- •4) Будова, форма й типи тканин
- •6) Скелет і його значення
- •7) Будова кісток як органа.
- •8) Форма кісток. Окістя. Кістковий мозок.
- •9) Відомості про будову скелета (скелет голови, лицевий і мозковий відділи черепа, скелет тулуба, хребтовий стовп, скелет грудної клітини, таз, скелет верхніх і нижніх кінцівок ).
- •10) Поняття про сполучення кісток. Основні типи сполучень
- •11) Будова суглоба. Основні типи рухів.
- •12) М’язова система, її роль і загальні властивості.
- •13) Непосмуговані (гладкі ) та посмуговані (поперечносмугасті скелетні ) м’язи.
- •14) Будова скелетного м’яза як органа
- •15) М’язове скорочення. Тонус м’язів.
- •16) Робота м’язів. Стомлення м’язів. Значення фізичного тренування.
- •17) Загальна схема будови травного каналу. Травний канал[ред. • ред. Код]
- •Допоміжні органи
- •18) Процес травлення і його значення для організму. Ротова порожнина
- •Тонкий і товстий кишечник
- •19) Їжа. Основні поживні речовини
- •20) Травні залози й ферменти, їх функції.
- •Травні залози
- •21.Порожнина рота, її будова. Язик. Зуби, їх будова і функції.
- •22. Слинні залози, особливості їх будови та функції.
- •23.Глотка, її відділи. Стравохід.
- •24.Шлунок, його розташування, будова. Травлення в шлунку. Склад і властивості шлункового соку.
- •25. Печінка. Топографія, будова, функції.
- •26. Жовч, її склад і значення для травлення. Механізм утворення і виділення жовчі. Жовчний міхур, жовчні протоки.
- •27. Підшлункова залоза. Будова й розташування. Склад підшлункового соку і характер його дії на їжу. Механізм секреції підшлункового соку.
- •28. Тонка кишка. Відділи, розташування, будова. Травлення в дванадцятипалій та інших відділах кишки. Всмоктування поживних речовин.
- •29. Товста кишка, її відділи, топографія, будова. Травлення в товстій кишці.
- •30. Уявлення про систему органів дихання.
- •31) Порожнина носа, її будова. Повітроносні шляхи.
- •32 Носова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, їх будова, функції.
- •33 Легені, місце розташування, будова, функції.
- •34)Плевра й плевральна порожнина. Поняття про пневмоторакс
- •35)Фізіологія дихання, механізм вдиху та видиху
- •36) Легенева вентиляція. Об'єм легеневого повітря. Спірометрія. Газообмін у легенях
- •37 Перенесення газів кров’ю. Газообмін у тканинах.
- •38. Значення видільних процесів для організму.
- •39) Нирки, їх розташування, будова.
- •40)Механізм утворення сечі. Склад сечі, її кількість і фізичні властивості. Діагностичне значення складу сечі.
- •41. Регуляція діяльності нирок. Основні порушення діяльності нирок
- •42. Ниркова миска, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, їх будова, топографія
- •43. Статеві органи. Загальна характеристика системи статевих органів
- •44. Короткі відомості про чоловічі статеві органи. Їх будова та функції.
- •46. Фізіологічне значення крові та лімфи
- •47.Кількість крові в організмі. Склад крові. Клітини крові.
- •48. Еритроцити, їх будова, кількість, функції. Гемоглобін. Його склад і роль у газообміні. Швидкість осідання еритроцитів (шое ).
- •49.Лейкоцити. Кількість, види, значення; фагоцитоз. Лейкоцитарна формула та її значення для діагностики захворювань.
- •50. Тромбоцити , їх роль
- •51. Плазма крові, її склад і фізико - хімічні властивості.
- •52. Зсідання крові. Явище гемолізу.
- •53. Групи крові. Резус-фактор. Переливання крові
- •54. Лімфа, її склад і значення.
- •55.Органи кровотворення.
- •56.Загальна характеристика серцево-судинної системи. Роль кровообігу в організмі.
- •57.Серце, його будова, топографія, значення. Судини серця.
- •58.Робота серця. Фази серцевої діяльності
- •59.Артерії, вени, капіляри
- •60.Велике та мале кола кровообігу. Рух крові по судинах. Поняття про тиск крові. Тиск систолічний (максимальний), діастолічний (мінімальний)та пульсовий.
- •61.Загальна характеристика системи залоз внутрішньої секреції
- •62.Поняття про гормони, гормонопрепарати
- •63. Поняття про порушення функцій залоз внутрішньої секреції (гіпофункція та гіперфункція ). Будова та функції гіпофіза.
- •64) Будова й функції шишкоподібного тіла(епіфіза)
- •65) Щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загрудинна залоза ( тимус ), їх будова та значення. Гормони щитоподібної та при щитоподібних залоз, їх гіпер- і гіпофункції.
- •66) Надниркові залози, їх будова та функції.
- •67) Внутрішньосекреторна острівцева частина підшлункової залози.Гормони підшлункової залози. Інсулін і його роль в організмі.
- •68.Внутрішньосекреторна функція статевих залоз. Статеві гормони та їх фізіологічна роль.
- •69. Загальні уявлення про обмін речовин і енергії в організмі (білковий, жировий, вуглеводний, водно-сольовий).
- •70. Вітаміни та їх використання.
- •71.Утворення та використання енергії в організмі.
- •72. Основний обмін. Його залежність від статі, віку, маси тіла та зросту людини.
- •73. Теплоутворення і тепловіддача. Терморегуляція. Температура тіла людини.
- •74. Загальні відомості про нервову систему
- •75. Поняття про центральну і периферичну нервову систему
- •76 Соматична і автономна (вегетативна) нервова система.
- •77 Рефлекс - основна форма нервової діяльності.
- •78. Синапс. Класифікація синапсів. Механізм синаптичної передачі.
- •79. Нерви та нервові вузли (ганглії).
- •81) Головний мозок. Загальні дані про головний мозок, його будову і відділи.
- •82) Стовбур мозку. Довгастий мозок і мозковий міст. Їх будова, функціональне значення
- •83) Середній і задній мозок, їх будова і функціональне значення.
- •84.Проміжний мозок, будова, значення.
- •85) Поняття про черепно-мозкові нерви. Передній ( кінцевий ) мозок.
- •86) Півкулі великого мозку. Короткі дані про будову.
- •87) Кора, біла речовина, підкоркові ядра. Діяльність кори півкуль великого мозку.
- •88)Умовні та безумовні рефлекси.
- •89) Основні порушення нервової діяльності. Стрес.
- •90.Автономна ( вегетативна ) нервова система. Її будова й фізіологія.
- •91.Симпатичний та парасимпатичний відділи, особливості будови.
- •92.Поняття про аналізатори. Значення аналізаторів у пізнанні зовнішнього світу, його об’єктивної реальності.
- •93.Вчення і. П. Павлова про аналізатори.
- •94.Короткі анатомічні дані про будову органа зору. Сприймання зорових подразнень. Роль колбочок і паличок. Кольоросприйняття .
- •95.Адаптація ока. Акомодація. Короткозорість і далекозорість. Гострота зору
- •96.Внутрішньоочний тиск.
- •97.Короткі дані про будову органа слуху та рівноваги.
- •98.Сприйняття слухових подразників, відчуття положення та руху тіла.
- •99.Органи нюху й смаку.
- •100.Шкіра . Будова шкіри. Епідерміс. Дерма. Підшкірна основа. Функції шкіри.
Тонкий і товстий кишечник
Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктування поживних речовин через кишкову стінку.
Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібноїі прямої кишки. Тут відбувається всмоктування води і деяких поживних речовин, таких як вітаміни, тут же відбувається і формування калових мас.
19) Їжа. Основні поживні речовини
Ї́жа — все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.
Їжа тварин і домашньої худоби називається кормом. Всіх живих істот класифікують на м'ясоїдних, травоїдних та всеїдних. Людина належить до всеїдних, тобто споживає їжу як рослинного, так і тваринного походження. Всі тварини єгетеротрофами. Окрім продуктів органічного походження, людина, як і інші тварини, споживає деяку кількість мінералів.
Жири — велика група органічних сполук, які, з фізичного погляду, мають меншу від одиниці питому вагу і, як правило, розчинні в неполярних органічних розчинниках, як правило не розчиняються у воді, і під звичайним тиском їх не можна перегнати, не розклавши. Хімічно, жири є тригліцеридами, сполукою складних ефірів триатомного спирту (гліцерину) і будь-якою з кількох жирних кислот. Містяться у тваринних ірослинних організмах. Кожна молекула рослинного або тваринного жиру являє собою змішаний естер гліцерину.[1] Такий жир може бути моно-, ді- та тригліцеридом різнихорганічних кислот.[1]
Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше використовують для посилання на білок як речовину, коли неважливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) — для посилання на певну кількість білків, коли точний склад важливий.
Вуглево́ди (також карбогідра́ти) — органічні сполуки зі змішаними функціями, що складаються із карбону, оксигену і гідрогену і за хімічною природою є полігідроксиальдегідами або кетонами (тобто мають кілька гідроксильних груп і однукарбонільну) або перетворюються у них при гідролізі, більшість вуглеводів мають емпіричну формулу Cn(H2O)m, звідки і походить їхня назва («вуглець» + «вода»). Деякі похідні вуглеводів можуть також містити нітроген, сульфур, фосфор тощо. Вуглеводи є складовою частиною клітин усіх живих організмів і одним із чотирьох найбільших класів біомолекул на ряду із білками, ліпідами і нуклеїновими кислотами.
20) Травні залози й ферменти, їх функції.
Ферменти травних залоз
Шлунково-кишкового тракт структурований таким чином, що дозволяє створювати оптимальні умови для перетравлення і всмоктування поживних речовин. Травні ферменти виділяються із залоз, які знаходяться в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і можуть переміщатися в кишечник від зовнішніх органів і залоз, таких як печінка, слинні залози, підшлункова залоза.
Практично вся поверхня кишечника вистелена секреторними клітинами, які виділяють слиз для захисту більш глибоких шарів, вітаміни і безліч травних ферментів, Слиз виділяється у всьому тракті і при цьому не має ферментативної активності. Основна роль цієї речовини - мастило для полегшення руху їжі через кишечник. Крім того, слиз захищає слизову оболонку кишечника від хімічних процесів травлення. У загальній складності травні соки (ферменти і слиз) виділяються всім шлунково-кишковим трактом складають об'єм від 6 до 7 літрів в день.
Існують різні фактори, які стимулюють та гальмують секрецію травних ферментів, у тому числі вживання певних видів їжі, гормонів і порушення инервационной активності. Будь розлад, який впливає на виробництво, виділення і дія цих ферментів може призвести до ряду проблем з травленням.