29. Товста кишка, її відділи, топографія, будова. Травлення в товстій кишці.

Товста кишкапоходить від задньої кишки. У нижчих хребетних, деяких рептилій і птахів вона коротка і нечітко відмежована від тонкої кишки. У ссавців товста кишка, як правило, досягає значних розмірів у довжину та ширину і в переважної більшості видів, у тому числі в людини, може бути поділена на три відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком (або без нього), ободову і пряму кишку. Товста кишка у людини може мати різну Довжину, в середньому 150 см завдовжки. Розвиток товстої кишки у ссавців ішов, головним чином, двома шляхами. У спеціалізованих травоїдних тварин збільшувалася в довжину сліпа кишка, що найбільш властиво для копитних з однокамерним шлунком . У решти ссавців, особливо в приматів і хижаків, відбувалася редукція сліпої кишки, внаслідок чого вона або зменшилася, або значно звузився її нижній кінець. В останньому випадку формувався червоподібний відростокСтінка товстої кишки складається з слизової оболонки з підшлунковою основою, м’язової і селезної оболонки. Слизова оболонка містить значну кількість слизових (бокаловидних клітин), що продовжують невелику кількість слизі. а) ворсинок слизова оболонка не утворює, бо в товстій кишці всмоктується в основному вода.

б) багаточисленні мішковидні ворсинки стінки – гаустри обвідної кишки, які замітні з середини.

в) є півмісяцеві складки обвідної кишки.

г) багато кишкових залоз.

д) м’язева оболонка слизової пластинки розвинута сильніше, ніж в інших відділах кишівника.

е) круговий шар, повздовжний шар м’язевої оболонки. Повздовжній шар утворює три шарових пучка – стрічки обвідної кишки.

й) на зовнішній поверхні товстої кишки, середня оболонка утворює пальцевидні витягування – сальникові відростки, що містять жирову тканину.

ж) діаметр товстої кишки більший, ніж тонкої.

Товста кишка має такі відділи:

- сліпу кишку;

- ободову кишку, яка складається з:

- висхідної ободової кишки ;

- поперечної ободової кишки;

- низхідної ободової кишки;

- сигмоподібної ободової кишки;

- пряму кишку;

- відхідниковий канал .

Топографічна анатомія. Пряма кишка межує ззаду з крижовою кісткою, спереду в жінок — з піхвою та надпіхвовою частиною матки, у чоловіків - з дном сечового міхура, сім'яними пухирцями й передміхуровою залозою. З боків у межах позаочеревинної частини пряму кишку ото­чує велика кількість жирової тканини, де між сім'яними пухирцями й сечовим міху­ром проходять сечоводи. Слизова оболонка товстої кишки, на від­міну від тонкої, не має ворсинок, внаслі­док чого вона гладка й блискуча. Склад­ки слизової оболонки тут невеликі і їх небагато. За формою кожна нагадує пів­місяць, звідси й назва — півмісяцеві складки . Складки утворені всією товщею стінки кишки (у тонкій кишці колові складки формує лише слизова оболонка) і під час розтягування кишки вони зника­ють. Слизова оболонка товстої кишки на всій її довжині має тільки кишкові залози з великою кількістю келихоподібнихклітин, що виділяють слиз. М'язова плас­тинка слизової оболонки, як і підслизовий прошарок, помірна. У підслизовому про­шарку та у власному шарі слизової обо­лонки трапляються поодинокі лімфоїдні вузлики, яких у дитячому віці значно більше, ніж у дорослих.М'язова оболонка товстої кишки скла­дається з двох шарів: зовнішнього поздовж­нього і внутрішнього колового. Пучки поз­довжнього шару товстої кишки (за винят­ком прямої та червоподібного відростка) не розподілені рівномірно, як у тонкій кишці, а збираються в три поздовжні стрічки ободової кишки ): брижову, чепцеву і вільну.

Коловий м'язовий шар розвинутий в цілому однаково і лише в межах півміся-цевих складок посилюється. Оскільки поздовжні м'язові пучки стрічок дещо коротші порівняно з довжиною кишки, перебувають у стані постійного тонусу й посилено скорочуються під час перисталь­тики, у стінці ободової кишки між стрічка­ми утворюються випини (haustracoli).

Серозна оболонка вкриває товсту киш­ку неоднаково на всьому її протязі: сліпу кишку і червоподібний відросток з усіх боків, висхідну й низхідну ободову — з трьох боків (крім заднього), поперечну та сигмоподібну ободову — з усіх боків і утворює брижу.

Серозна оболонка ободової кишки, на відміну від тонкої, утворює особливі чеп­цеві привіски, яких немає або вони ледь помітні у дітей і під­літків, але дуже розвинені в огрядних людей похилого віку.

Функція. Після розщеплення їжі до розчинного стану білків, жирів і вуглеводів і всмоктування їх у тонкій кишці хімус надходить до товстої кишки. Тут всмок­тується вода і зневоднений хімус в умо­вах значного бродіння формується в кал, який накопичується в прямій кишці. Ра­зом з водою з товстої кишки в кров над­ходять також токсичні продукти бродіння (індол, скатол, фенол тощо).

Травлення в товстій кишці.

Основною функцією проксимальної частини товстих кишок – це всмоктування води і залишків поживних речовин. Роль дистального відділу товстої кишки – депонування кишкового вмісту, формування калових мас, і їх евакуація. Секрет сирозної оболонки має виражену лужну реакцію. В секреті виявляється значна кількість клітин епітелію, лімфоцитів, слизі міститься невелика кількість ферментів (пептидази, ліпази, амілази, лужна фосфатаза). Виділення соку стимулюється механічним подразником слизової оболонки неперевареними травними речовинами. Важливу роль в процесі травлення належить – мікрофлорі – кишковій паличці і бактеріям молочнокислого бродіння (утворюють молочну кислоту, яка має антисептичну дію). Мікрофлора інактивує ферменти, що поступають з тонкої кишки в складі хімусу.