Функції соціального страхування
Сутність окремо взятої економічної категорії детально розкривається в її функціях, які характеризують суспільне її призначення. Функція (з лат. functio — виконання, здійснення) – це зовнішній прояв властивостей якого-небудь об’єкту в даній системі відносин. Стосовно економічної категорії, функціями є прояви її суті у дії, її роль в системі суспільно-економічних відносин. Функції походять з самої суті даної категорії, відображаючи її властивості в реальній дійсності і у зв’язку з цим є похідними, вторинними поняттями по відношенню до суті.
Визначаючи функції соціального страхування, слід усвідомити, що дана категорія досить складна, оскільки вона відображає сукупність економічних, фінансових, соціальних та правових відносини, що виникають у результаті соціального захисту населення при настанні страхових випадків.
Виходячи з економічних, фінансових, соціальних та правових аспектів соціального страхування можна визначити найбільші групи функцій соціального страхування: економічні, фінансові, соціальні та правові (рис.1.2).
Група економічних функцій соціального страхування складається з наступних:
компенсаційної;
захисної;
відтворювальної;
структурної.
Компенсаційна функція соціального страхування проявляється шляхом відшкодування збитку внаслідок втрати працівником працездатності або здоров’я, оплати послуг пов’язаних з лікуванням або реабілітацією. Таким чином, соціальне страхування шляхом різного роду соціальних виплат та допомог компенсує працівнику часткову чи повну втрату можливості самостійно забезпечувати свій матеріальний добробут. Однією з основних цілей соціального страхування в межах даної функції – є зменшення до мінімуму розриву між розмірами соціальної виплати та трудового доходу, який отримував працівник до настання страхового випадку.
Рис.1.2. Функції соціального страхування
Захисна функція соціального страхування реалізується через підтримку сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним з різних причин, що були викликані страховими випадками. Дана функція у різних країнах виконується повністю або частково. Так, наприклад, у країнах Західної Європи, США, Канаді рівень пенсій складає до 80% від заробітної плати, яку працівник отримував до виходу на пенсію. Внаслідок цього, пенсіонер майже не відчуває зміну свого матеріального становища внаслідок виходу на пенсію. Проте, у більшості інших країн світу, вихід на пенсію означає значне зменшення матеріального добробуту працівників.
Відтворювальна функція полягає в тому, що соціальне страхування повинно забезпечити застрахованим (і членам їх родин) покриття всіх витрат, необхідних для нормальної життєдіяльності людини, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності. Виконання даної функції важливе з погляду забезпечення економіки трудовими ресурсами.
Структурна функція соціального страхування проявляється через вплив системи соціального захисту на структуру трудових ресурсів. Шляхом зміни соціального законодавства можна збільшувати або зменшувати кількість та структуру трудових ресурсів. Так, наприклад, шляхом стимулювання більш пізнішого виходу на пенсію, можна збільшити частку людей похилого віку у структурі трудових ресурсів, і, навпаки, шляхом затвердження пільгових пенсій, які будуть передбачати достроковий вихід на пенсію, зменшити їх частку в трудових ресурсах.
Фінансові функції соціального страхування складається із:
розподільчої;
ризикової;
заощаджувальної;
резервної;
превентивної.
Соціальне страхування забезпечує перерозподіл частини вартості валового внутрішнього продукту, вираженої в грошовій формі між різними суб’єктами соціальних страхових відносин: працівниками, роботодавцями і державою. Об’єктом дії розподільчої функції соціального страхування є кошти, акумульовані у різних фондах соціального страхування, та бюджетні кошти, які виділяються державою на забезпечення соціального захисту населення.
Ризикована функція соціального страхування полягає в передачі за певну плату страховикові матеріальної допомоги за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством (старість, безробіття, інвалідність тощо) або договором (медичне страхування, недержавне пенсійне забезпечення). Чим вища ймовірність і розмір ризику, тим більші страхові внески. Так, наприклад, підприємство, виробничий цикл якого має високий рівень ризику для працівників, сплачує страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань у вищих розмірах. Ризикована функція відображає процес купівлі-продажу страхової послуги.
Заощаджувальна функція соціального страхування проявляється в тому, що працівники можуть заощаджувати свої кошти у різного роду фондах соціального страхування. Сприяючи розвитку заощаджувальних видів страхування держава має змогу активно впливати на вирішення соціальних проблем, пожвавлюючи грошовий обіг, підвищувати купівельну спроможність національної валюти, збільшувати інвестиційні можливості країни.
Резервна функція соціального страхування реалізується через систему фондів соціального страхування, які забезпечують стабільність системи соціального захисту населення та гарантують виплату збитків в разі настання страхових випадків. Соціальне страхування стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові в результаті настання певного страхового випадку (старість, інвалідність, безробіття, хвороба, нещасний випадок, вагітність тощо). У формування і використанні страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Формування страхових резервів – це спосіб концентрації та використання коштів, необхідних не лише для розподілу між усіма страхувальниками збитків, зумовлених страховими випадками поточного періоду, а й для відповідного покриття можливих збитків, що можуть настати в наступні періоди.
Превентивна функція соціального страхування проявляється через спрямовування частини страхових премій на фінансування превентивних заходів. На даний час дана функція реалізується переважно через державний бюджет, коли виділяються кошти на фінансування різних програм, направлених на поліпшення охорони здоров’я, навколишнього середовища, безпеки праці тощо.
Соціальні функції соціального страхування складаються з наступних:
профілактичної;
попереджувальної;
реабілітаційної;
стабілізуючої;
соціальної.
Профілактична та попереджувальна функція соціального страхування проявляється через проведення комплексу організаційно-технічних медичних заходів, що дають змогу захистити здоров’я та працездатність людей. Дані функції соціального страхування реалізуються через державну систему профілактики різного роду захворювань та попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Соціальні програми профілактики та попередження захворювань фінансуються державою, підприємствами, благодійними організаціями, об’єднаннями громадян, міжнародними організаціями.
Реабілітаційна функція соціального страхування передбачає здійснення комплексу медичної, професійної і соціальної реабілітації працівників з метою відновлення втраченого здоров’я і працездатності. Реабілітація – це процес і система медичних, психологічних, педагогічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на усунення або більшу за обсягом компенсацію обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров’я із стійким розладом функцій організму. Відновне лікування необхідне за умови значного пониження функціональних здібностей хворого, зокрема: здібностей до навчання, порушення трудової діяльності, соціальних відносин тощо. Реабілітаційна функція соціального страхування реалізується як через спеціально створені реабілітаційні центри, так і через програми, які здійснюють реабілітацію населення у домашніх умовах. Ефективність реабілітації проявляється через її здатність відновити організм людини до тих фізичних та психологічних кондицій, які були порушені внаслідок настання певної події (нещасного випадку, хвороби тощо) або пристосувати людину до певних умов життя (інвалідність).
Стабілізуюча функція соціального страхування проявляється через узгодження інтересів соціальних суб’єктів з ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань.
Соціальна функція соціального страхування реалізується шляхом зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючих громадян; сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.
Правові функції соціального страхування складаються з:
превентивної;
контролюючої;
політичної.
До правової превенції належать передбачені чинним законодавством або договорами страхування застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страхових відшкодувань. Вони охоплюють випадки протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованих осіб. Наприклад, соціальне страхування не відшкодовує втрату працездатності внаслідок нещасного випадку, який стався з вини потерпілого або потерпілий перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
Контролююча функція соціального страхування реалізується через систему державних органів та громадських організацій, які здійснюють нагляд за діяльністю цільових страхових фондів. Головна мета контролю – забезпечення інтересів працівників, роботодавців і держави щодо надходжень доходів і витрачання коштів фондів соціального страхування. Від його організації багато в чому залежать рівень соціального захисту населення.
Політична функція соціального страхування призвана забезпечити формування і підтримку ефективних інститутів і механізмів соціального захисту з метою забезпечення гарантованих Конституцією і законодавством країни соціальних і правових норм захисту і підтримки соціальної стабільності і безпеки країни.
Зазначені функції найбільш повно розкривають суть соціального страхування, як складної соціально-економічної категорії, що призвана об’єднати соціальні, економічні, фінансові та правові відносини соціального захисту населення.