
- •Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV
- •3. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
- •1. Загальними принципами господарювання в Україні є:
- •Гл а в a 2
- •Основні напрями та форми участі держави
- •І місцевого самоврядування
- •У сфері господарювання
- •1. Основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:
- •1. Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг),
- •1. У сфері господарювання застосовуються:державні стандарти України;
- •2. Застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для:суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в нормативно-правових
- •6. Порядок утворення та засади діяльності організацій та об'єднань роботодавціввизначаються законом.
- •1. Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:
- •1. Дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається:
- •1. Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:
- •5. Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.
- •1. Підприємництво здійснюється на основі:
- •1.3 Метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:
- •2. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
- •2. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
- •1. Підприємницька діяльність припиняється:з власної ініціативи підприємця;
- •2. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповіднодо вимог цього Кодексу.
- •Розділ II суб'єкти господарювання
- •5. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно дозакону.
- •Глава 7 підприємство
- •1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- •10. Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних формпідприємств) встановлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства.
- •1. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
- •2. Джерелами формування майна підприємства є:грошові та матеріальні внески засновників;
- •Глава 8 державні та комунальні унітарні підприємства
- •1. Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;
- •Глава 9 господарські товариства
- •5. Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.
- •1. Господарське товариство є власником:
- •1. Учасники господарського товариства мають право:
- •5. Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
- •Глава 10 підприємства колективної власності
- •1. Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних
- •2. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
- •1. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:
- •4. Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі:добровільного виходу з кооперативу;
- •1. Основними правами членів виробничого кооперативу є:
- •1. Загальні збори:
- •Гл а в а 12 об'єднання підприємств
- •Глава 13
- •Розділ III майнова основа господарювання Гл а в а 14 майно суб'єктів господарювання
- •2. Правовий режим майна суб'єктів господарювання встановлюється цим Кодексом та іншими законами з урахуванням зазначених у статті 139 цього Кодексу видів майна.
- •4. Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.
- •1. Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:
- •2. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цьогомайна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
- •Гл а в а 15 використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •Гл а в a 16 використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •1. Об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються: Івинаходи та корисні моделі;
- •2. Загальні умови захисту прав інтелектуальної власності на об'єкти, зазначені у ційстатті, визначаються Цивільним кодексом України.
- •Гл а в а 17 цінні папери у господарській діяльності
- •4. Правовий режим цінних паперів визначається цим Кодексом та іншими законами.
- •Г п а в a 18 корпоративні права
- •2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
- •3. Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюютьсябезпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо:
- •1. Відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються цим Кодексом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
- •Глава 19 загальні положення про господарські зобов'язання
- •1. Господарські зобов'язання можуть виникати:
- •Глава 20 господарські договори
- •5. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен від-. Повідати цьому замовленню.
- •Глава 21 ціни і ціноутворення у сфері господарювання
- •Глава 22 виконання господарських зобов'язань. Припинення зобов'язань
- •2. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 193 цього Кодексу.
- •Глава 23 визнання суб'єкта підприємництва банкрутом
- •4. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть недодаватисядо претензії.
- •Гл а в а 25 відшкодування збитків у сфері господарювання
- •Глава 26 штрафні та оперативно-господарські санкції
- •1. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.
- •2. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли:допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
- •1. У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:
- •1) Одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною,із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другоюстороною;
- •2. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієїстатті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
- •2. Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.
- •3. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
- •Глава 28
- •1. Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання -юридичних осіб за:
- •1. Справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.
- •Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання
- •Глава 29 галузі та види господарської діяльності
- •§1. Поставка Стаття 264. Матеріально-технічне постачання та збут
- •§ 2. Контрактація сільськогосподарської продукції Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Енергопостачання Стаття 275. Договір енергопостачання
- •1. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
- •§ 4. Біржова торгівля Стаття 278. Торговельно-біржова діяльність
- •1. Товарна біржа має право:
- •§ 5. Оренда майна та лізинг Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
- •§ 6. Інші види господарсько-торговельної діяльності Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання
- •Глава 31
- •Глава 32 правове регулювання перевезення вантажів
- •Глава 33 капітальне будівництво
- •Глава 35
- •§ 1. Фінанси і банківська діяльність Стаття 333. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- •§ 2. Страхування Стаття 352. Страхування у сфері господарювання
- •§ 3. Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами.
- •2. Торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види посередницькоїдіяльності:
- •3. Законом можуть передбачатися також інші види посередницької діяльності з цінними паперами (діяльність з управління цінними паперами тощо).
- •§ 4. Аудит Стаття 362. Аудиторська діяльність
- •Глава 36
- •Глава 39 спеціальні (вільні) економічні зони
- •1. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони, в тому числі строк, на який вона створюється, визначаються окремим законом для кожної спеціальної (вільної") економічної зони.
- •Глава 41 інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- •Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Розділ VI
- •Розділ VIII
- •Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV
- •Розділ V
1. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:
добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;
особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;
відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у йогг діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;
демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;
розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;
контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.
Принципи діяльності кооперативів — це закріплені у правових нормах положення, що івизначають основні відмінності кооперативу від інших організаційно-правових форм госпо-1дарювання. Вони були сформульовані одночасно з виникненням кооперативів у їх сучасно-1му вигляді.
У статті, що коментується, наведена система принципів діяльності виробничого коопе- [ративу. Ця система включає в себе такі принципи:
— добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід із нього. Виробничий Ікооператив - це добровільна організація, відкрита для усіх громадян, членство у виробничо-1му кооперативі має бути добровільним. Членам кооперативу належить безумовне право ви-1ходу з його складу. Забороняється будь-яке штучне обмеження права виходу з кооперативу; j
- особиста трудова участь членів кооперативу в діяльності підприємства. Цей принципкореспондує одній з найголовніших ознак виробничого кооперативу: для цієї організацій-1но-правової форми господарювання обов'язково передбачена особиста трудова участь чле-1нів кооперативу в його діяльності;
— відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає бра-1ти участь у його діяльності на умовах, визначених статутом. Членство у виробничому коопе-1ративі має бути відкритим та доступним без штучних обмежень чи будь-якої дискримінації Іза соціальними, політичними, расовими, релігійними та іншими ознаками для усіх громадян, [які бажають вступити до нього і згодні нести відповідальність, пов'язану з таким членством, ІЦей принцип передбачає рівний статус старих та нових членів кооперативу;
демократичний характер управління кооперативом, рівні права його членів при прий-1нятті рішень. Наявність у кожного члена виробничого кооперативу лише одного голосу І(один член - один голос) при вирішенні усіх загальних питань визначає рівноправний статусусіх членів кооперативу в управлінні спільними справами. Виробничі кооперативи — це демократичні організації. їх діяльністю мають керувати особи, вибрані чи призначені членамивиробничого кооперативу та підзвітні їм. Управління виробничим кооперативом здійснюється на демократичних засадах, у формі безпосередньої участі членів (загальні збори)або через виборні виконавчі органи та органи контролю, що періодично змінюються. Рішення приймаються більшістю голосів членів кооперативу. Члени виробничого кооперативу повинні мати рівні права голосу та участі у прийнятті рішень стосовно діяльності їх кооперативу, а також рівні обов'язки;
розподіл доходу між членами кооперативу відбувається відповідно до їх трудової тамайнової участі у його діяльності. Економічні результати, здобуті в процесі господарськоїдіяльності кооперативу, належать його членам та мають справедливо розподілятися між ними. Доходи виробничого кооперативу розподіляються між його членами пропорційно участіу господарській діяльності кооперативу за працею та матеріальною участю у формі грошових внесків тощо;
— контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом. Виробничий кооператив - це демократична організація, що контролюється своїми членами шляхом прямої чи непрямої участі усіх членів у контролі над кооперативом. Члени кооперативуберуть участь у розробленні стратегії та напрямів діяльності кооперативу. Кооперативом керують особи, обрані чи призначені членами кооперативу та підзвітні їм.
Стаття 97. Загальні умови створення виробничого кооперативу
Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою, ніж три особи.
Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчимизборами.
Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації відповідно до вимог цього Кодексу.
1. Частина 1 коментованої статті передбачає обов'язковий мінімум засновників та членіввиробничого кооперативу — не менш як три особи.
Максимум членів виробничого кооперативу законодавчо не встановлений, тому навряд чи є підстави вводити такі обмеження в статуті конкретного кооперативу. Виробничий кооператив сам визначає обсяги своєї діяльності, звідси питання про чисельність його членів має вирішуватись поряд з іншими управлінськими питаннями загальними зборами кооперативу.
Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи* (ст. 24 ЦК). Це — особи, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (ст. 1 Закону України «Про громадянство України» [92]); поряд з громадянами України засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянинами (ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» [415]) та особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав (ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
2. Створення виробничого кооперативу, як і будь-якого іншого підприємства, належитьдо юридичних актів. У результаті цього акта виникає виробничий кооператив як суб'єкт господарювання.
При створенні виробничого кооперативу проводяться установчі збори. На них приймаються рішення про створення виробничого кооперативу, про затвердження його статуту, призначаються органи управління кооперативу тощо.
3. Реєстрація виробничого кооперативу і набуття ним статусу юридичної особи відбуваються відповідно до положень ГК та Закону України «Про державну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців».
Для реєстрації виробничого кооперативу, крім статуту та заяви про реєстрацію, а також інших документів, передбачених статтею 24 згаданого Закону, обов'язково додається акт про заснування кооперативу. Таким актом може бути установчий договір або ж протокол установчих зборів засновників та їх рішення про створення кооперативу. У протоколі установчих зборів засновників зазначаються час і місце їх проведення, кількість засновників, мета, принципи і предмет діяльності кооперативу, порядок створення і компетенція органів управління, формування і використання майна та майнових фондів, розподілу доходів, припинення діяльності кооперативу.
Стаття 98. Членство у виробничому кооперативі
Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річноговіку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу.
Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих кооперативів, а такожчленами кооперативів інших типів (споживчих, житлових тощо).
Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про
I
прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. І