1. Учасники господарського товариства мають право:

брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами;

брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;

вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

2. Учасники товариства мають також інші права, передбачені цим Кодексом, іншимизаконами та установчими документами товариства.

3. Учасники господарського товариства зобов'язані:

додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;

вносити вклади (оплачувати акції") у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства;

нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

1. Статус учасника господарського товариства гарантує наявність у нього низки прав таобов'язків майнового і немайнового характеру.

До найбільш важливих майнових належать такі права: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержати від товариства грошовий чи майновий еквівалент вкладу в разі виходу з товариства (акціонери, як правило, грошову компенсацію за вихід з товариства отримують не від нього, а від особи, якій передається право власності на акцію товариства); відступити свою частку (продати акцію) іншій особі в передбаченому законом та/або установчими документами порядку; брати участь у розподілі майна товариства у разі його ліквідації.

Основними правами немайнового характеру є такі: брати участь в управлінні справами товариства в установленому порядку (якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами); одержувати інформацію про діяльність товариства (зокрема, ознайомлюватися з даними, що містяться в річних балансах, звітах про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколах ревізійної комісії, протоколах зборів органів товариства, тощо). Право на вихід з товариства, як правило, пов'язане з майновим — на отримання компенсації від такого кроку.

2. Крім зазначених вище, учасники товариства мають також інші права, передбачені цимКодексом, іншими законами та установчими документами товариства. Так, Законом «Прогосподарські товариства» передбачені додаткові права (як майнового, так і немайнового характеру) для учасників окремих видів товариств, зокрема, щодо акціонерів: а) права майнового характеру: право на отримання акцій (сертифікатів акцій) після повної їх оплати (ч. 2ст. 27); переважне право на придбання акцій додаткових емісій (ч. З ст. 38); реалізація прававласності на акції відповідно до законодавства України (ч. З ст. 28); право отримати відакціонерного товариства відшкодування збитків, пов'язаних зі зміною статутного фонду товариства (ч. 4 ст. 39); б) права немайнового характеру: право брати участь у загальних зборахтовариства (ч. 1 ст. 41); право передавати свої повноваження щодо участі в таких зборах іншій особі на підставі довіреності (ч. З ст. 41); право бути повідомленим про скликання та порядок денний загальних зборів (ч. 1 ст. 43); право вносити в установленому порядку пропозиції щодо порядку денного (ч. 2 ст. 43); право ознайомлення до скликання загальних зборівз документами, пов'язаними з порядком денним цих зборів (ч. З ст. 43); право при голосуванні на загальних зборах мати кількість голосів, що є пропорційною кількості належних акціонеру простих акцій (ч. 1 ст. 44); право бути обраним в органи акціонерного товариства (ч. 1ст. 46, ст. 48, ч. 1 ст. 49) та ін. (включаючи й права кваліфікованої меншості).

Учасники всіх інших видів товариств (товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та командитні товариства) мають право на відступлення частки (її частини) з дотриманням вимог закону та установчих документів товариства, а також право на переважне придбання такої частки чи її частини (ст. 53,69, 77 Закону). •

Спеціальними законами можуть передбачатися і спеціальні права, притаманні учасникам господарських товариств зі спеціальним видом діяльності. Наприклад, Законом «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» передбачено переважне право акціонера — учасника корпоративного інвестиційного фонду, який не входить до складу засновників, на першочергову оплату належних йому акцій у разі ліквідації цього фонду (ч. 2-3 ст. 21).

3. Обов'язки учасників господарського товариства встановлюються на користь товариства, що є своєрідною компенсацією тих вигод, які дає участь у товаристві. До найтиповішихобов'язків належать майнові (вносити вклади чи оплачувати акції у розмірі, формі та порядку, передбачених установчими документами, відповідно до законодавства) та немайнові(додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів). Окрім названих, учасники товариства можуть нести інші обов'язки, зумовлені певним

видом товариства (наприклад, на учасників повного товариства покладається низка додатко-1 вих обов'язків: не конкурувати з товариством; заздалегідь - щонайменше за три місяці - по-1 передити про вихід з товариства; нести додаткову повну відповідальність за зобов'язаннями товариства) або характером його основної чи виключної діяльності (так, акціонер - член І фондової біржі зобов'язаний дотримуватися правил фондової біржі, у тому числі щодо ве- І дення обліку та інформації). Отже, обов'язки учасників товариства передбачаються цим Ко-1 дексом, іншими законами (загальним і спеціальними) та установчими документами това-1 риства.

Примітка. Цивільний кодекс містить норми про загальні права (ст. 116) та обов'язки І (ст. 117) учасників господарських товариств, а в спеціальних положеннях (щодо певних ви-1 дів господарських товариств) - про права та обов'язки, притаманні учасникам конкретного І виду товариства (в основному, вони враховують відповідні положення Закону «Про госпо- І дарські товариства»).

Стаття 89. Управління господарським товариством

1. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно відвиду товариства, а у визначених законом випадках — учасники товариства.

2. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

3. Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службовуабо іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

4. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству,в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства.

1. Характер управління справами господарського товариства залежить від того, чи належить воно до об'єднань осіб чи воно є об'єднанням капіталів. У перших (персональних -повному та командитному — товариствах) управління справами здійснюють учасники, які несуть обов'язок додаткової повної відповідальності за зобов'язаннями товариства. В об'єднаннях капіталів (в акціонерному товаристві, товаристві з обмеженою відповідальністю і товаристві з додатковою відповідальністю) управління здійснюється за допомогою системиорганів (загальних зборів учасників, виконавчого та контрольних органів) і посадових осіб.

2. Посадовими особами органів товариства за загальним правилом визнаються голова тачлени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а в разі створення ради товариства (спостережної ради) — голова і члени цієї ради. Спеціальним законом до категоріїпосадових можуть бути віднесені інші особи.

З метою забезпечення корпоративного характеру управління і запобігання зосередженню управлінських повноважень в руках однієї особи забороняється одній особі об'єднувати зазначені посади, а у випадках, визначених законом (зокрема Законом України «Про захист економічної конкуренції» [282]) та установчими документами товариства, - обмежується можливість обіймання однією особою посад у виконавчому органі та спостережній раді кількох товариств.

3. Наявність у посадових осіб господарського товариства значних можливостей, що можуть бути використані не в інтересах товариства та його учасників, а в особистих і груповихінтересах посадових та пов'язаних з ними осіб, зумовлює покладення на них значних обмежень на користь товариства (не використовувати можливості товариства у власних інтересах; діяти сумлінно, керуючись у своїй діяльності інтересами товариства, тощо). Хоча цізагальновідомі стандарти корпоративного управління знайшли відображення в прийнятихостанніми роками спеціальних законах або в нових редакціях чинних законів (зокрема «Пробанки і банківську діяльність» [61]), підзаконних актах рекомендаційного характеру (наприклад Рекомендації з найкращої практики корпоративного управління для акціонерних това-

риств в Україні від 2 червня 2002 р. [386]), проте ні Закон «Про господарські товариства» [90], ні цей Кодекс їх не згадує, приділяючи увагу іншим питанням. Це стосується, зокрема, випадків з елементами конфлікту приватних і публічних інтересів (особи, які мають повноваження на виконання окремих/певних функцій держави, можуть використати свої можливості на користь приватних осіб - товариства, в якому вони обіймають керівні посади). Тому згідно з положеннями цієї статті та низки законів (зокрема «Про боротьбу з корупцією» [63]) не можуть бути обрані/призначені посадовими особами товариства особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах. З метою захисту інтересів господарських товариств, їх учасників, кредиторів, працівників, споживачів встановлюється подібна заборона і щодо осіб, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

4. Крім вищезгаданих обмежень, на посадових осіб покладається обов'язок відповідальності за шкоду, заподіяну ними господарському товариству. Така відповідальність має наставати в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства. Проте чинне законодавство не передбачає уніфікованих підходів до майнової відповідальності зазначених осіб. Якщо посадова особа є найманим працівником, то матеріальна відповідальність за заподіяну товариству шкоду наставатиме відповідно до трудового законодавства, яке передбачає особливий порядок притягнення до відповідальності та правила визначення шкоди (відшкодуванню підлягає лише пряма дійсна шкода, тобто не враховується втрачена вигода). Відсутність у посадової особи статусу найманого працівника (наприклад, членом спостережної ради акціонерного товариства може бути лише його акціонер) дає підстави для застосування до неї положень цивільного законодавства, які передбачають відшкодування за рахунок винної особи збитків у повному обсязі, включаючи й втрачену вигоду.

Особливості управління (щодо складу та компетенції органів, вимог до посадових осіб/керівників) встановлюються спеціальними законами: «Про банки і банківську діяльність» (ст. 37^46), «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (ст. 14-19, які передбачають склад органів управління корпоративним інвестиційним фондом - загальні збори та спостережна рада, а ст. 29—33 містять положення щодо компанії з управління активами корпоративного інвестиційного фонду, яка на договірних засадах здійснює функції виконавчого органу).

Примітка. Цивільний кодекс не містить загальних (для всіх видів товариств) положень щодо управління товариством, а визначає порядок ведення справ у персональних товариствах (ст. 122, ч. 1 ст. 136) та органи товариства, що здійснюють управління в об'єднаннях капіталів (ст. 145, ч. 4 ст. 151, ст. 159—161). Питання визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу в об'єднаннях капіталів (крім акціонерного товариства) віднесено на локальний рівень, якщо закон не встановлює іншого (ст. 146). В акціонерному товаристві цю функцію виконує наглядова рада (ст. 160), а у випадках, передбачених законом, а також на вимогу кваліфікованої меншості (акціонерів, які разом володіють не менш як 10 % акцій) ця функція покладається на зовнішній аудит (ст. 162).

Стаття 90. Облік і звітність господарського товариства

1. Облік і звітність господарських товариств здійснюються відповідно до вимог статті 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

2. Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами.

3. Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства увипадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторськоюорганізацією).

1. Господарське товариство як суб'єкт господарювання зобов'язане вести облік і звітністьвідповідно до вимог статті 19 цього Кодексу, Закону України «Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні» [64], Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України, та інших нормативно-правових актів.

2. Дотримання господарськими товариствами встановленого державою на підставі Кон-

ституції України порядку («правил гри») у сфері господарювання забезпечується шляхом проведення перевірок (зовнішніх і внутрішніх) фінансово-господарської діяльності товариства. Проведення зовнішніх перевірок покладається на уповноважені державні органи (у то-1 му числі податкові), які повинні діяти у межах встановленої законом компетенції та виявляти факти порушення публічних інтересів. Внутрішні перевірки здійснюються ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудитором, що діє на підставі укла-1 деного з товариством договору, і мають на меті виявлення фактів порушень інтересів това-1 риства та встановленого порядку у сфері господарювання, а також вжиття заходів (вироблення пропозицій) щодо їх усунення та недопущення в майбутньому.

3. Основними документами, що фіксують результати фінансово-господарської діяльності І товариства, є річні баланси та звіти. У зв'язку з цим саме ступінь їх повноти та достовірності І визначається під час проведення перевірок службою внутрішнього контролю (ревізійною І комісією, ревізором), а у визначених законом (зокрема, ст. 10 Закону «Про аудиторську І діяльність») та установчими документами товариства випадках вони ще мають бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).

Особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності, перевірки їх достовірності та повноти, оприлюднення, внутрішнього аудиту регулюються також спеціальними законами: «Про банки і банківську діяльність» (ст. 45,68-71), «Про страхування» (статті 33,34) та ін.

Примітка. У Цивільному кодексі спеціальних положень щодо ведення обліку та звітності господарських товариств немає, крім норм про порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 4,5 ст. 146), товариства з додатковою відповідальністю (ч. 4 ст. 151), акціонерного товариства (ст. 162).

Стаття 91. Припинення діяльності господарського товариства

1. Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.

2. Ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, при- ізначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішеннямсуду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду.

3. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управ-лінню справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк змоменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства іздійснює інші дії відповідно до вимог статей 58-61 цього Кодексу та інших законів.

4. Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюю- |ться відповідно до статті 61 цього Кодексу з урахуванням таких особливостей:

кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна у разі ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених цим Кодексом, законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію;

майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості.