99.Органи нюху й смаку.

Орган нюху складається з:

- нюхової частини слизової оболонки нос, яка займає поверхню верхньої носової раковини та протилежної ділянки носової перегородки і містить нюховий епітелій;

- нюхових залох, або залоз Боумена, що розміщені у нюховій частині слизової оболонки носа і виробляють секрет переважно серозного характеру, який зволожує поверхню нюхового епітелію.

Орган нюху, подібно до органа смаку, контролює якість рідин та їжi, які ми споживаємо, і визначає властивості повітря, що вдихається; міститься в слизовій оболонці носової порожнини в її нюховій частини, в ділянці верхнього носового ходу і має назву нюхової частини слизової оболонки носа.Слизова оболонка нюхової частини вкриває верхню носову раковину (concha nasi superior) і відповідну частину носової перегородки (septum nasi), має жовтуватий колір і вкрита нюховим епітелієм, до складу якого входять нервові клітини – хеморецептори.

Відцентрові відростки останніх, а це аксони чутливих клітин – нюхові нервові волокна, збираючись разом, формують 15–20 нюхових нервів і направляються до нюхової цибулини, утворюючи початкову частину нюхового шляху.

Орган смаку — периферійна частина смакового аналізатора, представлена рецепторними епітеліальними клітинами язика. Є 4 види сосочків: ниткоподібні, грибоподібні (papillae fungiformes), жолобкуваті (papillae vallatae) і листоподібні (papillae foliatae). Всі сосочки є похідними слизової оболонки. Поверхня сосочків утворена багатошаровим плоским епітелієм, який не роговіє або частково роговіє (у ниткоподібних сосочках) та лежить на базальній мембрані.

100.Шкіра . Будова шкіри. Епідерміс. Дерма. Підшкірна основа. Функції шкіри.

Шкірний покрив - складно влаштований орган, безперервно здійснює і регулює змінюються взаємодії між організмом і зовнішнім середовищем. Шкіра складається власне з трьох основних шарів: епідермісу, дерми і гіподерми.

Епідерміс (надкожица) - самий поверхневий відділ шкіри. Його товщина неоднакова в різних областях тіла і має вроджені, вікові, пов'язані з умовами праці особливості. На долонях і особливо на підошвах епідерміс має найбільш виражений роговий шар, товщина якого сягає 0,5-1 мм. Товщина всього епідермісу 50-80 мкм. Він складається з п'яти клітинних шарів: рогового, блискучого, зернистого, шиповатого і базального.

Дерма (власне шкіра) складається з сполучнотканинних волокон, клітинних елементів (гістіоцитів і фібробластів) і аморфного основної речовини.Дерму поділяють на сосочковий і сітчастий шар: сосочковий шар вдається в епідерміс, утворюючи шкірні сосочки. Цей шар складається з тонких волокон. Сітчастий шар найбільш щільний і більш надійний шар шкіри, який утворений колагенової сполучною тканиною.Основне наповнення дерми - студнеобразная субстанція, головний компонент якої - гіалуронова кислота. Вона заповнює простір між пучкмі волокон сполучної тканини, клітинами і кровоносними судинами.Рідка фаза основної субстанції є освіта, яка бере участь в обміні речовин між кровоносних руслом і тканинами. Вона містить переважно воду, неорганічні солі, глюкозу і білки крові, а також продукти тканинного обміну.

Гіподерма (підшкірна основа) складається з жиру і сполучної тканини. Її характеризують жирові часточки, утворені ліпоцитах - клітинами, наповненими жиром. Тим жирових часточок тягнуться колагенові (білкові) волокна, що йдуть до м'язових пучків та здійснюють зв'язок між шкірою і тканинами.При ожирінні кількість липоцитов збільшується (гіперпластичних форма ожиріння), вони активно затримують воду. При голодуванні нейтральні жири в ліпоціте розпадаються на гліцерин та жирні кислоти, які проникають потім через клітинну мембрану і стінки капілярів в кровотік. Таким чином організм отримує енергію "зсередини", відбувається схуднення.Товщина гіподерми може бути різною. Підшкірної основи немає на повіках (товщина шкіри на повіках - близько 0,4 мм), під нігтьовими пластинками, вона незначна на носі, червоній облямівці губ, вушних раковинах. Найбільш виражена підшкірна основа в області сідниць і живота (10 см і більше).