнення і розвитку льодовиків, їхні типи
- •Діяльність сучасних гляціальних процесів та їх геоморфологічні наслідки
- •Діяльність гляціальних процесів давніх материкових (покривних) зледенінь і морфоскульптура областей їхнього поширення
- •Примітки: * — коливання розміщення краю крижаного покриву внаслідок ритмічних похолодань і потеплінь без повної деградації льодовикового щита; (?) — даних немає.
- •4.4.4. Значення вивчення
- •Поширення і будова гірських порід багаторічної мерзлоти
- •Типи мерзлотних деформацій і прояв їх у будові земної поверхні
- •4.5.3. Практичне значення вивчення багаторічної мерзлоти
- •Природні умови розвитку еолових процесів на Землі
- •Механізми вивітрювання та основних еолових процесів в аридних областях
- •Острівні гори і педименти
- •Умови виникнення і типи карсту
- •Механізм і морфоскульптура карстового процесу
- •Похідні природні явища карстових процесів
- •Закономірності перебігу карстових процесів
- •Псевдокарстові процеси і форми рельєфу
- •Практичне значення вивчення карстових процесів і форм рельєфу
- •С 4.8 хилові процеси
- •І рельєф схилів
- •Класифікації схилів і схилових процесів
- •Механізм схилових процесів і морфоскульптура схилів
- •Н я (за с. Воскресенським):
- •Теоретико-методологічне значення вивчення схилів і процесів, які там відбуваються
- •Зниження межиріч
- •Послідовні стадії
- •Практичні питання вивчення процесів на схилах
- •Берегові процеси 4.9 і форми рельєфу
- •Умови розвитку абразійних та акумулятивних процесів на узбережжях морів і великих озер
- •Підводний береговий схил
- •Механізм хвильової діяльності. Види течій у береговій зоні
- •Механізм абразії,
- •Поздовжньо-берегового і поперечно-берегового руху відкладів та утворення адекватних їм морфоскульптур
- •Переміщення наносів у береговій зоні
- •Морфологічні наслідки поперечного переміщення наносів
- •Поздовжнє переміщення наносів
- •Типи морських берегів
- •Особливості морфології й динаміки берегів припливних морів
- •Коралові береги й острови
- •Денудаційні береги
- •Морські тераси
- •Діяльність людини на морських берегах
- •Гравітаційні
- •Геоморфологічна діяльність донних і постійних поверхневих течій
- •Біогенні чинники формування рельєфу
- •Акумуляція відкладів як домінуючий геоморфологічний процес на океанічному дні
- •Концепція морфокліматичної зональності
- •Зона нівальної морфоскульптури
- •Геокріолітозона - зона кріогенної морфоскульптури
- •Зона флювіальної морфоскульптури
- •Ерозійна морфокліматична зона
- •Аридна морфокліматична зона
- •Морфокліматична зона постійно вологих і сезонно-вологих тропіків
- •1600 МДж/м2 сонячної радіації
- •300 Мм/рік опадів 600-800 мДж/м2 сонячної радіації, давні зледеніння та сучасні умови переохолодження поверхні
- •Інші концепції ярусності рельєфу і геоморфологічних процесів
- •Характеристика геоморфологічних рівнів
- •Як співвідносяться між собою денудація й акумуляція певної ділянки земної поверхні на різних стадіях її тектонічного розвитку?
- •Назвіть головні геоморфологічні рівні Землі.
- •Якими є реальні й абстрактні геоморфологічні рівні?
- •Як представлені у рельєфі геоморфологічні наслідки головних видів господарської діяльності?
- •Наведіть приклади перетворення рельєфу в Україні.
- •Картографування
- •Назвіть основні складові структури наукового дослідження.
- •У чому подібність і відмінність між візуальними й інструментальними прийомами геоморфологічного дослідження?
- •Які принципи побудови легенди великомасштабної геоморфологічної карти?
- •(На прикладі території україни)
- •Висновки
- •373,466 Дюни
- •301 434 Кріп 330, 388 Курумч 38, 172, 341 Кучеряві скелі 232, 247,
- •196 Морена 155 Морфолітогенез 29 Морфоскульптури 22, 43, 44,147,157,158 Морфоструктури 21, 43, 48, 57,112
- •398, 409 Ніша хвилеприбійна 362, 430
- •330,333, 339, 436, 451 Сори (шори) 38 Спрединг 63 Сталагміти 311, 313, 314 Сталагнати (сталагмати) 311
Механізм абразії,
Поздовжньо-берегового і поперечно-берегового руху відкладів та утворення адекватних їм морфоскульптур
Робота хвиль у береговій зоні полягає у руйнуванні берега і підводного берегового схилу, у перенесенні осадового матеріалу та утворенні різних денудаційних й акумулятивних форм рельєфу берега.
Абразія — це механічна руйнівна робота морських хвиль: руйнування гірських порід, із яких складається берег, відбувається внаслідок гідравлічного удару прибійного потоку, миттєвої компресії та декомпресії повітря у тріщинах порід унаслідок дії прибою та бомбардування й оброблення гірської породи уламками цієї або іншої породи. Цей вид абразії називають механічною абразією.
Руйнування порід на березі може відбуватися також унаслідок розчинення водою певних порід (хімічна абразія) або її термічного ефекту (термічна абразія).
Руйнування берегового схилу завершується виробленням певного і профілю абразійного берега (рис. 122). Як приклад розглянемо гіпо- | тетичний береговий схил, який зазнає оброблення механічною дією хвиль. Спочатку біля урізу води внаслідок руйнування гірських порід прибійним потоком утворюється вибоїна, яка поступово розширюєть- ; ся в діаметрі і поглиблюється. Це хвилеприбійна ніша. Нижче від неї утворюється слабконахилений у бік моря хвилеприбійний май- |
Рис. 122. Абразійний берег біля Карського моря у районі м. Амдерма (фото В. Стецюка)
данчик, вироблений у тому самому масиві породи, що й хвилеприбій- па ніша. Із заглибленням ніші у масив порід виступ, який нависає над нею, обвалюється і утворюється урвистий уступ — кліф.
Механізм абразійної дії хвиль і прибою на гірські породи, із яких складається берег, досить різноманітний. Гідравлічний удар прибою ефективний лише для нещільних порід. Значно ефективнішим є бомбардування кліфу твердими часточками — уламками гірських порід. Велике значення має кавітація — явище утворення порожнин усередині рідини у тих зонах потоку, де швидкість руху води досягає максимального критичного значення. У місці падіння гребеня хвилі та її руйнування явище кавітації відбувається най інтенсивніше. Руйнування породи підніжжя кліфу значною мірою зумовлюється також миттєвою компресією та декомпресією повітря у мікротріщинах породи. Стиснення повітря під час удару прибою об кліф спричинює зменшення об’єму повітря, а відплив прибійної хвилі — розрідження, декомпресію. За кілька тисячних часток секунди виникає тиск, який у кілька разів перевищує середню силу гідравлічного тиску під час удару прибою, внаслідок чого відбувається розширення тріщин, утворення нових і породи зазнають руйнування.
Маса уламків гірських порід, які обвалилися, опиняється у зоні впливу хвилеприбійиого хвильового потоку. Уламки зазнають оброблення тертям один об одного, подрібнюються й округлюються (гранітний гострокутний щебінь, який часто підсипають на ялтинські пляжі, за кілька штормів перетворюється на округлу гальку). Крім того, уламки, втягнені хвильовим прибійним потоком у рух, самі стають могутнім чинником руйнування порід підніжжя берегового схилу завдяки його бомбардуванню. З виникненням кожної нової хвилеприбійпої ніші та наступним обваленням кліф просувається у бік суходолу. Море, таким чином, наступає на суходіл, руйнуючи його край, а кліф залишає позаду себе хвилеприбійний майданчик, який дедалі розширюється. За його значної ширини витрати хвильової енергії під час проходження над хвилеприбійним майданчиком щоразу збільшуються, що відповідно знижує темп відступу кліфу. Тому абразія у міру свого розвитку сама створює умови, які обмежують абразійний процес. Оскільки розмивання масиву породи відбувається і під водою, але максимуму досягає поблизу берегової лінії, то профіль цієї абразійної платформи набуває виду опуклої кривої, яка стає спадистою у бік суходолу. Акумулятивну терасу, що утворилася на прибережній частині морського дна, називають бенчем (рис. 123).
Рис. 123. Зміна контуру абразійного берега й утворення абразійної платформи та акумулятивної тераси (за Д. Па- новим, 1966):
1
—5 — послідовні стадії відступання абразійного берега
У верхній частині бенча, особливо за значної його ширини, біля хвилеприбійної ніші створюються умови для нагромадження осадових відкладів незначної товщини, які називають пляж. Вони перебувають у зоні впливу прибійного потоку і є дуже рухомими, тому часто мають ознаки сортування: грубоуламкові відклади поширені в зоні прибійного потоку найбільшої сили, а дрібніші — у зоні відкочування.
Відступ бровки або підніжжя кліфу за певний час (наприклад, за рік) називають швидкістю абразії. Остання залежить від параметрів хвиль, складу і щільності гірських порід, висоти й крутості берегового схилу тощо. Зокрема, високі абразійні урвисті береги Північного Причорномор’я здатні іноді відступати зі швидкістю до 1 — 2 м/рік, тоді як береги, складені з дрібнокристалічних вивержених порід, часто взагалі не виявляють будь-яких помітних ознак відступу.