98.Сприйняття слухових подразників, відчуття положення та руху тіла.

Відчуття - найпростіший психічний процес, в результаті якого у людини виникає найпростіший образ зовнішнього і внутрішнього світу. Відчуття положення (рівноваги) поряд з руховими відчуттями грають важливу роль в процесі сприйняття (наприклад, стійкості).; Крім того, є група органічних відчутті - внутрішніх (ітероцептівних). Ці відчуття відображають внутрішній стан тіла. До них відносяться почуття голоду, спраги, нудоти, внутрішні больові відчуття і др.По часу виникнення відчуття бувають актуальними і неактуальними. Різні види відчуттів характеризуються не тільки специфічністю, але і спільними для них властивостями. До таких властивостей відносяться: якість - сутнісна особливість відчуттів, що дозволяє відрізняти одні види відчуттів від інших (наприклад, слухові від зорових), а також різні варіації відчуттів усередині даного виду (наприклад, за кольором, насиченості); інтенсивність - кількісна характеристика відчуттів, яка визначається силою діючого подразника і функціональним станом рецептора; тривалість-тимчасова характеристика відчуттів. Вона визначається функціональним станом органів почуттів, часом впливу подразника та його інтенсивністю. Якість відчуттів всіх видів залежить від чутливості аналізаторів відповідного типу.Слухове сприйняття істотно відрізняється як від дотикового, так і від зорового сприйняття. Якщо дотикальне і зорове сприйняття відображає світ предметів, розташованих у просторі, то слухове сприйняття має справу з послідовністю роздратування, що протікають у часі. Наш слух сприймає тони і шуми. Тони є правильні ритмічні коливання повітря, причому частота цих коливань визначає висоту тону, а амплітуда - інтенсивність звуку. Шуми є результатом комплексу, що накладаються один на одного коливань, причому частота цих коливань перебуває у випадкових, некратний відносинах між собою. Людина здатна розрізняти звуки в діапазоні від 20 до 20000 герц, а діапазон інтенсивностей звуків, що сприймаються людиною, становить шкалу від 1 дб до 130 дБ. Говорячи про організацію дотикальної зорової чутливості, можна відзначити, що факторами, які організовують їх, є форми і предмети зовнішнього світу. Відображення їх і призводить до того, що відчутні і зорові процеси кодуються у відомі системи і перетворюються в організоване дотикальне і зорове сприйняття.Звук — це коливання молекул пружного середовища, яке відбувається у вигляді поздовжніх хвиль тиску. Зовнішнє вухо побудовано з вушної раковини і зовнішнього слухового проходу. Звукові коливання, які ловить вушна раковина, передаються по зовнішньому слу­ховому проходу на барабанну перетинку, що відокрем­лює зовнішнє вухо від середнього. Середнє вухо склада­ється з барабанної порожнини, соскоподібних придатків, слухових кісточок із зв’язками та м’язами. Коливання барабанної перетинки передаються за допомогою слухо­вих кісточок, з’єднаних між собою,— молоточка, ковадла і стремена. Внутрішнє вухо знаходиться у кам’янистій частині вискової кістки і складається із кісткового та вставлено­го в нього перетинчастого лабіринтів.Механізм сприймання звуку. Звукові хвилі, потрапляючи у зовнішній слуховий прохід, підси­люються в 2—2,5 рази і викликають коливання барабан­ної перетинки, тиск якої передається на перетинку оваль­ного вікна за допомогою слухових кісточок, що діють як важелі, зменшуючи амплітуду коливань і збільшуючи їхню силу (до 50 разів). Коливання перетинки овального вікна викликають вібрацію спірального органа, внаслі­док чого чутливі волоскові клітини збуджуються. Нервові клітини, що сприймають високу частоту, роз­ташовані ближче до овального вікна. Тому неоднакові за висотою звуки збуджують нервові клітини, розміщені в різних частинах спірального органа. В цьому полягає просторовий код частотного аналізу звуку. Збільшення сили звуку збільшує кількість збуджених волоскових клі­тин. Це дозволяє розрізняти інтенсивність звукових ко­ливань. Збудження чутливих клітин проходить не тільки тоді, коли коливання основної мембрани досягається звичай­ним повітряним шляхом (повітряна провідність), але й при виникненні коливань у кістковому лабіринті внаслі­док коливань кісток черепа (кісткова провідність). Цей механізм передачі звукових коливань має значення при зануренні людини під воду. Людина сприймає звуки частотою від 15 до 20 тис. Гц. У дітей верхня межа досягає 22 тис. Гц, а з віком вона знижується.