2.3. Розвиток системи соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в зарубіжних країнах

У багатьох промислово розвинених країнах громадяни захищені від ризику втрати працездатності трьома різними страховими програмами, причому кожна з них має власне юридичне обґрунтування, фінансування і систему її реалізації: соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (у випадку хвороби, вагітності тощо), соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та соціальне страхування із загальної непрацездатності (охоплює випадки втрати працездатності, не пов’язані з виробничою діяльністю).

Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності передбачає виплати працівникам під час короткострокової (повної) втрати працездатності. У більшості випадків ця допомога пов'язана з розміром заробітної плати і має обмеження за тривалістю виплати (максимум один рік). Водночас, умови, терміни та розміри допомоги по хворобі та у зв’язку з вагітністю в різних країнах світу дуже відрізняються. Так, наприклад, за даними Aon Consulting Eurometeri (ACE), в окремих країнах Європейської Співдружності працівник може втратити до половини зарплати або зарплата хворого працівника може зменшуватися більше як на 30%. Зокрема, в Словаччині хворий працівник втрачає 51% заробітної плати. Роботодавці Данії, Ірландії, Італії, Люксембурга і Нідерландів зовсім не зменшують зарплату при виплаті працівникам з тимчасової втрати працездатності. У Чехії, Естонії, Словаччині і Португалії роботодавець взагалі не сплачує допомогу пов’язану з хворобою, а в Нідерландах роботодавець виплачує цю допомогу повністю. У більшості країн виплата допомоги, пов’язаної з хворобою відбувається комбіновано через соціальне страхування. При цьому роботодавець не виплачує допомогу на хворого працівника. У Франції, Португалії і Словаччині де дохід хворого зменшується більш ніж на 30%, працівники змушені здійснювати додаткове страхування на випадок хвороби у приватних страхових фондах.

У більшості країн світу допомога з хвороби та у зв’язку з вагітністю і народженням дитини відокремлені. Тому розглянемо спочатку особливості організації соціального страхування на випадок хвороби у окремих країнах світу.

Великобританія.

Національна система страхування надає допомогу з хвороби в даний час лише непрацюючим особам і працівникам, що мають нетривалий стаж роботи на підприємстві. Інші працівники отримують допомогу з хвороби від власних роботодавців. Передача відповідальності з виплати допомоги по хворобі від держави до роботодавців відбулася на початку 1980-х років. З цього часу роботодавці стали повністю оплачувати допомогу по хворобі у встановлених законодавством розмірах. Розміри такої допомоги тісно пов’язані з розміром заробітної плати, яку отримував працівник. Близько половини працівників у Великобританії отримує допомогу у розмірі повного заробітку відповідно до умов, передбачених трудовим договором.

Бельгія.

Соціальне страхування на випадок хвороби у Бельгії здійснюється через систему Shakai Kenko Hoken (Соціальне страхування від хвороб). Ця система призначена для забезпечення соціальної стабільності людини під час хвороби або травми, забезпечуючи витрати на лікування і допомогу. Всі працівники в обов’язкову порядку охоплені даною страховою системою. Сума внесків на страхування порівно ділиться між роботодавцем і працівником. Самозайняті громадяни, фермери, рибаки а також безробітні зобов’язані приєднатися до національної системи страхування від хвороб (kokumin kenko hoken), яка управляється міською або сільською владою. Національні внески на страхування від хвороб спрямовуються в міські або сільські офіси добробуту. У разі хвороби працівники отримують повну заробітну плату протягом перших семи днів хвороби, а робочі і службовці протягом перших 30 днів. Протягом подальших семи днів хвороби працівники отримують 87,23 % від звичайної заробітної плати. Після перших 15 днів хвороби працівники і перших 30 днів хвороби робочі і службовці отримують з фонду виплати по хворобі 60 % заробітної плати. Допомога, яка виплачується в перші періоди з 15 до 30 днів відповідно, оподатковується за звичайними прогресивними ставками. Після закінчення цього періоду виплати оподатковуються як звичайна вихідна допомога за середнім ставками.

Німеччина.

Майже все населення Німеччини застраховане на випадок хвороби в обов’язковому чи добровільному порядку, встановленому законом, або в рамках приватних страхових агентств. В Німеччині здійснюється обов'язкове страхування на випадок хвороби для всіх найманих робітників і деяких інших професійних груп з доходом певного рівня. За певних умов можливе добровільне страхування. Від хвороб застраховані також пенсіонери, безробітні, учні і студенти. Наймані робітники страхуються через місцеві, виробничі, цехові лікарняні каси або ерзац-каси. Вони можуть вільно вибирати лікарняну касу (незалежно від своєї професії). Що стосується виробничих і цехових лікарняних кас, то в їх статуті передбачена також можливість прийому застрахованих зі сторони. Разом з цим в рамках морських лікарняних кас, федеральної каси гірників, сільськогосподарських лікарняних кас є особливі форми страхування для певних професій. Всі страхувальники мають вільний вибір лікарів і дантистів, допущених лікарняними касами до обслуговування пацієнтів. Страхові внески осіб з обов'язкового чи добровільного страхування вносяться в рівних частках страхувальниками і роботодавцями. У 1998 р. середній розмір внесків в старих землях склав 13,5, в нових землях - 13,9 відсотки від доходів, з яких в обов'язковому порядку справляються внески. Лікарняна каса оплачує витрати на лікарське і зуболікарське обслуговування, ліки, лікувальні і допоміжні засоби, лікування в лікарні і профілактичні заходи з метою підтримки здоров'я. Каса повністю або частково несе витрати за необхідності на курси лікування в санаторіях. У разі хвороби найманий робітник має право на отримання зарплати від роботодавця протягом 6 тижнів. В окремих колективних договорах встановлений триваліший термін і лікарняні каси виплачують допомогу по хворобі протягом 78 тижнів.

Фінляндія.

Обов’язки роботодавця з виплати заробітної плати під час хвороби працівника регулюються як положеннями закону про працю, так і колективного договору. На термін оплати лікарняних роботодавцем впливає тривалість трудових відносин. Згідно закону і колективних договорів при терміні трудових відносин менше одного місяця оплата лікарняних здійснюється у розмірі 50% від заробітної плати. Після закінчення терміну оплати лікарняних роботодавцем всі особи, що постійно живуть у Фінляндії, отримують економічну допомогу з медичного страхування і карти Kela.

Італія.

В Італії виплата допомоги по хворобі здійснюється Національним інститутом соціального страхування (INPS). Працівники отримують допомогу по хворобі без госпіталізації у розмірі 50%, а після 21-го дня хвороби у розмірі 66,6% заробітної плати. У разі госпіталізації допомога зменшується до 40%. Для отримання допомоги слід надати місцевій установі охорони здоров'я посвідчення від лікаря про непрацездатність. Уповноважені місцевими установами охорони здоров'я лікарі, у свою чергу, можуть здійснювати контрольні візити хворому.

Угорщина.

Виплата допомоги по хворобі в Угорщині здійснюється через Фонд Національного Страхування (FSS). Всі застраховані особи мають право на безкоштовне медичне обслуговування, але окремі види медичної допомоги в державних медичних установах є повністю чи частково платними. Зокрема, за пломбування зуба потрібно платити від 2,7 - 4,4 дол. США. Якщо за висновком медичного консиліуму застрахована особа не має змогу отримати необхідну медичну допомогу в Угорщині, то хворий за рахунок фонду соціального забезпечення може бути направлений в ту країну, де на думку лікарів, необхідна допомога буде надана (зазвичай це Німеччина). Застрахований має право на отримання допомоги у разі хвороби і вона складає 60 - 70 % заробітної плати. ЇЇ розмір залежить від часу, впродовж якого хворий застрахований від доходу брутто. Це складає відповідно 58 - 68 дол. в місяць (з розрахунку мінімальної зарплати). Ця допомога виплачується як найманим робочим, так і підприємцям та членам господарських товариств. Застрахований має право на отримання значної частини ліків, виписаних лікарем, за ціною, яка дотується державою. Деякі ліки видаються безкоштовно. Застрахований має право вибирати сімейного лікаря, поліклініку і навіть лікарню, в якій він бажає лікуватися на свій розсуд в будь-якій частині країни. Значне відшкодування витрат забезпечується хворим за санаторне лікування, лікування цілющими водами (до 50 – 100 %).

В більшості країн світу розповсюджена виплата допомоги при вагітності та народженні дитини. Найбільшого розвитку вона дістала в країнах ЄС.

Допомога у зв'язку з народженням дитини виплачується у більшості країн ЄС (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Допомога при народженні дитини в країнах ЄС (15) у 2003 році

Країна	Сума і умови
Бельгія	На першу дитину 983,68 Євро; на другу дитину і кожну наступну – 740,10 Євро. Допомога може бути отримана за два місяці до дати народження дитини. При усиновленні надається допомога на одну дитину у розмірі 983,68 Євро.
Данія	224 Євро в квартал на дітей до 7- річного віку.
Греція	немає виплат
Іспанія	451 Євро на третю і кожну наступну дитину
Франція	Допомога виплачується у розмірі 159,76 Євро на місяць з 4- го місяця вагітності до досягнення дитиною 3 річного віку.
Ірландія	Допомога при народженні складає 635 Євро.
Італія	Державна фінансова підтримка для сімей з 3 дітьми і усиновленою дитиною: 755 Євро на дитину, мати якої є домогосподаркою і має громадянство ЄС; 1549 Євро на дитину, мати якої тимчасово працює в ЄС.
Люксембург	1615,89 Євро для громадян країни при умові, що мати та дитина пройшли необхідні судово-медицинські експертизи. Допомога виплачується Національним Фондом Допомог на дітей.
Австрія	Немає спеціальних допомог
Португалія	Немає спеціальних допомог
Фінляндія	Допомога при вагітності та народженні надається вагітним жінкам Фінляндії, вагітність яких складає щонайменше 154 дні і які пройшли медичний огляд. Матері можуть вибирати між пакетом, який містить засоби по охороні дитинства та грошовою допомогою в розмірі від 140 Євро на місяць. Допомога надається на кожну дитину.
Швеція	Немає спеціальних допомог. На випадок усиновлення іноземної дитини виплачується 4383 Євро.
Великобританія	500 фунт стерлінгів від Соціального Фонду на кожну народжену дитину.

Всі країни виплачують щомісячну (у деяких країнах – щоквартальну) сімейну допомогу на дітей. У ряді країн розмір сімейної допомоги прогресивно зростає по мірі дорослішання дитини. У більшості країн розмір допомоги залежить від черговості народження дитини.

Під час вагітності та народження дитини в більшості країн ЄС надається декретна відпустка і виплачується грошова допомога, яка призвана компенсувати втрачений заробіток (дод. А.4).

Розглянемо організацію допомоги при вагітності та народженні дитини в деяких країнах ЄС.

Швеція.

Шведська страхова система є прикладом для прихильників батьківських відпусток, що заснована на досить гнучкій системі. Допомога, що виплачується в шведській страховій системі, надається протягом 18 місяців батьківської відпустки, включаючи 14 тижнів відпустки з вагітності і пологів, доповненого 6 тижнями перед пологами і двома тижнями після пологів батьківської відпустки.

В даний час також стала доступна додаткова одномісячна відпустка, що надається лише батькові. Перший рік відпустки оплачується у розмірі 80% від зарплати (був понижений з 90% на початку 90-х років), а для державних службовців – 100%. Наступні три місяці оплачуються за фіксованою ставкою а ця три місяці – не оплачуються, хоча надається право повернення на роботу. Крім того, батьки, чиї діти не досягли 8 років, мають право на 75% робочий день, але оплачуваний за відповідною ставкою. Відпустка може бути розподілена на триваліший термін (до досягнення дитини 8-річного віку). Така відпустка може бути надається обом батькам. Крім того, працюючий дідусь чи бабуся також мають право на відпустку з догляду за хворим онуком. Усім дітям працюючих батьків (старше за 1 рік) гарантовано місце в дитячих садах, а один з батьків має право на оплачуваний час для супроводу дитини в його перший учбовий день.

Фінляндія.

У Фінляндії існує незвичайний комплекс відпусток, об’єднаний з системою охорони дитинства, який включає 18 тижнів відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, що починається за 30-50 днів до очікуваної дати пологів, супроводжуваний 26 тижневою батьківською відпусткою і додатковою відпусткою для батька. Відпустки можуть бути продовжені у разі багатоплідних або складних пологів. Відпустки оплачуються в розмірі 70% від попередньої заробітної плати. У Фінляндії надається відпустка за доглядом за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Вона оплачується за мінімальною тарифною ставкою і може бути використана будь-яким з батьків. Відпустка може бути замінена місцем у неоплачуваній суспільній дошкільній установі або ж оплачуваними послугами няні. Батьки зі своєї сторони можуть брати участь в оплачуваній програмі з охорони дітей після того, як їх дитина досягла трьох років (у випадку, якщо вони не використали допомогу з догляду за дитиною до 3-х років). Батькам гарантується право на неповну зайнятість, і вони мають право на оплачувану відпустку у разі хвороби дитини.

Німеччина.

Німеччина практикує надання батькам відпустки. Відпустки з вагітності і пологів складають 14 тижнів (6 тижнів до і 8 тижнів після пологів) з наданням грошової допомоги, яка надається роботодавцем у розмірі повної заробітної плати. Крім того, надаються батьківські відпустки на період досягнення дитиною 3-річного віку, незалежно від того, працювали батьки чи ні, за умови, що один з батьків залишається удома або працює з частковою зайнятістю. Допомога надається за фіксованою ставкою протягом перших двох років і складає більше 350 доларів США в місяць. Приблизно 80 відсотків батьків можуть мати право на допомогу, оскільки в її основі адресна система. Не дивлячись на існування «батьківської» допомоги, тільки один відсоток батьків використовує ці можливості. Враховуючи незначний розмір допомоги нею користуються в основному лише заміжні жінки, чоловіки яких працюють. Існуючі допомоги з хвороби виплачуються при 5-денній сімейній відпустці при хворобі дитини до досягнення нею 8 років.

Австрія.

В Австрії надається 16 тижнів обов'язкової відпустки для працюючих матерів (8 тижнів до і 8 тижнів після пологів) з виплатою допомоги, яка повністю компенсує заробітну плату. Крім того, існує дворічна відпустка зі збереженням робочого місця. В даний час ведуться дискусії щодо допомоги з догляду за дитиною батьку, який має вибір між грошовою допомогою для оплати послуг з догляду за дитиною або ж можливістю самому доглядати за дитиною (у минулому дворічна відпустка і допомога надавалися тільки самотнім матерям, а в даний час це доступно всім працюючим матерям).

Іспанія.

Іспанія забезпечує 16-тижневу оплачувану декретну відпустку (18 тижнів у разі багатоплідних пологів), починаючи з 6 тижня до пологів, якщо це необхідно, у розмірі 100% від заробітної плати. Додаткова, але неоплачувана батьківська відпустка надається до досягнення дитиною 3-х річного віку. Батьки дитини до 6 років (або дитини-інваліда) мають право на неповний робочий день.

Італія.

Італія надає 5-місячну відпустку з вагітності і пологів, яку можна брати за 2 місяці до пологів і 3 – після. Відпустка оплачується у розмірі 80% від заробітної плати. При цьому надається додаткова 6-місячна батьківська відпустка, під час якої виплачується 30% від заробітної плати.