5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів

Для вирощування беруть розділених за статтю добових курчат-бройлерів. Бройлером називають м'ясне курча віком до 70 днів, яке досягло живої маси більше 1,5 кг. Бройлери - це помісі або гібриди, потомство від схрещування спеціалізованих ліній курей різних порід.

Кліткове вирощування бройлерів. Вирощують бройлерів у спеціалізованих кліткових батареях. Щільність посадки на 1 м² підлоги клітки становить 38-40 голів. Фронт годівлі - 3-5 см, напування -2-3 см на голову. Температурний режим для бройлерів різного віку: перший тиждень - 30-32⁰С, другий-третій - 24-29⁰С, четвертий-шостий - 18-20⁰С і сьомий-восьмий - 16-17⁰С. Відносна вологість повітря 65-70%. Освітленість приміщень у перші 12 днів - 25 лк з поступовим зниженням до кінця відгодівлі до 5 лк.

Мінімальна кількість свіжого повітря, що подається до пташника - в холодний період року, становить 0,7 м³/год, а в теплий період - 5,0 м³/год. на 1 кг живої маси курчат. Швидкість руху повітря у зоні розміщення птиці до 0,5 м/с у холодний і до 0,6 м/с у теплий період року.

Вирощування бройлерів у клітках має свої переваги. При цьому інтенсивніше використовується приміщення, збільшується продуктивність праці за рахунок механізації трудомістких процесів. У клітках бройлери спокійніші, менше хворіють, крім того, знижуються витрати корму на їх приріст унаслідок зменшення їх рухливості.

Вирощують бройлерів і на глибокій підстилці. Щільність посадки бройлерів - 18 голів на 1 м² підлоги. Вирощують їх не більше 70 тижнів. Мікроклімат, фронт годівлі та напування знаходяться у межах, передбачених утриманням бройлерів у клітках. Матеріалом для підстилки є солома, стружка, торф, подрібнені качани кукурудзи тощо.

Вирощування бройлерів на сітчастій підлозі. Щільність посадки бройлерів 30-35 гол./м. Фронт годівлі 2 см на голову при бункерних годівницях і 3 см при поздовжніх, фронт напування - 1 см.

Для вирощування бройлерів на сітчастій підлозі без локального обігрівання під брудерами, у пташнику підтримують більш високу температуру повітря: у перший тиждень вирощування - 32-34⁰С, другий - 30-31⁰С, третій - 25-29⁰С, четвертий - 23-24⁰С і старшим - 16-19⁰С.

Вирощування бройлерів на сітчастій підлозі виключає необхідність використання підстилки, ізолює птицю від контакту з послідом, дає можливість підвищити щільність її посадки.

5.10.9. Технологія вирощування качок

На птахофабриках по виробництву качиного м'яса каченят до дво-тритижневого віку годують сухим комбікормом розміром гранул у межах 5 мм. Фракції розміром 3-5 мм не повинні перевищувати 5%. Каченятам тритижневого віку можна давати корм більш крупного помелу, та гравій розміром 3-5 мм, із розрахунку 0,5-1 кг на 100 голів один раз на тиждень.

Вирощування каченят на глибокій підстилці. Для підстилки, вологість якої не більша як 25%, використовують загальноприйняті матеріали. Настилають її шаром 15 см на суху підлогу. Після кожної партії вирощених каченят підстилку змінюють. Для вирощування одного каченяти витрачають 6-7 кг підстилки.

Вирощування може бути безпересадочним і з пересадками один чи два рази з використанням потокових технологічних ліній і відгодівельних майданчиків (з тритижневого віку). Для безпересадочного вирощування всю корисну площу пташника розділяють переносними перегородками на різні секції. У кожній з них підвішують один брудер, під яким можна обігріти 400-450 каченят. Щільність посадки при безпересадочному вирощуванні встановлюють у межах від восьми до десяти голів на 1 м² площі.

Для вирощування каченят з пересадками найважливішими факторами є максимальне використання корисної площі приміщень завдяки впровадженню оптимальної щільності посадки молодняку в різні періоди вирощування (легкі кроси: до п’ятитижневого віку - 20, з п’яти- до дев’ятитижневого - 9,5; важкі кроси: до чотиритижневого віку - 16, з четвертого до восьмого тижня - 7,8 голів на 1 м² площі).

Фронт напування каченят у віці до 4 тижнів - 2,5 см, з 4-го - 2 см. Напувалки миють щодня.

Вирощування каченят на сітчастій підлозі. Перевагою такої системи утримання каченят є те, що цілком відпадає потреба у підстилці, влаштуванні соляріїв, переміщенні птиці з одного пташника в інший. Щільність посадки каченят до десятиденного віку на 1 м² площі становить 20-25, пізніше - 10 голів.

При утриманні каченят на сітчастій підлозі дуже важливо, щоб вони не розсипали кормів. Фронт годівлі - не менше 2 см на голову. Посередині секцій розміщують жолобкові напувалки, підняті над сітчастою підлогою на 24-25 см, щоб під ними лишався вільний прохід для каченят. Глибина жолобу напувалки – 7 см.

Вирощування каченят у літніх таборах. У весняно-літній сезон із встановленням теплої погоди каченят після 20-денного віку переводять на дорощування у загони. Такий спосіб відгодівлі є резервом галузі і його можна застосовувати в усіх без винятку господарствах України.

Місце під загін вибирають так, щоб воно було віддалено від інших об'єктів з метою забезпечення спокою птиці та запобігання занесенню інфекції. Усю територію загону огороджують металевою сіткою. Майданчики можуть бути поділені перегородками висотою 40 см на окремі секції по 500 голів. У них влаштовують по дві бункерні годівниці. Їх завантажують кормороздавачами. Напувалки проточні або з постійним рівнем води монтують біля огорожі у нижній частині майданчику. Цим запобігають значному зволоженню земляної поверхні загону. Для захисту каченят від негоди і прямих сонячних променів застосовують переносні одно- або двоскатні навіси розміром 3х3 м з висотою ніжок 30 см по боках і 60-80 см у центрі. Тимчасові загони не мають твердого покриття, тому після здачі вирощеної птиці місце їх розміщення змінюють.