- •4) Будова, форма й типи тканин
- •6) Скелет і його значення
- •7) Будова кісток як органа.
- •8) Форма кісток. Окістя. Кістковий мозок.
- •9) Відомості про будову скелета (скелет голови, лицевий і мозковий відділи черепа, скелет тулуба, хребтовий стовп, скелет грудної клітини, таз, скелет верхніх і нижніх кінцівок ).
- •10) Поняття про сполучення кісток. Основні типи сполучень
- •11) Будова суглоба. Основні типи рухів.
- •12) М’язова система, її роль і загальні властивості.
- •13) Непосмуговані (гладкі ) та посмуговані (поперечносмугасті скелетні ) м’язи.
- •14) Будова скелетного м’яза як органа
- •15) М’язове скорочення. Тонус м’язів.
- •16) Робота м’язів. Стомлення м’язів. Значення фізичного тренування.
- •17) Загальна схема будови травного каналу. Травний канал[ред. • ред. Код]
- •Допоміжні органи
- •18) Процес травлення і його значення для організму. Ротова порожнина
- •Тонкий і товстий кишечник
- •19) Їжа. Основні поживні речовини
- •20) Травні залози й ферменти, їх функції.
- •Травні залози
- •21.Порожнина рота, її будова. Язик. Зуби, їх будова і функції.
- •22. Слинні залози, особливості їх будови та функції.
- •23.Глотка, її відділи. Стравохід.
- •24.Шлунок, його розташування, будова. Травлення в шлунку. Склад і властивості шлункового соку.
- •25. Печінка. Топографія, будова, функції.
- •26. Жовч, її склад і значення для травлення. Механізм утворення і виділення жовчі. Жовчний міхур, жовчні протоки.
- •27. Підшлункова залоза. Будова й розташування. Склад підшлункового соку і характер його дії на їжу. Механізм секреції підшлункового соку.
- •28. Тонка кишка. Відділи, розташування, будова. Травлення в дванадцятипалій та інших відділах кишки. Всмоктування поживних речовин.
- •29. Товста кишка, її відділи, топографія, будова. Травлення в товстій кишці.
- •30. Уявлення про систему органів дихання.
- •31) Порожнина носа, її будова. Повітроносні шляхи.
- •32 Носова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, їх будова, функції.
- •33 Легені, місце розташування, будова, функції.
- •34)Плевра й плевральна порожнина. Поняття про пневмоторакс
- •35)Фізіологія дихання, механізм вдиху та видиху
- •36) Легенева вентиляція. Об'єм легеневого повітря. Спірометрія. Газообмін у легенях
- •37 Перенесення газів кров’ю. Газообмін у тканинах.
- •38. Значення видільних процесів для організму.
- •39) Нирки, їх розташування, будова.
- •40)Механізм утворення сечі. Склад сечі, її кількість і фізичні властивості. Діагностичне значення складу сечі.
- •41. Регуляція діяльності нирок. Основні порушення діяльності нирок
- •42. Ниркова миска, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, їх будова, топографія
- •43. Статеві органи. Загальна характеристика системи статевих органів
- •44. Короткі відомості про чоловічі статеві органи. Їх будова та функції.
- •46. Фізіологічне значення крові та лімфи
- •47.Кількість крові в організмі. Склад крові. Клітини крові.
- •48. Еритроцити, їх будова, кількість, функції. Гемоглобін. Його склад і роль у газообміні. Швидкість осідання еритроцитів (шое ).
- •49.Лейкоцити. Кількість, види, значення; фагоцитоз. Лейкоцитарна формула та її значення для діагностики захворювань.
- •50. Тромбоцити , їх роль
- •51. Плазма крові, її склад і фізико - хімічні властивості.
- •52. Зсідання крові. Явище гемолізу.
- •53. Групи крові. Резус-фактор. Переливання крові
- •54. Лімфа, її склад і значення.
- •55.Органи кровотворення.
- •56.Загальна характеристика серцево-судинної системи. Роль кровообігу в організмі.
- •57.Серце, його будова, топографія, значення. Судини серця.
- •58.Робота серця. Фази серцевої діяльності
- •59.Артерії, вени, капіляри
- •60.Велике та мале кола кровообігу. Рух крові по судинах. Поняття про тиск крові. Тиск систолічний (максимальний), діастолічний (мінімальний)та пульсовий.
- •61.Загальна характеристика системи залоз внутрішньої секреції
- •62.Поняття про гормони, гормонопрепарати
- •63. Поняття про порушення функцій залоз внутрішньої секреції (гіпофункція та гіперфункція ). Будова та функції гіпофіза.
- •64) Будова й функції шишкоподібного тіла(епіфіза)
- •65) Щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загрудинна залоза ( тимус ), їх будова та значення. Гормони щитоподібної та при щитоподібних залоз, їх гіпер- і гіпофункції.
- •66) Надниркові залози, їх будова та функції.
- •67) Внутрішньосекреторна острівцева частина підшлункової залози.Гормони підшлункової залози. Інсулін і його роль в організмі.
- •68.Внутрішньосекреторна функція статевих залоз. Статеві гормони та їх фізіологічна роль.
- •69. Загальні уявлення про обмін речовин і енергії в організмі (білковий, жировий, вуглеводний, водно-сольовий).
- •70. Вітаміни та їх використання.
- •71.Утворення та використання енергії в організмі.
- •72. Основний обмін. Його залежність від статі, віку, маси тіла та зросту людини.
- •73. Теплоутворення і тепловіддача. Терморегуляція. Температура тіла людини.
- •74. Загальні відомості про нервову систему
- •75. Поняття про центральну і периферичну нервову систему
- •76 Соматична і автономна (вегетативна) нервова система.
- •77 Рефлекс - основна форма нервової діяльності.
- •78. Синапс. Класифікація синапсів. Механізм синаптичної передачі.
- •79. Нерви та нервові вузли (ганглії).
- •81) Головний мозок. Загальні дані про головний мозок, його будову і відділи.
- •82) Стовбур мозку. Довгастий мозок і мозковий міст. Їх будова, функціональне значення
- •83) Середній і задній мозок, їх будова і функціональне значення.
- •84.Проміжний мозок, будова, значення.
- •85) Поняття про черепно-мозкові нерви. Передній ( кінцевий ) мозок.
- •86) Півкулі великого мозку. Короткі дані про будову.
- •87) Кора, біла речовина, підкоркові ядра. Діяльність кори півкуль великого мозку.
- •88)Умовні та безумовні рефлекси.
- •89) Основні порушення нервової діяльності. Стрес.
- •90.Автономна ( вегетативна ) нервова система. Її будова й фізіологія.
- •91.Симпатичний та парасимпатичний відділи, особливості будови.
- •92.Поняття про аналізатори. Значення аналізаторів у пізнанні зовнішнього світу, його об’єктивної реальності.
- •93.Вчення і. П. Павлова про аналізатори.
- •94.Короткі анатомічні дані про будову органа зору. Сприймання зорових подразнень. Роль колбочок і паличок. Кольоросприйняття .
- •95.Адаптація ока. Акомодація. Короткозорість і далекозорість. Гострота зору
- •96.Внутрішньоочний тиск.
- •97.Короткі дані про будову органа слуху та рівноваги.
- •98.Сприйняття слухових подразників, відчуття положення та руху тіла.
- •99.Органи нюху й смаку.
- •100.Шкіра . Будова шкіри. Епідерміс. Дерма. Підшкірна основа. Функції шкіри.
25. Печінка. Топографія, будова, функції.
Печі́нка— велика залоза зовнішньої та внутрішньої секреції у хребетних та деяких інших тварин і людини. Є життєвонеобхідним органом.Печінка у людини виконує захисні, знешкоджувальні, ферментативні і видільні функції, спрямовані на підтримання гомеостазу в організмі; бере участь у процесах травлення, кровотворення, білковому, вуглеводному, жировому, мінеральному обмінах, обміні вітамінів. Зачаток печінки з'являється наприкінці третього тижня зародкового розвитку людини з ділянки вентральної стінки дванадцятипалої кишки. Дальша диференціація печінки полягає у вростанні сполучної тканини всередину печінки по ходу ворітної вени. Остання поділяє паренхіму печінки на частки.Печінка майже повністю міститься в правому підребер'ї. Серповидною зв'язкою печінка поділяється на правий і лівий відділи, двома поздовжніми і поперечною (ворота печінки) борознами поділяється на 4 частки: праву, ліву, квадратну, хвостату . Містить 5 секторів: латеральний, парамедіальний, дорсальний, а також 8 сегментів. Внутрішню структуру її утворюють часточки призматичної форми, які складаються з печінкових клітин, що виробляють жовч, яка послідовно потрапляє у жовчні капіляри (завширшки 0,5 — 1 мм), внутрішньо - та міжчасткові протоки. Протоки, що виходять з кожної частки печінки, зливаючись, утворюють загальну печінкову протоку. Кров надходить у печінку по портальній (ворітній) вені та венах печінки і печінковій артерії, які розгалужуються на міжчасткові вени і артерії. Останні у паренхімі печінки розгалужуються на капіляри (синусоїди), що безпосередньо стикаються з клітинами печінки. Ендотелій синусоїдів утворений клітинами зірчастої форми, які здатні до фагоцитозу. З капілярного русла паренхіми печінки формуються вени, що впадають в нижню порожнисту вену. Іннервація печінки здійснюється печінковим нервовим сплетінням.
26. Жовч, її склад і значення для травлення. Механізм утворення і виділення жовчі. Жовчний міхур, жовчні протоки.
Жовч — секрет гепатоцитів світло-жовтого кольору лужної реакції (pH — 7,3-8,0). Впродовж доби у людини утворюється до 1500 мл жовчі. В жовчному міхурі колір жовчі темний (до бурого). До складу жовчі входять жовчні кислоти — глікохол й таурохолева. Це парні кислоти, зв'язані з таурином і амінокислотою гліцином; вільних жирних кислот міститься лише невелика кількість. У людини у формі глікохолевих заходиться до 80% всіх жовчних кислот, а таурохолевих 20%. Забарвлення жовчі пов'язане з пігментами білірубіном та білівердином. Білірубін утворюється з гемоглобіну при руйнуванні еритроцитів. У людини й м'ясоїдів переважає саме цей пігмент золотаво-жовтого кольору. З пігментів жовчі утворюються пігменти сечі й калу, за добу з жовчю виділяється до 300 мг білірубіну. Крім того, до складу жовчі входять холестерин, лецитин, муцин, неорганічні компоненти, продукти обміну. Жовч, що потрапляє в кишечник з жовчного міхура, ферментів не має. Жовч виводить з організму частину холестерину, який синтезується в печінці (у людини 1 г на добу). Його концентрація в жовчі мало залежить від його вмісту в їжі й крові. Ферменти жовчі — амілаза, фосфатаза, протеази тощо, проте їх роль у перетравленні продуктів харчування незначна. З мінеральних компонентів крім катіонів, що входять до складу солей жовчної кислоти (холатів), в жовчі містяться хлориди натрію й калію, фосфати, кальцій, залізо, магній, сліди міді.
Функції. Вона емульгує жири, активує ліпазу, сприяє всмоктуванню продуктів гідролізу жирів, посилює дію ферментів підшлункового й кишкового соку, гідролізує поживні речовини їжі власними ферментами, підвищує тонус і посилює перистальтику кишечника, виводить з організму продукти обміну, виконує регуляторну функцію. В тонкому кишечнику до 95% жовчних кислот активно реабсорбуються і по системі воротної вени повертаються до печінки і знову надходять до складу жовчі (печінково-кишковий кругообіг). За добу цей цикл повторюється 6—10 разів.
Жовчнийміхур (ЖМ)— це тонкостінний орган травної системи, що є резервуаром жовчі, яка надходить по загальній печінковій та міхуровій протоках, і виробляється печінкою (вихід жовчі з печінки у цей час заблокований завдяки скороченню м'яза замикача спільної жовчної протоки). Жовчний міхур вміщає 40-70 мл жовчі, що має форму видовженого мішка, завдовжки 8-12 см, завширшки — 3-5 см.