65) Щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загрудинна залоза ( тимус ), їх будова та значення. Гормони щитоподібної та при щитоподібних залоз, їх гіпер- і гіпофункції.

Щитовидна залоза (Маса 16-23 г)розташована з боків трахеї трохи нижче щитовидного хряща гортані. Гормони щитовидної залози (тироксин та трііодтіронін) у своєму складі мають йод, надходження якого з водою і їжею є необхідною умовою її нормального функціонування.

Гормони щитовидної залози регулюють обмін речовин, підсилюють окисні процеси в клітинах і розщеплення глікогену в печінці, впливають на зростання, розвиток і диференціювання тканин, а також на діяльність нервової системи. При гіперфункції залози розвиваєтьсябазедова хвороба. Її основні ознаки: розростання тканини залози (зоб), витрішкуватість, прискорене серцебиття, підвищена збудливість нервової системи, підвищення обміну речовин, втрата ваги. Гіпофункція залози у дорослої людини призводить до розвитку мікседеми (слизовийнабряк), що виявляється у зниженні обміну речовин і температури тіла, збільшення маси тіла, набряклості і одутлості особи, порушенні психіки. Гіпофункція залози в дитячому віці викликає затримку росту і розвиток карликовості, а також різке відставання розумовогорозвитку (кретинізм).

Загруднинна залоза (thymus) (тимус) — належить до центральних залоз імунного захисту, кровотворення, в якому відбувається диференціація Т-лімфоцитів, які проникли сюди з током крові з кісткового мозку. Тут виробляються регуляторні пептиди (тимозин, тимулін, тимопоетин), які забезпечують розмноження і дозрівання Т-лімфоцитів у центральних і периферійних органах кровотворення, а також низку біологічних активних речовин: інсуліноподібний фактор, який зменшує рівень цукру в крові, кальцитоніноподібний фактор, який знижує рівень кальцію в крові, та фактор росту, що забезпечує ріст тіла. Розташований тимус в передній частині верхнього середостіння, позаду ручки груднини і верхньої частини її тіла, у проміжку між правою і лівою середостінними частинами пристінкової плеври. Місце розташування залози збігається з проекцією на передню стінку грудної клітки верхнього міжплеврального поля. Її утворюють дві асиметричні й дещо видовжені частки — права й ліва, які посередині зрослися між собою. Кожна з часток загруднинної залози має конусоподібну форму. Верхівки обох часток розташовані в межах передньої ділянки шиї, позаду груднинно-під'язикового і груднинно-щитоподібного м'язів. Позаду залози розташовані верхня частина осердя, дуга аорти з великими судинами, що відгалужуються від неї, ліва плечо-головна і верхня порожниста вени.

66) Надниркові залози, їх будова та функції.

Наднирники (Маса 12 г) - парні залози, прилеглі до верхніх полюсів нирок. Як і нирки, надниркові залози мають два шари: зовнішній - кірковий, і внутрішній - мозковий, які є самостійними секреторнимиорганами, що виробляють різні гормони з різним характером дії. Клітинами коркового шару синтезуються гормони, що регулюють мінеральний, вуглеводний, білковий і жировий обмін. Так, за їх участю регулюється рівень натрію і калію в крові, підтримуєтьсяпевна концентрація глюкози в крові, збільшується утворення і відкладення глікогену в печінці і м'язах. Останні дві функції наднирники виконують спільно з гормонами підшлункової залози.

При гіпофункції коркового шару наднирниківрозвивається бронзова, або Аддісонова, хвороба. Її ознаки: бронзовий відтінок шкіри, м'язова слабкість, підвищена стомлюваність, зниження імунітету. Мозговим шаром надниркових залоз виробляються гормони адреналін і норадреналін. Вони виділяються при сильних емоціях -гніві, переляку, болі, небезпеки. Надходження цих гормонів у кров викликає прискорене серцебиття, звуження кровоносних судин (крім судин серця і головного мозку), підвищення артеріального тиску, посилення розщеплення глікогену в клітинах печінки і м'язів до глюкози,пригнічення перистальтики кишечника, розслаблення мускулатури бронхів, підвищення збудливості рецепторів сітківки, слухового і вестибулярного апаратів. В результаті відбувається перебудова функцій організму в умовах дії надзвичайних подразників імобілізація сил організму для перенесення стресових ситуацій.