- •Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV
- •3. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
- •1. Загальними принципами господарювання в Україні є:
- •Гл а в a 2
- •Основні напрями та форми участі держави
- •І місцевого самоврядування
- •У сфері господарювання
- •1. Основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:
- •1. Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг),
- •1. У сфері господарювання застосовуються:державні стандарти України;
- •2. Застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для:суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в нормативно-правових
- •6. Порядок утворення та засади діяльності організацій та об'єднань роботодавціввизначаються законом.
- •1. Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:
- •1. Дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається:
- •1. Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:
- •5. Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.
- •1. Підприємництво здійснюється на основі:
- •1.3 Метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:
- •2. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
- •2. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
- •1. Підприємницька діяльність припиняється:з власної ініціативи підприємця;
- •2. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповіднодо вимог цього Кодексу.
- •Розділ II суб'єкти господарювання
- •5. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно дозакону.
- •Глава 7 підприємство
- •1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- •10. Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних формпідприємств) встановлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства.
- •1. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
- •2. Джерелами формування майна підприємства є:грошові та матеріальні внески засновників;
- •Глава 8 державні та комунальні унітарні підприємства
- •1. Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;
- •Глава 9 господарські товариства
- •5. Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.
- •1. Господарське товариство є власником:
- •1. Учасники господарського товариства мають право:
- •5. Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
- •Глава 10 підприємства колективної власності
- •1. Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних
- •2. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
- •1. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:
- •4. Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі:добровільного виходу з кооперативу;
- •1. Основними правами членів виробничого кооперативу є:
- •1. Загальні збори:
- •Гл а в а 12 об'єднання підприємств
- •Глава 13
- •Розділ III майнова основа господарювання Гл а в а 14 майно суб'єктів господарювання
- •2. Правовий режим майна суб'єктів господарювання встановлюється цим Кодексом та іншими законами з урахуванням зазначених у статті 139 цього Кодексу видів майна.
- •4. Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.
- •1. Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:
- •2. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цьогомайна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
- •Гл а в а 15 використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •Гл а в a 16 використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •1. Об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються: Івинаходи та корисні моделі;
- •2. Загальні умови захисту прав інтелектуальної власності на об'єкти, зазначені у ційстатті, визначаються Цивільним кодексом України.
- •Гл а в а 17 цінні папери у господарській діяльності
- •4. Правовий режим цінних паперів визначається цим Кодексом та іншими законами.
- •Г п а в a 18 корпоративні права
- •2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
- •3. Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюютьсябезпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо:
- •1. Відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються цим Кодексом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
- •Глава 19 загальні положення про господарські зобов'язання
- •1. Господарські зобов'язання можуть виникати:
- •Глава 20 господарські договори
- •5. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен від-. Повідати цьому замовленню.
- •Глава 21 ціни і ціноутворення у сфері господарювання
- •Глава 22 виконання господарських зобов'язань. Припинення зобов'язань
- •2. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 193 цього Кодексу.
- •Глава 23 визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
- •4. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть недодаватисядо претензії.
- •Гл а в а 25 відшкодування збитків у сфері господарювання
- •Глава 26 штрафні та оперативно-господарські санкції
- •1. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.
- •2. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли:допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
- •1. У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:
- •1) Одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною,із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другоюстороною;
- •2. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієїстатті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
- •2. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.
- •3. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
- •Глава 28
- •1. Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання -юридичних осіб за:
- •1. Справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.
- •Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання
- •Глава 29 галузі та види господарської діяльності
- •§1. Поставка Стаття 264. Матеріально-технічне постачання та збут
- •§ 2. Контрактація сільськогосподарської продукції Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Енергопостачання Стаття 275. Договір енергопостачання
- •1. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
- •§ 4. Біржова торгівля Стаття 278. Торговельно-біржова діяльність
- •1. Товарна біржа має право:
- •§ 5. Оренда майна та лізинг Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
- •§ 6. Інші види господарсько-торговельної діяльності Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання
- •Глава 31
- •Глава 32 правове регулювання перевезення вантажів
- •Глава 33 капітальне будівництво
- •Глава 35
- •§ 1. Фінанси і банківська діяльність Стаття 333. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- •§ 2. Страхування Стаття 352. Страхування у сфері господарювання
- •§ 3. Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами.
- •2. Торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види посередницькоїдіяльності:
- •3. Законом можуть передбачатися також інші види посередницької діяльності з цінними паперами (діяльність з управління цінними паперами тощо).
- •§ 4. Аудит Стаття 362. Аудиторська діяльність
- •Глава 36
- •Глава 39 спеціальні (вільні) економічні зони
- •1. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони, в тому числі строк, на який вона створюється, визначаються окремим законом для кожної спеціальної (вільної") економічної зони.
- •Глава 41 інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- •Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VIII
- •Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV
- •Розділ V
4. Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі:добровільного виходу з кооперативу;
припинення трудової участі в діяльності кооперативу; виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом; незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; смерті члена кооперативу.
Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі визначаються цим Кодексом та статутом кооперативу.
Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з коопе-ративного підприємства) може бути оскаржено до суду.
1. Формування особового складу виробничого кооперативу як самоврядного підприєм-1ства має дуже велике значення. Частина 1 коментованої статті вказує на загальні умови на-1буття прав членства у таких кооперативах, що забезпечує право громадян брати участь у їхдіяльності.
Право на членство у виробничих кооперативах мають усі громадяни України, іноземні І громадяни, а також особи без громадянства, що проживають на території України та досягли § 16-річного віку і здатні своєю працею брати участь у здійсненні цілей та завдань виробничо-1 го кооперативу, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову І участь у діяльності виробничого кооперативу та згодні нести відповідальність, встановлену І статутом.
Визнання статуту виробничого кооперативу означає, що особа, яка бажає вступити до та-1 кого кооперативу, згодна взяти на себе взаємні зобов'язання, пов'язані з членством, і пого-Я джується на порядок здійснення спільної діяльності, передбаченої статутом.
Досягнення 16-річного віку, необхідного для вступу до виробничого кооперативу, визна- і чається коментованою статтею з урахуванням віку виникнення трудової працездатності.
На практиці може постатти питання про право на членство у виробничому кооперативі І осіб, яких визнано недієздатними і які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу і не здатні усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними (ч. 1 ст. 39 ЦК). Вчинення І такими особами вольових дій не тягне для них ніяких юридичних наслідків. Тому особи, ви- і знані недієздатними, не можуть бути членами виробничого кооперативу.
Обов'язковість особистої трудової участі у виробничому кооперативі виключає для Ічлена кооперативу можливість одночасного членства у двох або декількох виробничих ко-1оперативах. Поряд з цим частина 2 статті 98 ГК передбачає право членів виробничого ко- їоперативу бути членами кооперативів інших типів: садівничих, споживчих, дачно-будівель-1них, житлових, житлово-будівельних, гаражних тощо.
Частина 3 коментованої статті встановлює загальні умови набуття права членства у ви-1робничому кооперативі.
Виробничий кооператив являє собою добровільне об'єднання громадян, що має на меті спільну господарську діяльність, тому його засновникам (членам) належить право встанов-1 лювати за взаємною згодою особливі умови набуття права членства у кооперативі, які відпо-£ відали б його цілям та завданням.
Можливості виробничого кооперативу щодо визначення умов прийняття до свого складу | нових членів не є необмеженими. Кооператив може в будь-який момент свого існування по-повнитися новими членами, тому неприпустимо встановлювати в статуті такі умови для І вступу нових членів, що обмежували б кількість членів або заздалегідь визначали за якимись І індивідуальними ознаками осіб, які мають право вступати до виробничого кооперативу.
Членство у виробничому кооперативі набувається шляхом вступу до нього. Особа, яка має бажання вступити до кооперативу і бути його членом, подає на ім'я правління (голови) заяву. Вільне волевиявлення бажання стати членом виробничого кооперативу — необхідна передумова добровільного членства у ньому.
Діяльність виробничого кооперативу за своїм змістом є господарською, що вимагає для її І
здійснення певних матеріальних ресурсів. Саме тому члени кооперативу, об'єднуючись у ньому для трудової участі, в той же час взаємно зобов'язуються брати майнову участь у справах кооперативу.
Особи, які вступають до кооперативу, зобов'язані зробити вступний та пайовий внески, розміри та порядок внесення яких визначаються статутом кооперативу, до якого вони вступають.
Прийом нових членів до виробничого кооперативу покладається на правління (голову) та оформляється відповідним рішенням. Право членства у кооперативі виникає з моменту затвердження загальними зборами рішення правління (голови) про прийняття у члени кооперативу. Статут кожного конкретного виробничого кооперативу має містити порядок прийняття та затвердження такого рішення.
Набуття членства у виробничому кооперативі можливе лише шляхом взаємного волевиявлення громадянина, який бажає бути його членом, з одного боку, і загальних зборів кооперативу- з другого. Коли ці волевиявлення не співпадають, загальні збори мають право не затверджувати рішення правління (голови) про прийняття особи до виробничого кооперативу. Підставою для такого рішення може бути, наприклад, членство громадянина в іншому виробничому кооперативі.
4. У частині 4 статті, що коментується, міститься вичерпний перелік підстав припиненнячленства у виробничому кооперативі.
Члену виробничого кооперативу належить безумовне право виходу з його складу. Не існує жодної правової підстави, яка передбачала б можливість відмовити члену кооперативу в його проханні про вихід з нього. Це право базується на такому принципі діяльності виробничого кооперативу, як «добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього» (див. коментар до ч. 1 ст. 96 ГК).
Для виходу із складу членів виробничого кооперативу не потребується оголошення та мотивації причин такого кроку. Кожний член кооперативу може вийти з його складу на підставі письмової заяви на ім'я правління (голови) кооперативу. Заява являє собою відмову члена кооперативу від особистої майнової та трудової участі у справах кооперативу.
Питання про вихід з виробничого кооперативу належить до компетенції загальних зборів. Правління (голова) кооперативу виносить на затвердження загальних зборів рішення про припинення членства.
Припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу відповідає законодавчо визначеним підставам припинення членства у ньому і обумовлене дією принципу особистої трудової участі членів кооперативу в його діяльності (див. коментар до ч. 1 ст. 96 ГК).
Член виробничого кооперативу, який не додержує без достатньо поважних причин свої зобов'язання перед ним, порушує його статут, не виконує законних вимог органів управління кооперативу або діє на шкоду його інтересам, може бути виключений з його складу за рішенням загальних зборів.
Виключення з членів кооперативу є примусовим припиненням членства і являє собою санкцію за неналежне виконання членом своїх обов'язків перед кооперативом. Виключення відбувається в порядку і випадках, визначених статутом.
Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі смерті члена кооперативу. У відповідності з положеннями глави 84, а також з нормою частини 4 статті 166 ЦК у цьому випадку може мати місце перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, що померла, до її спадкоємців. Спадкоємці отримують право на одержання паю, а також інших належних померлому виплат у порядку та строки, визначені статутом кооперативу.
Спадкоємці померлого можуть бути прийняті до виробничого кооперативу. У разі набуття спадкоємцями членства у виробничому кооперативі вони позбавляються права на одержання паю, а також інших виплат.
5. За загальним правилом, припинення членства у кооперативі відбувається за рішеннямправління (голови) виробничого кооперативу. Рішення про припинення членства у кооперативі підлягає затвердженню загальними зборами. Припинення членства у виробничомукооперативі обов'язково тягне за собою майнові наслідки, до яких відноситься право членакооперативу на одержання паю та інших виплат, пов'язаних з трудовою участю у господарській діяльності кооперативу (заробітна плата, премії, доплати тощо). Порядок та строки
припинення членства і порядок та строки одержання паю та інших виплат визначаються ста-Я тутом кожного конкретного виробничого кооперативу.
6. Колишньому члену виробничого кооперативу надано право судового захисту в тому І випадку, коли він вважає своє виключення з кооперативу незаконним. Він може оскаржити вЯ суді законність рішення загальних зборів з точки зору дотримання вимог закону та статутуЯ виробничого кооперативу, що визначають умови, за наявності яких загальні збори вважаюЯ ться правомочними, стосовно відповідності закону та статуту виробничого кооперативу по-Я рядку розгляду питання про виключення з виробничого кооперативу, стосовно відповідностіЯ закону та статуту підстав виключення з кооперативу тощо.
Стаття 99. Права та обов'язки членів виробничого кооперативу