Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 курс ФК, ЕП, УП Денне / ІІ курс денне Французька мова / Французька мова НМП ІІ курс Ден.2009.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.54 Mб
Скачать

Тема 19. Ділові контакти (ділове листування)

Мета роботи: Написати лист-запит і лист-пропозицію.

План вивчення теми

  1. Написання листа-запиту.

  2. Написання листа-пропозиції.

Методичні рекомендації

  1. Користуючись матеріалами, що подані на стор.143-147 (Література: [2]) напишіть лист-запит в одну з компаній:

  1. з виробництва запчастин до автомобілів

  2. з виробництва верстатів для машинобудівних заводів

  3. з виробництва кавоварок для барів та кав'ярень

  4. з виробництва CD для комп’ютерів

  5. з виробництва тканин

  6. з виробництва шкіри для взуття

  7. з виробництва великих холодильних камер

  8. з виробництва картонної пакувальної тари

  9. з виробництва пластмаси

  10. з виробництва паперу

  11. з виробництва меблевої деревини

  12. з виробництва лаків та фарб

  13. з виробництва швейних машин

  14. з виробництва труб

  15. з виробництва швейної фурнітури

  1. Користуючись матеріалами, що подані на стор.186-189 (Література: [2]) напишіть лист-пропозицію у відповідь на лист-запит.

Тема 20 . Інформативне читання літератури економічного спрямування

Мета роботи: Представити доповідь з прочитаної літератури.

План вивчення теми

  1. Ознайомлення з правилами підготовки доповіді.

  2. Написання доповіді.

  3. Редагування доповіді.

  4. Презентація доповіді.

Методичні рекомендації

1. Доповідь з прочитаної літератури економічного спрямування – це різновид наукової доповіді, а отже, включає не тільки виклад змісту, але й ставлення доповідача до цього змісту. У доповіді студент має продемонструвати свою ерудицію, вміння самостійно аналізувати, систематизувати, класифікувати й узагальнювати суттєву інформацію.

Як правило, доповідь складається з трьох основних частин: вступу, в якому слід визначити тему та мету повідомлення; основної частини, в якій розкривається сутність прочитаного; висновку.

Готуючи доповідь, треба пам’ятати, що науковому мовленню притаманні деякі риси, що відрізняють його від так званого розмовного стилю мовлення. Завдання наукового мовлення полягає в адекватній передачі інформації. Специфічними рисами наукового мовлення визнаються узагальненість і логічність викладення інформації.

Зазначені характеристики наукового мовлення знаходять відображення у спеціальних мовних засобах. Головним засобом узагальненості викладення інформації є деагентивність останнього, тобто використання пасивних конструкцій, узагальнено-особових речень.

Друга важлива риса наукового мовлення – логічність викладення інформації – пов’язана з такою фундаментальною властивістю наукового тексту, як послідовність. Послідовність тексту проявляється в трьох аспектах – змістовному, логічному і композиційному. Розглянемо особливості кожного з них.

Змістовна послідовність має місце у випадках, коли частина змісту попереднього речення відтворюється у наступному реченні. При цьому зміст частини, що повторюється, може передаватися в більш узагальненій формі, за допомогою займенників. Але вживання займенників має обмежений характер, оскільки бувають випадки, коли їх форма може буде співвіднесена з більш, ніж одним компонентом попереднього речення:

Логічна послідовність тексту доповіді забезпечується використанням сполучників, вставних слів типу: ainsi (отже); de cette façon (таким чином); c’est pourquoi (тому); mais (але); cependant (проте); pourtant, toutefois, néanmoins (однак); en même temps (у той же час); одночасно, du même coup (одночасно); d’autre part (з другого боку).

Особливої уваги потребує викладення висновку, коли зв’язок між наслідком і причиною встановлюється логічним шляхом. У цьому разі використовуються такі дієслова, як “attester” (свідчити), “montrer” (показувати), “prouver” (доказувати), “confirmer” (підтверджувати), “signifier” (означати); “témoigner” (свідчити про).

Композиційна послідовність забезпечує розкриття ходу думок автора, акцентування найбільш важливих частин матеріалу. Для концентрації уваги на певному об’єкті використовуються такі засоби: on pense à (давайте подумаємо про); on passe à (давайте перейдемо до); ensuite (далі); puis (потім) il faut constater que (слід відзначити що); on sait (відомо) il est possible (можливо) probablement (ймовірно)

Для концентрації уваги на певному об’єкті використовуються такі мовні засоби: "On examine /on pense à " (давайте розглянемо / подумаємо про); "on discute" (давайте обговоримо); "On passe à" (давайте перейдемо до); " ensuite " (далі; потім).

Показниками логічного виділення думки виступають предикативні одиниці із значенням зобов’язання:

Il faut souligner ” (Слід підкреслити); “il est important / nécessaire) de noter ” (Важливо / необхідно відзначити).

Вживаються також показники зв’язку із тим, про що йшлося вище:

Nous avons déjà mentionné” (Ми вже згадували).

розповсюдженим у науковому мовленні є також використання показників оцінки інформації з точки зору її достовірності: “Comme on sait” (Як ми знаємо), “On sait” (Відомо), “Il est incorrect de parler / penser” (Невірно говорити / думати).

Оцінка інформації як такої, що припускається, може виражатися словами il est possible (можливо), “probablement" (ймовірно), “on peut suggérer" (можна припустити).

Серед інших вимог до наукового мовлення слід відзначити, по-перше, точність викладення матеріалу, яку забезпечують правильне структурування речень, використання лексичних повторів, вживання однозначних слів (в тому числі термінів). По-друге, сучасному науковому мовленню притаманне стисле викладення інформації, чому сприяє поліпропозитивність простих речень, вилучення загальновідомих фактів, використання мовленнєвих кліше, особливо в скорочених жанрах наукової літератури (анотаціях тощо). Зрозуміло, що стисле викладення матеріалу не повинно порушувати точність передачі інформації.