14) Будова скелетного м’яза як органа

М'яз складається з пучків посмугованих м'язових волокон. Ці волокна, що йдуть паралельно один одному, зв'язуються пухкою сполучною тканиною (endomysium) у пучки першого порядку. Кілька таких первинних пучків з'єднуються, у свою чергу утворюючи пучки другого порядку і т.д. У цілому м'язові пучки всіх порядків поєднуються сполучнотканинною оболонкою - perimysium, складаючи м'язове черевце. Сполучнотканинні прошарки, що є між м'язовими пучками, по кінцях м'язового черевця переходять у сухожильну частину м'яза.

Тому що скорочення м'яза викликається імпульсом, що йде від центральної нервової системи, то кожен м'яз зв'язаний з нею нервами: афферентним і эфферентним. Крім того, до м'яза підходять симпатичні нерви, завдяки яким м'яз у живому організмі завжди знаходиться в стані деякого скорочення, називаного тонусом. У м'язах відбувається дуже енергійний обмін речовин, у зв'язку з чим вони дуже багато постачені судинами. Судини проникають у м'яз з її внутрішнього боку в одному чи декількох пунктах, називаних воротами м'яза. У м'язові ворота разом із судинами входять і нерви, разом з якими вони розгалужуються в товщі м'яза відповідно м'язовим пучкам (уздовж і поперек).

 

У м'язі розрізняють активно скоротну частину - черевце і пасивна частина, за допомогою якої вона прикріплюється до кісток, - сухожилки. Сухожилки складається з щільної сполучної тканини і мають блискучий світло-золотавий колір, що різко відрізняється від червоно-бурого кольору черевця м'яза. У більшості випадків сухожилок знаходиться з обох кінців м'яза. Коли ж він дуже короткий, то здається, що м'яз починається від кістки, прикріплюється до неї безпосередньо черевцем. Сухожилля, у якому обмін речовин менше, забезпечується судинами бідніше черевця м'язу. Таким чином, скелетний м'яз складається не тільки з посмугованної м'язової тканини, але також з різних видів сполучної тканини (perimysium, сухожилля), з нервової (нерви м'язів), з эндотелия і гладких м'язових волокон (судини). Однак переважно з посмугованної м'язової тканини, властивість якої (скоротність) і визначає функцію мускула як органа скорочення. Кожен м'яз є окремим органом, тобто цілісним утворенням, що має свою визначену, властиву тільки йому форму, будову, функцію, розвиток і положення в організмі.

15) М’язове скорочення. Тонус м’язів.

М'язовий тонус — стан, при якому спостерігається тривала напруга або скорочення м'язів. Внаслідок цього забезпечується утримання певної пози у просторі (тонус скелетних м'язів), тиск у порожнини кишечника, матки, сечового міхура, а такожкров'яний тиск (тонус гладенької мускулатури). Розрізняють контрактильний та пластичний тонус. При контрактильному тонусі, у м'язах, особливо скелетних розвивається напруга, при якій підсилюється електрична активність (потенціал дії м'яза) та підсилюється обмін речовин. В м'язах безхребетних та деяких нижчих хребетних контрактильний тонус проходить по типутетануса, що складається з дуже повільних хвиль скорочення, що відбуваються дуже рідко та накладаються одна на одну. В скелетних м'язах хребетних тварин контрактильний тонус підтримується почерговим скороченням окремих м'язових волокон, що входять до складу м'яза. При пластичному тонусі м'яз тривалий час знаходиться у збудженому стані, при цьому напруга, яку розвиває м'яз, невелика. М'яз при цьому отримує властивість пластичності, тобто може значно розтягуватись без одночасного збільшення його пружних властивостей. Опір розтягувальному зусиллю чиниться здебільшого за рахунок так званих в'язких опорів, тобто внутрішнього тертя.

У організмі тонус підтримується різними відділами центральної нервової системи. Порушення нормальної діяльності нервових центрів може супроводжуватись як підсиленням (гіпертонія), так і послабленням (гіпотонія, атонія) тонусом. Такі явища спостерігаються при деяких захворюваннях ЦНС, та при її механічному пошкодженні.

Скорочення м’яза відбувається при надходженні по аксонахрухових нейронів до нервово-м’язовим синапсам хвилі збудження у вигляді нервових імпульсів (ПД нервових волокон). Це непряме скорочення (опосередковане нервово-м’язової синаптичної передачею). Можливо і пряме скорочення м’яза. Під ним розуміють скорочення груп МВ (м’язові посмикування, фібриляції), що відбувається при порушенні будь-якої ланки послідовності процесів після секреції нейромедіатора з терминалей аксона в нервово-м’язовому синапсі.