9.2. Недержавне пенсійне страхування

9.2.1. Стан розвитку системи недержавного пенсійного страхування в Україні

В Україні формування системи недержавного пенсійного забезпечення за допомогою утворення різного роду фондів започатковано в 1992 р. У своїй більшості недержавні пенсійні фонди були фактично товариствами відкритого типу, заснованими фізичними або юридичними особами – приватними підприємствами або державними установами, а також у формі акціонерних товариств, де акціонерами могли бути як фізичні, так і юридичні особи, страхові компанії. Трасти і громадські організації так само створювали пенсійні програми.

У середині 1996 р. нараховувалося приблизно 40 недержавних пенсійних фондів. Цікавий досвід напрацьовано великими недержавними пенсійними фондами, у числі яких СПАС (м. Київ), “Добробут” (м. Київ), “Печерський” (м. Київ), ПФ банку “Україна” (м. Київ), ПФ “Укоопспілка” (м. Київ), “Європейський” (м. Харків), ПФ банку “Україна” “Народний” (м. Одеса) і “Оберіг” (м. Харків). Статутний капітал недержавних пенсійних фондів складав 20-30 тис. грн. Кількість вкладників недержавних пенсійних фондів нараховувалася на рівні 500-700 тис., а сума активів - близько 1,5 млн. дол. США.

Важливо підкреслити, що в єдиному державному реєстрі підприємств, організацій і установ вищезгадані недержавні пенсійні фонди зазначені як товариства з обмеженою відповідальністю, або як трастові компанії. Це було обумовлено відсутністю законодавчої бази, що регулює даний вид діяльності.

З набранням чинності Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 9 липня 2003 року послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення надаються пенсійними фондами, створеними відповідно до норм цього закону, і пенсійними фондами, які створено на початку 90-х років, і які зараз знаходяться на стадії реорганізації.

Недержавні пенсійні фонди є новими інститутами в економіці України. У відповідності з нормами законодавства недержавні пенсійні фонди створюються у вигляді відкритих, корпоративних та професійних пенсійних фондів. Зазвичай, у структурі недержавних пенсійних фондів переважають відкриті пенсійні фонди, що обумовлено більшою свободою діяльності (вкладником фонду може бути будь-яка фізична або юридична особа, розмір пенсійних внесків може встановлюватися індивідуально для кожного учасника). Така ситуація сприяє конкуренції на ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення, що дає можливість обирати пенсійний фонд з найбільш вигідними умовами.

Станом на 01.01.2009 р. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг схвалено статути 130 недержавних пенсійних фондів і внесено до Державного реєстру фінансових установ інформацію про 110 недержавних пенсійних фондів, з них 86 відкриті пенсійні фонди, 14 корпоративних і 9 професійних недержавних пенсійних фондів (табл. 9.1).

За порівняно невеликий період часу (із початку 2005 р. до початку 2009 р.) відбулося майже п’ятикратне зростання кількості недержавних пенсійних фондів, яке обумовлене, в основному, високими темпами створення відкритих недержавних пенсійних фондів. Так, наприклад, якщо кількість корпоративних фондів зросла на 9, або у 1,4 рази, то кількість відкритих недержавних пенсійних фондів за цей же період збільшилася з 16 до 63, або у 4,5 рази. Ще меншими темпами збільшувалася кількість професійних недержавних пенсійних фондів.

Таблиця 9.1

Дані про реєстрацію недержавних пенсійних фондів

Станом на	Схвалено статутів НПФ	Внесено до Державного реєстру фінансових установ інформацію про НПФ
		усього	відкриті	корпоративні	професійні
01.01.2005	37	21	16	4	1
01.04.2005	56	25	19	4	2
01.09.2005	67	47	37	7	3
01.01.2006	76	54	42	8	4
01.04.2006	79	58	44	9	5
01.09.2006	93	67	51	10	6
01.01.2007	94	79	63	10	6
01.01.2008	106	96	75	13	8
01.01.2009	130	110	86	14	9

Територіальний розподіл недержавних пенсійних фондів., дані про який представлено на рис. 9.2, свідчить про те, що найбільша кількість недержавних пенсійних фондів зосереджена в м. Києві (68 з 110 фондів). Інші фонди розташовані в таких регіонах: Дніпропетровська область - 11, м. Харків – 5, м. Львів – 5, Донецька область – 8, Івано-Франківськ – 4. У містах Сімферополь, Суми, Черкаси й Херсон – по два недержавних пенсійних фонду.

Рис. 9.2. Територіальний розподіл недержавних пенсійних фондів станом на 01.01.2009 р.

Інтенсивний розвиток інституту недержавного пенсійного забезпечення та формування недержавних пенсійних фондів як фінансових установ сприяли збільшенню попиту на послуги з адміністрування пенсійних фондів, про що свідчить зростання кількості ліцензій на проведення відповідної діяльності.

До Державного реєстру фінансових установ станом на 01.01.2009 р. внесено інформацію про 61 суб'єкт, що здійснює (або планує здійснювати) діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Ліцензії на проведення діяльності щодо адміністрування недержавних пенсійних фондів одержані 36 суб'єктами, при цьому із загальної кількості ліцензіарів 8 є професійними адміністраторами, 7 суб'єктів одержали ліцензію на проведення діяльності з адміністрування і управління активами пенсійних фондів. Ще 21 суб'єктів одержали ліцензії на проведення діяльності з адміністрування, управління активами пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування.

Розмір власного капіталу адміністраторів недержавних пенсійних фондів варіюється від 1415,6 до 9849,1 тис. грн. При цьому частка резидентів у статутному капіталі адміністраторів складає 83%.

Кількість компаній з управління активами, які мають ліцензію на управління активами недержавних пенсійних фондів зросло за звітний період на 49 % і склало 342, з яких 44 вже мають договори на обслуговування активів недержавних пенсійних фондів.

Кількість банків-зберігачів збільшилася до 214, з них уклали договори на обслуговування недержавних пенсійних фондів 31 зберігач.

Зростає активність роботодавців, професійних спілок щодо участі в системі недержавного пенсійного забезпечення. У цілому понад 200 підприємств та установ виступили засновниками та майже 1800 вкладниками недержавних пенсійних фондів. Їхня кількість у цілому за останній рік збільшилася на 700 суб’єктів. Найбільшу активність у цьому плані демонструють підприємства реального сектору економіки, які становлять майже 60 % від всіх засновників.

Загальна сума активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 01.01.2009 р. становить 612,2 млн. грн., із яких 544,9 млн. грн., або 89%, складають активи пенсійних фондів, створених із моменту прийняття закону про недержавне пенсійне забезпечення. Рейтинг пенсійних фондів за розміром сформованих активів подано у табл. 9.2.

Наведені у табл. 9.2 дані репрезентують першу десятку недержавних пенсійних фондів, найбільших за розмірами сформованих активів. Перше місце у рейтингу належить професійному пенсійному фонді Незалежної галузевої профспілки енергетиків.

Слід зазначити, що у переліку фондів, наведених у табл. 9.2, лише один корпоративний та один професійний пенсійний фонд, решта належать до відкритих пенсійних фондів.

Таблиця 9.2

Рейтинг недержавних пенсійних фондів за обсягом активів

Місце в рейтингу	Назва недержавного пенсійного фонду	Активи на 01.01.2008 р. (грн.)
1	Професійний пенсійний фонд Незалежної галузевої профспілки енергетиків України	46308548,6
2	Перший національний відкритий недержавний фонд	38292998,24
3	Корпоративний недержавний пенсійний фонд “Стирол”	291221821,1
4	Відкритий недержавний пенсійний фонд “ІФД Капіталъ”	16054805
5	Відкритий недержавний фонд “ВСІ”	15840705,07
6	ТОВ “Адміністратор пенсійних фондів “Україна-Сервіс” (як правонаступник ТОВ “Народний пенсійний фонд “Україна”)	12 756623,74
7	Відкритий недержавний пенсійний фонд "Європа"	12335099,37
8	Відкритий недержавний фонд “Автоальянс”	11180426,58
9	Відкритий пенсійний фонд “Фармацевтичний”	10538242,2
10	Відкритий недержавний пенсійний фонд "Соціальний стандарт" ”	9241699,64

У зв’язку з тим, що створення недержавних пенсійних фондів розпочалося з 2004 р. статистичні дані про зміну активів фондів, про їх структуру та чисельність учасників наведено у розрізі квартальної звітності, що дає змогу виявити тенденції становлення системи недержавного пенсійного забезпечення навіть за порівняно короткий проміжок часу (табл.9.3).

Таблиця 9.3.