
- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
3.2.4.4. Трав'яне борошно
Трав'яне борошно виготовляють шляхом висушування здрібненої зеленої маси бобових на високотемпературних сушильних агрегатах типу АВМ. Штучно зневоднені корми - важливе джерело білків, вітамінів та мінеральних речовин при виробництві комбікормів. У 1 кг корму міститься 0,72-0,85 к.од., 100-150 г перетравного протеїну, 200-250 мг каротину, майже повністю зберігаються вітаміни групи В та вітамін С, що були у зелених рослинах. Якість трав'яного борошна знижується у процесі зберігання. Так, при зберіганні борошна протягом шести місяців втрачається від 50 до 75% каротину. Хід цього процесу залежить від температури, вологості та освітленості приміщень, де зберігається цей корм.
Обсяг виробництва трав'яного борошна обумовлюється потребою комбікормової промисловості у вітамінних добавках. Лише незначну його частину використовують безпосередньо у господарствах, через великі затрати енергії при виготовленні.
3.2.5. Відходи технічних виробництв
3.2.5.1. Висівки - побічний продукт борошномельного виробництва. Склад висівок залежить від вихідної сировини. Вони багаті клітковиною (8-10%), внаслідок чого їх енергетична цінність, порівняно з зерном, значно менша (0,65-0,75 к.од. в 1 кг). У них міститься 12-15% сирого протеїну з високою біологічною цінністю. Висівки багаті на фосфор і вітаміни групи В. Їх включають до складу комбікормів для худоби та птиці (до 15%).
3.2.5.2. Макуха і шроти - відходи олійноекстракційної промисловості. Це високобілкові кормові продукти, які містять від 30 до 45% сирого протеїну. Вони також мають високу енергетичну цінність (1,0-1,15 к.од. у 1 кг). Макуха і шроти характеризуються високим вмістом мінеральних речовин, особливо кальцію та фосфору, а також вітамінів груп В (крім В12) і Е.
Кращим із шротів є соєвий, який відрізняється від інших високим вмістом незамінних амінокислот і за біологічною цінністю білків майже не поступається кормам тваринного походження. Для знешкодження інгібіторів соєвий шрот необхідно піддавати тепловій обробці.
Соняшниковий шрот охоче поїдають всі види сільськогосподарських тварин. Але в ньому міститься майже в два рази менше лізину і вдвічі більше клітковини, ніж у соєвому. Згодовується подрібненим без підготовки, у сумішках з іншими кормами. При використанні льонового шроту для моногастричних тварин необхідно перевірити його на вміст глюкозиду - лінамарину, який може викликати отруєння тварин.
У бавовниковому шроті міститься токсична речовина - госипол, кількість якого в залежності від технології видобування масла знаходиться у межах 0,02-0,5%. Пропарювання та прожарювання шротів частково руйнує в них госипол. Згодовувати бавовниковий шрот необхідно у першу чергу дорослій худобі: коровам - до 3-4 кг на добу, свиням - не більше 10% у складі комбікормів, збагачених солями заліза або кальцію.
3.2.5.3. Фосфатиди. З насіння олійних культур, крім олії, макухи або шроту, при очистці олії одержують цінний кормовий продукт - фосфатиди. Фосфатиди, з соняшникової олії містять 38% рослинного лецитину та близько 60% кефаліну - жироподібних речовин, до складу яких входять холін, що має вітамінні властивості та відіграє важливу роль у жировому обміні. Фосфатиди мають важливе фізіологічне значення у живленні тварин. Вони містяться у тканинах мозку, печінці, нирках, серці, крові та ін., сприяють засвоєнню жирів в організмі та значно підвищують продуктивність усіх видів с.-г. тварин.
Кормові фосфатиди містять 12-20% власне фосфатидів, 12-19% олії і 52-60% білкових речовин. Поживність їх складає 1,22 к.од. і містять в 1 кг 384 г перетравного протеїну. Найбільш доцільно використовувати кормові фосфатиди при виготовленні замінників молока.
3.2.5.4. Жом - відходи цукрової промисловості. З 1т буряків одержують 815 кг жому і 37 кг меляси. Цукрові заводи України щороку виробляють понад 30 млн т жому.
Для годівлі худоби використовують жом трьох видів: свіжий, кислий, сухий. Свіжий жом містить до 93% води, відпресований свіжий жом - 85-87%. Поживність свіжого жому, залежно від вмісту води, становить від 0,08 до 0,11 к.од. У ньому недостатньо протеїну (на 1 к.од. припадає 65-70 г), мало фосфору, відсутні вітаміни.
На цукрових заводах жом складають у ями, де він швидко (за п'ять діб) скисає. Самосквашений жом має багато кислот, особливо оцтової 0,6-0,8% і масляної 0,4-0,5%. Втрати поживних речовин під час скисання досягають 30%. Кислий жом містить більше сухої речовини і більш поживніший, його краще поїдають тварини, особливо на відгодівлі.
Сухий жом містить 11-13% води, 0,78-0,85 к.од., тобто за загальною поживністю наближається до концентрованих кормів, але він дуже бідний на протеїн (30-40 г у 1 кг) і фосфор (0,05 %). Жом містить багато пектинових речовин, що набухають у воді та збільшують об'єм корму у три рази. Згодовувати сухий незамочений жом небезпечно. У шлунку він швидко набухає і може викликати захворювання і навіть загибель тварин. Сухий жом можна використовувати як компонент комбікормів (10%). Необхідною умовою раціонального використання жому є його згодовування у повноцінних раціонах разом з кормами та добавками, що доповнюють його елементами живлення, необхідними для тварин.
3.2.5.5. Патока містить близько 55% цукрів, що не кристалізуються, близько 20% води, 9% сирого протеїну, що, головним чином, складаються з амідів, значної кількості мінеральних сполук, особливо солей калію та натрію, а також мікроелементів. У помірних порціях меляса є відмінним здобрюючим кормом. Для здобрювання кормів мелясу розводять у теплій воді з розрахунку 1 кг на 4-5 л води і рівномірно перемішують з кормом. Дійним коровам та великій рогатій худобі на відгодівлі згодовують 1,0-1,5 кг меляси на 1 голову за добу, молодняку старшого віку - до 1,0 кг, молодняку до 1 року - 0,5-0,7 кг, свиням та вівцям - 0,3-0,4 кг на 100 кг живої маси. Меляса може використовуватися і в складі комбікормів від 3 до 5%.
3.2.5.6. Барда - це відходи переробки зерна, картоплі, патоки на спирт. Найбільше значення має барда з картоплі та зерна, яку отримують при виробництві спирту. Вона містить 91-95% води і майже 0,5-1,3 % перетравного протеїну. На 1 к.од. корму припадає майже 250 г перетравного протеїну. У ній багато фосфору та вітамінів групи В. На повітрі барда швидко закисає, вкривається пліснявою і загниває, тому її необхідно використовувати свіжою.
Зернову та картопляну барду згодовують великій рогатій худобі на відгодівлі (до 40 кг ) та дійним коровам (20-25 кг). При годівлі бардою можливі порушення обміну речовин в організмі, у тому числі мінерального. Щоб запобігти цьому, до раціону, крім барди, вводять грубі, особливо сіно та мінеральні корми (в першу чергу багаті кальцієм).
3.2.5.7. Кормові дріжджі. До відходів спиртової промисловості належать і дріжджі. Вони бувають свіжі (рідкі), пресовані та сухі. Рідкі дріжджі містять 85% води, пресовані -75% і сухі - 12-12,5% води. Суха речовина дріжджів наполовину складається з білків, які за повноцінністю поступаються лише білкам тваринного походження. Загальна поживність сухих дріжджів становить 1,05-1,15 к.од. з вмістом 400 г перетравного протеїну на 1 к.од. Дріжджі містять ферменти, вітаміни групи В та інші біологічні активно речовини, що збуджують апетит, поліпшують обмін речовин і загальний стан здоров'я, розвиток і продуктивність тварин. Введення дріжджів до раціону плідників поліпшує їх відтворну здатність. Згодовують сухі дріжджі головним чином свиням та птиці у складі сумішок або комбікормів.
3.2.5.8. Пивна дробина, солодові ростки - основні відходи при виробництві пива.
Солодові ростки містять 88-89% сухої речовини і майже 24% протеїну, 44% вуглеводів. Вуглеводи містять близько 12-13% цукру. Згодовують солодові ростки дійним коровам - до 3 кг на корову за добу. Свиням на відгодівлі можна згодовувати до 1 кг на 100 кг живої маси. Солодові ростки включають до складу комбікормів.
Пивна дробина містить близько 25% сухої речовини. Вона багата на протеїн (200 г перетравного протеїну на 1 к.од.) та фосфор. Свіжу пивну дробину головним чином використовують для дійних корів. Вона стимулює їх молочну продуктивність. Також її використовують і для відгодівлі великої рогатої худоби. Добова даванка як для корів, так і для тварин на відгодівлі, досягає 10-15 кг на голову. На заводах дробину висушують і одержують концентрований корм, багатий на протеїн та фосфор, придатний для згодування тваринам у суміші з іншими кормами.