3.2.4.4. Трав'яне борошно

Трав'яне борошно виготовляють шляхом висушування здрібненої зеленої маси бобових на високотемпературних сушильних агрегатах типу АВМ. Штучно зневоднені корми - важливе джерело білків, вітамінів та мінеральних речовин при виробництві комбікормів. У 1 кг корму міститься 0,72-0,85 к.од., 100-150 г перетравного протеїну, 200-250 мг каротину, майже повністю зберігаються вітаміни групи В та вітамін С, що були у зелених рослинах. Якість трав'яного борошна знижується у процесі зберігання. Так, при зберіганні борошна протягом шести місяців втрачається від 50 до 75% каротину. Хід цього процесу залежить від температури, вологості та освітленості приміщень, де зберігається цей корм.

Обсяг виробництва трав'яного борошна обумовлюється потребою комбікормової промисловості у вітамінних добавках. Лише незначну його частину використовують безпосередньо у господарствах, через великі затрати енергії при виготовленні.

3.2.5. Відходи технічних виробництв

3.2.5.1. Висівки - побічний продукт борошномельного виробництва. Склад висівок залежить від вихідної сировини. Вони багаті клітковиною (8-10%), внаслідок чого їх енергетична цінність, порівняно з зерном, значно менша (0,65-0,75 к.од. в 1 кг). У них міститься 12-15% сирого протеїну з високою біологічною цінністю. Висівки багаті на фосфор і вітаміни групи В. Їх включають до складу комбікормів для худоби та птиці (до 15%).

3.2.5.2. Макуха і шроти - відходи олійноекстракційної промисловості. Це високобілкові кормові продукти, які містять від 30 до 45% сирого протеїну. Вони також мають високу енергетичну цінність (1,0-1,15 к.од. у 1 кг). Макуха і шроти характеризуються високим вмістом мінеральних речовин, особливо кальцію та фосфору, а також вітамінів груп В (крім В₁₂) і Е.

Кращим із шротів є соєвий, який відрізняється від інших високим вмістом незамінних амінокислот і за біологічною цінністю білків майже не поступається кормам тваринного походження. Для знешкодження інгібіторів соєвий шрот необхідно піддавати тепловій обробці.

Соняшниковий шрот охоче поїдають всі види сільськогосподарських тварин. Але в ньому міститься майже в два рази менше лізину і вдвічі більше клітковини, ніж у соєвому. Згодовується подрібненим без підготовки, у сумішках з іншими кормами. При використанні льонового шроту для моногастричних тварин необхідно перевірити його на вміст глюкозиду - лінамарину, який може викликати отруєння тварин.

У бавовниковому шроті міститься токсична речовина - госипол, кількість якого в залежності від технології видобування масла знаходиться у межах 0,02-0,5%. Пропарювання та прожарювання шротів частково руйнує в них госипол. Згодовувати бавовниковий шрот необхідно у першу чергу дорослій худобі: коровам - до 3-4 кг на добу, свиням - не більше 10% у складі комбікормів, збагачених солями заліза або кальцію.

3.2.5.3. Фосфатиди. З насіння олійних культур, крім олії, макухи або шроту, при очистці олії одержують цінний кормовий продукт - фосфатиди. Фосфатиди, з соняшникової олії містять 38% рослинного лецитину та близько 60% кефаліну - жироподібних речовин, до складу яких входять холін, що має вітамінні властивості та відіграє важливу роль у жировому обміні. Фосфатиди мають важливе фізіологічне значення у живленні тварин. Вони містяться у тканинах мозку, печінці, нирках, серці, крові та ін., сприяють засвоєнню жирів в організмі та значно підвищують продуктивність усіх видів с.-г. тварин.

Кормові фосфатиди містять 12-20% власне фосфатидів, 12-19% олії і 52-60% білкових речовин. Поживність їх складає 1,22 к.од. і містять в 1 кг 384 г перетравного протеїну. Найбільш доцільно використовувати кормові фосфатиди при виготовленні замінників молока.

3.2.5.4. Жом - відходи цукрової промисловості. З 1т буряків одержують 815 кг жому і 37 кг меляси. Цукрові заводи України щороку виробляють понад 30 млн т жому.

Для годівлі худоби використовують жом трьох видів: свіжий, кислий, сухий. Свіжий жом містить до 93% води, відпресований свіжий жом - 85-87%. Поживність свіжого жому, залежно від вмісту води, становить від 0,08 до 0,11 к.од. У ньому недостатньо протеїну (на 1 к.од. припадає 65-70 г), мало фосфору, відсутні вітаміни.

На цукрових заводах жом складають у ями, де він швидко (за п'ять діб) скисає. Самосквашений жом має багато кислот, особливо оцтової 0,6-0,8% і масляної 0,4-0,5%. Втрати поживних речовин під час скисання досягають 30%. Кислий жом містить більше сухої речовини і більш поживніший, його краще поїдають тварини, особливо на відгодівлі.

Сухий жом містить 11-13% води, 0,78-0,85 к.од., тобто за загальною поживністю наближається до концентрованих кормів, але він дуже бідний на протеїн (30-40 г у 1 кг) і фосфор (0,05 %). Жом містить багато пектинових речовин, що набухають у воді та збільшують об'єм корму у три рази. Згодовувати сухий незамочений жом небезпечно. У шлунку він швидко набухає і може викликати захворювання і навіть загибель тварин. Сухий жом можна використовувати як компонент комбікормів (10%). Необхідною умовою раціонального використання жому є його згодовування у повноцінних раціонах разом з кормами та добавками, що доповнюють його елементами живлення, необхідними для тварин.

3.2.5.5. Патока містить близько 55% цукрів, що не кристалізуються, близько 20% води, 9% сирого протеїну, що, головним чином, складаються з амідів, значної кількості мінеральних сполук, особливо солей калію та натрію, а також мікроелементів. У помірних порціях меляса є відмінним здобрюючим кормом. Для здобрювання кормів мелясу розводять у теплій воді з розрахунку 1 кг на 4-5 л води і рівномірно перемішують з кормом. Дійним коровам та великій рогатій худобі на відгодівлі згодовують 1,0-1,5 кг меляси на 1 голову за добу, молодняку старшого віку - до 1,0 кг, молодняку до 1 року - 0,5-0,7 кг, свиням та вівцям - 0,3-0,4 кг на 100 кг живої маси. Меляса може використовуватися і в складі комбікормів від 3 до 5%.

3.2.5.6. Барда - це відходи переробки зерна, картоплі, патоки на спирт. Найбільше значення має барда з картоплі та зерна, яку отримують при виробництві спирту. Вона містить 91-95% води і майже 0,5-1,3 % перетравного протеїну. На 1 к.од. корму припадає майже 250 г перетравного протеїну. У ній багато фосфору та вітамінів групи В. На повітрі барда швидко закисає, вкривається пліснявою і загниває, тому її необхідно використовувати свіжою.

Зернову та картопляну барду згодовують великій рогатій худобі на відгодівлі (до 40 кг ) та дійним коровам (20-25 кг). При годівлі бардою можливі порушення обміну речовин в організмі, у тому числі мінерального. Щоб запобігти цьому, до раціону, крім барди, вводять грубі, особливо сіно та мінеральні корми (в першу чергу багаті кальцієм).

3.2.5.7. Кормові дріжджі. До відходів спиртової промисловості належать і дріжджі. Вони бувають свіжі (рідкі), пресовані та сухі. Рідкі дріжджі містять 85% води, пресовані -75% і сухі - 12-12,5% води. Суха речовина дріжджів наполовину складається з білків, які за повноцінністю поступаються лише білкам тваринного походження. Загальна поживність сухих дріжджів становить 1,05-1,15 к.од. з вмістом 400 г перетравного протеїну на 1 к.од. Дріжджі містять ферменти, вітаміни групи В та інші біологічні активно речовини, що збуджують апетит, поліпшують обмін речовин і загальний стан здоров'я, розвиток і продуктивність тварин. Введення дріжджів до раціону плідників поліпшує їх відтворну здатність. Згодовують сухі дріжджі головним чином свиням та птиці у складі сумішок або комбікормів.

3.2.5.8. Пивна дробина, солодові ростки - основні відходи при виробництві пива.

Солодові ростки містять 88-89% сухої речовини і майже 24% протеїну, 44% вуглеводів. Вуглеводи містять близько 12-13% цукру. Згодовують солодові ростки дійним коровам - до 3 кг на корову за добу. Свиням на відгодівлі можна згодовувати до 1 кг на 100 кг живої маси. Солодові ростки включають до складу комбікормів.

Пивна дробина містить близько 25% сухої речовини. Вона багата на протеїн (200 г перетравного протеїну на 1 к.од.) та фосфор. Свіжу пивну дробину головним чином використовують для дійних корів. Вона стимулює їх молочну продуктивність. Також її використовують і для відгодівлі великої рогатої худоби. Добова даванка як для корів, так і для тварин на відгодівлі, досягає 10-15 кг на голову. На заводах дробину висушують і одержують концентрований корм, багатий на протеїн та фосфор, придатний для згодування тваринам у суміші з іншими кормами.