- •4) Будова, форма й типи тканин
- •6) Скелет і його значення
- •7) Будова кісток як органа.
- •8) Форма кісток. Окістя. Кістковий мозок.
- •9) Відомості про будову скелета (скелет голови, лицевий і мозковий відділи черепа, скелет тулуба, хребтовий стовп, скелет грудної клітини, таз, скелет верхніх і нижніх кінцівок ).
- •10) Поняття про сполучення кісток. Основні типи сполучень
- •11) Будова суглоба. Основні типи рухів.
- •12) М’язова система, її роль і загальні властивості.
- •13) Непосмуговані (гладкі ) та посмуговані (поперечносмугасті скелетні ) м’язи.
- •14) Будова скелетного м’яза як органа
- •15) М’язове скорочення. Тонус м’язів.
- •16) Робота м’язів. Стомлення м’язів. Значення фізичного тренування.
- •17) Загальна схема будови травного каналу. Травний канал[ред. • ред. Код]
- •Допоміжні органи
- •18) Процес травлення і його значення для організму. Ротова порожнина
- •Тонкий і товстий кишечник
- •19) Їжа. Основні поживні речовини
- •20) Травні залози й ферменти, їх функції.
- •Травні залози
- •21.Порожнина рота, її будова. Язик. Зуби, їх будова і функції.
- •22. Слинні залози, особливості їх будови та функції.
- •23.Глотка, її відділи. Стравохід.
- •24.Шлунок, його розташування, будова. Травлення в шлунку. Склад і властивості шлункового соку.
- •25. Печінка. Топографія, будова, функції.
- •26. Жовч, її склад і значення для травлення. Механізм утворення і виділення жовчі. Жовчний міхур, жовчні протоки.
- •27. Підшлункова залоза. Будова й розташування. Склад підшлункового соку і характер його дії на їжу. Механізм секреції підшлункового соку.
- •28. Тонка кишка. Відділи, розташування, будова. Травлення в дванадцятипалій та інших відділах кишки. Всмоктування поживних речовин.
- •29. Товста кишка, її відділи, топографія, будова. Травлення в товстій кишці.
- •30. Уявлення про систему органів дихання.
- •31) Порожнина носа, її будова. Повітроносні шляхи.
- •32 Носова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, їх будова, функції.
- •33 Легені, місце розташування, будова, функції.
- •34)Плевра й плевральна порожнина. Поняття про пневмоторакс
- •35)Фізіологія дихання, механізм вдиху та видиху
- •36) Легенева вентиляція. Об'єм легеневого повітря. Спірометрія. Газообмін у легенях
- •37 Перенесення газів кров’ю. Газообмін у тканинах.
- •38. Значення видільних процесів для організму.
- •39) Нирки, їх розташування, будова.
- •40)Механізм утворення сечі. Склад сечі, її кількість і фізичні властивості. Діагностичне значення складу сечі.
- •41. Регуляція діяльності нирок. Основні порушення діяльності нирок
- •42. Ниркова миска, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, їх будова, топографія
- •43. Статеві органи. Загальна характеристика системи статевих органів
- •44. Короткі відомості про чоловічі статеві органи. Їх будова та функції.
- •46. Фізіологічне значення крові та лімфи
- •47.Кількість крові в організмі. Склад крові. Клітини крові.
- •48. Еритроцити, їх будова, кількість, функції. Гемоглобін. Його склад і роль у газообміні. Швидкість осідання еритроцитів (шое ).
- •49.Лейкоцити. Кількість, види, значення; фагоцитоз. Лейкоцитарна формула та її значення для діагностики захворювань.
- •50. Тромбоцити , їх роль
- •51. Плазма крові, її склад і фізико - хімічні властивості.
- •52. Зсідання крові. Явище гемолізу.
- •53. Групи крові. Резус-фактор. Переливання крові
- •54. Лімфа, її склад і значення.
- •55.Органи кровотворення.
- •56.Загальна характеристика серцево-судинної системи. Роль кровообігу в організмі.
- •57.Серце, його будова, топографія, значення. Судини серця.
- •58.Робота серця. Фази серцевої діяльності
- •59.Артерії, вени, капіляри
- •60.Велике та мале кола кровообігу. Рух крові по судинах. Поняття про тиск крові. Тиск систолічний (максимальний), діастолічний (мінімальний)та пульсовий.
- •61.Загальна характеристика системи залоз внутрішньої секреції
- •62.Поняття про гормони, гормонопрепарати
- •63. Поняття про порушення функцій залоз внутрішньої секреції (гіпофункція та гіперфункція ). Будова та функції гіпофіза.
- •64) Будова й функції шишкоподібного тіла(епіфіза)
- •65) Щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загрудинна залоза ( тимус ), їх будова та значення. Гормони щитоподібної та при щитоподібних залоз, їх гіпер- і гіпофункції.
- •66) Надниркові залози, їх будова та функції.
- •67) Внутрішньосекреторна острівцева частина підшлункової залози.Гормони підшлункової залози. Інсулін і його роль в організмі.
- •68.Внутрішньосекреторна функція статевих залоз. Статеві гормони та їх фізіологічна роль.
- •69. Загальні уявлення про обмін речовин і енергії в організмі (білковий, жировий, вуглеводний, водно-сольовий).
- •70. Вітаміни та їх використання.
- •71.Утворення та використання енергії в організмі.
- •72. Основний обмін. Його залежність від статі, віку, маси тіла та зросту людини.
- •73. Теплоутворення і тепловіддача. Терморегуляція. Температура тіла людини.
- •74. Загальні відомості про нервову систему
- •75. Поняття про центральну і периферичну нервову систему
- •76 Соматична і автономна (вегетативна) нервова система.
- •77 Рефлекс - основна форма нервової діяльності.
- •78. Синапс. Класифікація синапсів. Механізм синаптичної передачі.
- •79. Нерви та нервові вузли (ганглії).
- •81) Головний мозок. Загальні дані про головний мозок, його будову і відділи.
- •82) Стовбур мозку. Довгастий мозок і мозковий міст. Їх будова, функціональне значення
- •83) Середній і задній мозок, їх будова і функціональне значення.
- •84.Проміжний мозок, будова, значення.
- •85) Поняття про черепно-мозкові нерви. Передній ( кінцевий ) мозок.
- •86) Півкулі великого мозку. Короткі дані про будову.
- •87) Кора, біла речовина, підкоркові ядра. Діяльність кори півкуль великого мозку.
- •88)Умовні та безумовні рефлекси.
- •89) Основні порушення нервової діяльності. Стрес.
- •90.Автономна ( вегетативна ) нервова система. Її будова й фізіологія.
- •91.Симпатичний та парасимпатичний відділи, особливості будови.
- •92.Поняття про аналізатори. Значення аналізаторів у пізнанні зовнішнього світу, його об’єктивної реальності.
- •93.Вчення і. П. Павлова про аналізатори.
- •94.Короткі анатомічні дані про будову органа зору. Сприймання зорових подразнень. Роль колбочок і паличок. Кольоросприйняття .
- •95.Адаптація ока. Акомодація. Короткозорість і далекозорість. Гострота зору
- •96.Внутрішньоочний тиск.
- •97.Короткі дані про будову органа слуху та рівноваги.
- •98.Сприйняття слухових подразників, відчуття положення та руху тіла.
- •99.Органи нюху й смаку.
- •100.Шкіра . Будова шкіри. Епідерміс. Дерма. Підшкірна основа. Функції шкіри.
49.Лейкоцити. Кількість, види, значення; фагоцитоз. Лейкоцитарна формула та її значення для діагностики захворювань.
Лейкоци́ти, білокрівці, білі (безбарвні) кров'яні клітини — складаються із цитоплазми і ядра; утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. На відміну від еритроцитів, що рухаються завдяки току крові, лейкоцити здатні самі активно рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінку капілярів і виходити у міжклітинний простір. Лейкоцити виконують важливу функцію захисту організму від проникнення хвороботворних мікробів.
Є кілька видів лейкоцитів, різних за розмірами, будовою і функціями. Всі вони мають ядро. Форма лейкоцитів непостійна, змінна. Окремі види (лімфоцити) дозрівають у вилочковій залозі (тимусі) й лімфатичних вузлах. Ці лімфоцити потрапляють у кров разом з лімфою. Лейкоцити руйнуються в селезінці та місцях запалення. Живуть від кількох діб до кількох десятків років. Ті лейкоцити, що утворюються в лімфатичних вузлах, живуть від 100 до 200 діб. Лейкоцитам, на відміну від еритроцитів, властивий амебоїдний рух, завдяки чому вони здатні проходити крізь стінки найменших кровоносних судин і рухатися між клітинами. Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають лейкоцитозом. Він розвивається при запальних процесах, інфекційних захворюваннях, після споживання їжі та під час важкої фізичної праці. Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми називають лейкопенією, її спричиняють деякі інфекційні захворювання, а також променеве враження організму. Основна функція лейкоцитів - захист організму від еретроцитоплазматичних інородних предметів
До групи лейкоцитів відносяться також лімфоцити — білі кров'яні клітини, що знаходяться переважно в лімфі. Лімфоцити також відіграють велику роль у захисних реакціях організму, зокрема в утворення імунітету.
При пошкодженні шкіри лейкоцити направляються із судин у тканини, до рани, де захоплюють бактерії і перетравлюють їх. Цей процес називається фагоцитозом, а білі кров'яні клітини, що здійснюють цю функцію, — фагоцитами.
Лейкоцита́рна фо́рмула — це відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів (підраховується в зафарбованих мазках крові).
Дослідження лейкоцитарної формули має велике значення в діагностиці більшості гематологічних, інфекційних захворювань, а також для оцінки тяжкості стану і ефективності терапії. Зміна лейкоцитарної формули має місце при цілому ряді захворювань, проте вони є неспецефічними.
50. Тромбоцити , їх роль
Тромбоци́ти — кров'яні пластинки, без'ядерні клітини крові діаметром 2 – 4 мкм, що мають неправильну округлу форму й утворюються в червоному кістковому мозку з мегакаріоцитів. При пошкодженні стінки судини тромбоцити нагромаджуються в місці травми і руйнуються, виділяючи при цьому в плазму особливий фермент. Під його впливом розчинний білок фібриноген, що знаходиться у плазмі, перетворюється на нерозчинну форму — фібрин, що утворює густу волокнисту мережу ниток, у якій застрягають еритроцити, лейкоцити і тромбоцити, формуючи кров’яний згусток — тромб. За рахунок видалення плазми, що залишилася, тромб ущільнюється, закупорює судину, і кровотеча припиняється. Через якийсь час тромб розсмоктується і прохідність судини відновлюється. Плазма крові без фібриногену називається сироваткою крові. Тривалість життя тромбоцитів становить 7 – 10 днів. Фізіологічні коливання кількості тромбоцитів у крові протягом доби – приблизно 10%. У жінок під час менструації кількість тромбоцитів може зменшуватись на 25 – 50%. Тромбоцити виконують ангіотрофічну, адгезивно-агрегаційну функції, беруть участь у процесах згортання та фібринолізу, забезпечують ретракцію кров’яного згустку. Вони здатні переносити у своїй мембрані циркулюючі імунні комплекси, підтримувати спазм судин.Основна функція кровяних пластинок – участь у згортанні крові – захисній реакції організму на пошкодження і запобігання втраті крові. У тромбоцитах наявні близько 12 факторів, які беруть участь у згортанні крові. При пошкодженні стінки судини пластинки швидко агрегують, прилипають до утворюваних ниток фібрину, внаслідок чого формується тромб, котрий закриває рану. У процесі тромбоутворення спостерігається кілька етапів за участю багатьох компонентів крові.