2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне

відтворення стада

Основним фактором, що забезпечує нормальний хід відтворення стад сільськогосподарських тварин є оптимальний рівень забезпечення їх кормами. При цьому, як правило, витримуються оптимальні строки статевого та господарського визрівання самиць, правильний перебіг у них статевих циклів, їх своєчасна підготовленість до наступного репродуктивного циклу та висока статева активність і якість сперми самців, що використовуються як безпосередньо для парування, так і одержання від них спермопродукції.

Одним із важливих моментів в організації відтворення стада є організація процесу, пов'язаного з заплідненням самиць. При цьому розрізнюють їх природне та штучне запліднення. Незважаючи на значний розвиток і поширення штучного запліднення, природне запліднення поки що знаходить і, мабуть, буде знаходити у майбутньому значне поширення. Це вимагає здійснення цілого ряду заходів по забезпеченню високої відтворної здатності та ефективності батьківського підбору у напрямі продуктивного поліпшення стад. Перш за все, до природного відтворення допускають тільки племінних самців, строк використання яких у стаді детермінується основною вимогою - недопущенням стихійного інбридингу. Підбір батьківських пар та безпосередній процес парування проходить під безпосереднім контролем фахівця-тваринника. Наслідки парувань (дата парування, кличка та інвентарний номер плідника та самиці) заносять у спеціальні первинні документи, що служать базою для ведення зоотехнічного обліку, що передбачає суворий контроль за походженням кожної тварини. Незаперечним в організації природного парування є суворий ветеринарний контроль за здоров'ям плідників і самок, зоотехнічний контроль за станом їх вгодованості та поведінки.

Важливим технологічним елементом організації відтворення тварин є налагоджений систематичний моціон як самиць, так і плідників, що разом з загальним поліпшенням здоров'я, дає можливість візуального контролю з боку зооветспеціалістів за проявом ознак охоти у самиць, виділення їх із загального стада та проведення або штучного запліднення, або природного парування. Невиконання цього правила веде до значних перегулів, неможливості одержання від кожної самиці за певний календарний період фізіологічно обумовленої кількості нащадків (для корови, кобили, вівці – не менше як по одному за рік; для свині - 10-12 за опорос або 20-24 за два опороси за рік; для кролиці - не менше 36 за рік або по 6 голів за один окріл), що веде до значних економічних збитків, неможливості високоефективного ведення галузі.

Із впровадженням штучного запліднення важливе місце у процесі відтворення стад сільськогосподарських тварин набуває фахівець, що забезпечує цей технологічний процес. Як правило, це висококваліфікований працівник з числа зооветспеціалістів, який добре володіє технікою штучного запліднення, досконало знає біологію та фізіологію того виду тварин, з якими він працює. Важливою запорукою ефективної роботи є забезпечення його необхідним робочим приміщенням, транспортом, технологічним обладнанням та устаткуванням, матеріалами та реактивами, відповідно до прийнятої у господарстві методу штучного запліднення виду тварин, з якими проводяться ці технологічні операції, їх розміщення на території господарства або зони обслуговування.