
- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
Для вирощування беруть розділених за статтю добових курчат-бройлерів. Бройлером називають м'ясне курча віком до 70 днів, яке досягло живої маси більше 1,5 кг. Бройлери - це помісі або гібриди, потомство від схрещування спеціалізованих ліній курей різних порід.
Кліткове вирощування бройлерів. Вирощують бройлерів у спеціалізованих кліткових батареях. Щільність посадки на 1 м2 підлоги клітки становить 38-40 голів. Фронт годівлі - 3-5 см, напування -2-3 см на голову. Температурний режим для бройлерів різного віку: перший тиждень - 30-320С, другий-третій - 24-290С, четвертий-шостий - 18-200С і сьомий-восьмий - 16-170С. Відносна вологість повітря 65-70%. Освітленість приміщень у перші 12 днів - 25 лк з поступовим зниженням до кінця відгодівлі до 5 лк.
Мінімальна кількість свіжого повітря, що подається до пташника - в холодний період року, становить 0,7 м3/год, а в теплий період - 5,0 м3/год. на 1 кг живої маси курчат. Швидкість руху повітря у зоні розміщення птиці до 0,5 м/с у холодний і до 0,6 м/с у теплий період року.
Вирощування бройлерів у клітках має свої переваги. При цьому інтенсивніше використовується приміщення, збільшується продуктивність праці за рахунок механізації трудомістких процесів. У клітках бройлери спокійніші, менше хворіють, крім того, знижуються витрати корму на їх приріст унаслідок зменшення їх рухливості.
Вирощують бройлерів і на глибокій підстилці. Щільність посадки бройлерів - 18 голів на 1 м2 підлоги. Вирощують їх не більше 70 тижнів. Мікроклімат, фронт годівлі та напування знаходяться у межах, передбачених утриманням бройлерів у клітках. Матеріалом для підстилки є солома, стружка, торф, подрібнені качани кукурудзи тощо.
Вирощування бройлерів на сітчастій підлозі. Щільність посадки бройлерів 30-35 гол./м. Фронт годівлі 2 см на голову при бункерних годівницях і 3 см при поздовжніх, фронт напування - 1 см.
Для вирощування бройлерів на сітчастій підлозі без локального обігрівання під брудерами, у пташнику підтримують більш високу температуру повітря: у перший тиждень вирощування - 32-340С, другий - 30-310С, третій - 25-290С, четвертий - 23-240С і старшим - 16-190С.
Вирощування бройлерів на сітчастій підлозі виключає необхідність використання підстилки, ізолює птицю від контакту з послідом, дає можливість підвищити щільність її посадки.
5.10.9. Технологія вирощування качок
На птахофабриках по виробництву качиного м'яса каченят до дво-тритижневого віку годують сухим комбікормом розміром гранул у межах 5 мм. Фракції розміром 3-5 мм не повинні перевищувати 5%. Каченятам тритижневого віку можна давати корм більш крупного помелу, та гравій розміром 3-5 мм, із розрахунку 0,5-1 кг на 100 голів один раз на тиждень.
Вирощування каченят на глибокій підстилці. Для підстилки, вологість якої не більша як 25%, використовують загальноприйняті матеріали. Настилають її шаром 15 см на суху підлогу. Після кожної партії вирощених каченят підстилку змінюють. Для вирощування одного каченяти витрачають 6-7 кг підстилки.
Вирощування може бути безпересадочним і з пересадками один чи два рази з використанням потокових технологічних ліній і відгодівельних майданчиків (з тритижневого віку). Для безпересадочного вирощування всю корисну площу пташника розділяють переносними перегородками на різні секції. У кожній з них підвішують один брудер, під яким можна обігріти 400-450 каченят. Щільність посадки при безпересадочному вирощуванні встановлюють у межах від восьми до десяти голів на 1 м2 площі.
Для вирощування каченят з пересадками найважливішими факторами є максимальне використання корисної площі приміщень завдяки впровадженню оптимальної щільності посадки молодняку в різні періоди вирощування (легкі кроси: до п’ятитижневого віку - 20, з п’яти- до дев’ятитижневого - 9,5; важкі кроси: до чотиритижневого віку - 16, з четвертого до восьмого тижня - 7,8 голів на 1 м2 площі).
Фронт напування каченят у віці до 4 тижнів - 2,5 см, з 4-го - 2 см. Напувалки миють щодня.
Вирощування каченят на сітчастій підлозі. Перевагою такої системи утримання каченят є те, що цілком відпадає потреба у підстилці, влаштуванні соляріїв, переміщенні птиці з одного пташника в інший. Щільність посадки каченят до десятиденного віку на 1 м2 площі становить 20-25, пізніше - 10 голів.
При утриманні каченят на сітчастій підлозі дуже важливо, щоб вони не розсипали кормів. Фронт годівлі - не менше 2 см на голову. Посередині секцій розміщують жолобкові напувалки, підняті над сітчастою підлогою на 24-25 см, щоб під ними лишався вільний прохід для каченят. Глибина жолобу напувалки – 7 см.
Вирощування каченят у літніх таборах. У весняно-літній сезон із встановленням теплої погоди каченят після 20-денного віку переводять на дорощування у загони. Такий спосіб відгодівлі є резервом галузі і його можна застосовувати в усіх без винятку господарствах України.
Місце під загін вибирають так, щоб воно було віддалено від інших об'єктів з метою забезпечення спокою птиці та запобігання занесенню інфекції. Усю територію загону огороджують металевою сіткою. Майданчики можуть бути поділені перегородками висотою 40 см на окремі секції по 500 голів. У них влаштовують по дві бункерні годівниці. Їх завантажують кормороздавачами. Напувалки проточні або з постійним рівнем води монтують біля огорожі у нижній частині майданчику. Цим запобігають значному зволоженню земляної поверхні загону. Для захисту каченят від негоди і прямих сонячних променів застосовують переносні одно- або двоскатні навіси розміром 3х3 м з висотою ніжок 30 см по боках і 60-80 см у центрі. Тимчасові загони не мають твердого покриття, тому після здачі вирощеної птиці місце їх розміщення змінюють.