
- •4) Будова, форма й типи тканин
- •6) Скелет і його значення
- •7) Будова кісток як органа.
- •8) Форма кісток. Окістя. Кістковий мозок.
- •9) Відомості про будову скелета (скелет голови, лицевий і мозковий відділи черепа, скелет тулуба, хребтовий стовп, скелет грудної клітини, таз, скелет верхніх і нижніх кінцівок ).
- •10) Поняття про сполучення кісток. Основні типи сполучень
- •11) Будова суглоба. Основні типи рухів.
- •12) М’язова система, її роль і загальні властивості.
- •13) Непосмуговані (гладкі ) та посмуговані (поперечносмугасті скелетні ) м’язи.
- •14) Будова скелетного м’яза як органа
- •15) М’язове скорочення. Тонус м’язів.
- •16) Робота м’язів. Стомлення м’язів. Значення фізичного тренування.
- •17) Загальна схема будови травного каналу. Травний канал[ред. • ред. Код]
- •Допоміжні органи
- •18) Процес травлення і його значення для організму. Ротова порожнина
- •Тонкий і товстий кишечник
- •19) Їжа. Основні поживні речовини
- •20) Травні залози й ферменти, їх функції.
- •Травні залози
- •21.Порожнина рота, її будова. Язик. Зуби, їх будова і функції.
- •22. Слинні залози, особливості їх будови та функції.
- •23.Глотка, її відділи. Стравохід.
- •24.Шлунок, його розташування, будова. Травлення в шлунку. Склад і властивості шлункового соку.
- •25. Печінка. Топографія, будова, функції.
- •26. Жовч, її склад і значення для травлення. Механізм утворення і виділення жовчі. Жовчний міхур, жовчні протоки.
- •27. Підшлункова залоза. Будова й розташування. Склад підшлункового соку і характер його дії на їжу. Механізм секреції підшлункового соку.
- •28. Тонка кишка. Відділи, розташування, будова. Травлення в дванадцятипалій та інших відділах кишки. Всмоктування поживних речовин.
- •29. Товста кишка, її відділи, топографія, будова. Травлення в товстій кишці.
- •30. Уявлення про систему органів дихання.
- •31) Порожнина носа, її будова. Повітроносні шляхи.
- •32 Носова частина глотки, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, їх будова, функції.
- •33 Легені, місце розташування, будова, функції.
- •34)Плевра й плевральна порожнина. Поняття про пневмоторакс
- •35)Фізіологія дихання, механізм вдиху та видиху
- •36) Легенева вентиляція. Об'єм легеневого повітря. Спірометрія. Газообмін у легенях
- •37 Перенесення газів кров’ю. Газообмін у тканинах.
- •38. Значення видільних процесів для організму.
- •39) Нирки, їх розташування, будова.
- •40)Механізм утворення сечі. Склад сечі, її кількість і фізичні властивості. Діагностичне значення складу сечі.
- •41. Регуляція діяльності нирок. Основні порушення діяльності нирок
- •42. Ниркова миска, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, їх будова, топографія
- •43. Статеві органи. Загальна характеристика системи статевих органів
- •44. Короткі відомості про чоловічі статеві органи. Їх будова та функції.
- •46. Фізіологічне значення крові та лімфи
- •47.Кількість крові в організмі. Склад крові. Клітини крові.
- •48. Еритроцити, їх будова, кількість, функції. Гемоглобін. Його склад і роль у газообміні. Швидкість осідання еритроцитів (шое ).
- •49.Лейкоцити. Кількість, види, значення; фагоцитоз. Лейкоцитарна формула та її значення для діагностики захворювань.
- •50. Тромбоцити , їх роль
- •51. Плазма крові, її склад і фізико - хімічні властивості.
- •52. Зсідання крові. Явище гемолізу.
- •53. Групи крові. Резус-фактор. Переливання крові
- •54. Лімфа, її склад і значення.
- •55.Органи кровотворення.
- •56.Загальна характеристика серцево-судинної системи. Роль кровообігу в організмі.
- •57.Серце, його будова, топографія, значення. Судини серця.
- •58.Робота серця. Фази серцевої діяльності
- •59.Артерії, вени, капіляри
- •60.Велике та мале кола кровообігу. Рух крові по судинах. Поняття про тиск крові. Тиск систолічний (максимальний), діастолічний (мінімальний)та пульсовий.
- •61.Загальна характеристика системи залоз внутрішньої секреції
- •62.Поняття про гормони, гормонопрепарати
- •63. Поняття про порушення функцій залоз внутрішньої секреції (гіпофункція та гіперфункція ). Будова та функції гіпофіза.
- •64) Будова й функції шишкоподібного тіла(епіфіза)
- •65) Щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загрудинна залоза ( тимус ), їх будова та значення. Гормони щитоподібної та при щитоподібних залоз, їх гіпер- і гіпофункції.
- •66) Надниркові залози, їх будова та функції.
- •67) Внутрішньосекреторна острівцева частина підшлункової залози.Гормони підшлункової залози. Інсулін і його роль в організмі.
- •68.Внутрішньосекреторна функція статевих залоз. Статеві гормони та їх фізіологічна роль.
- •69. Загальні уявлення про обмін речовин і енергії в організмі (білковий, жировий, вуглеводний, водно-сольовий).
- •70. Вітаміни та їх використання.
- •71.Утворення та використання енергії в організмі.
- •72. Основний обмін. Його залежність від статі, віку, маси тіла та зросту людини.
- •73. Теплоутворення і тепловіддача. Терморегуляція. Температура тіла людини.
- •74. Загальні відомості про нервову систему
- •75. Поняття про центральну і периферичну нервову систему
- •76 Соматична і автономна (вегетативна) нервова система.
- •77 Рефлекс - основна форма нервової діяльності.
- •78. Синапс. Класифікація синапсів. Механізм синаптичної передачі.
- •79. Нерви та нервові вузли (ганглії).
- •81) Головний мозок. Загальні дані про головний мозок, його будову і відділи.
- •82) Стовбур мозку. Довгастий мозок і мозковий міст. Їх будова, функціональне значення
- •83) Середній і задній мозок, їх будова і функціональне значення.
- •84.Проміжний мозок, будова, значення.
- •85) Поняття про черепно-мозкові нерви. Передній ( кінцевий ) мозок.
- •86) Півкулі великого мозку. Короткі дані про будову.
- •87) Кора, біла речовина, підкоркові ядра. Діяльність кори півкуль великого мозку.
- •88)Умовні та безумовні рефлекси.
- •89) Основні порушення нервової діяльності. Стрес.
- •90.Автономна ( вегетативна ) нервова система. Її будова й фізіологія.
- •91.Симпатичний та парасимпатичний відділи, особливості будови.
- •92.Поняття про аналізатори. Значення аналізаторів у пізнанні зовнішнього світу, його об’єктивної реальності.
- •93.Вчення і. П. Павлова про аналізатори.
- •94.Короткі анатомічні дані про будову органа зору. Сприймання зорових подразнень. Роль колбочок і паличок. Кольоросприйняття .
- •95.Адаптація ока. Акомодація. Короткозорість і далекозорість. Гострота зору
- •96.Внутрішньоочний тиск.
- •97.Короткі дані про будову органа слуху та рівноваги.
- •98.Сприйняття слухових подразників, відчуття положення та руху тіла.
- •99.Органи нюху й смаку.
- •100.Шкіра . Будова шкіри. Епідерміс. Дерма. Підшкірна основа. Функції шкіри.
72. Основний обмін. Його залежність від статі, віку, маси тіла та зросту людини.
Основний обмін речовин – це кількість енергії у кілокалоріях або кілоджоулях, виділеної організмом за одиницю часу. У дорослої людини це становить приблизно 1 ккал на 1 кг маси тіла за годину, при цьому обмін речовин залежить від статі, віку, росту, маси тіла та інших факторів,
Основний обмін доволі вередливий: він може змінюватися при недостатньому або надмірному харчуванні, збільшенні або зменшенні фізичних навантажень, впливу на організм кліматичних факторів, порушенні функцій ендокринних залоз, при захворюваннях, що супроводжуються лихоманкою.
Основний обмін в однієї й тієї ж людини в різні дні може змінюватися приблизно на 10%. З віком він знижується на 7-10% кожні десять років, а до старості досягає свого мінімуму.
Крім того, жінкам пощастило менше, ніж чоловікам: процеси обміну у них протікають повільніше. Навіть при однаковому зрості з чоловіком у жінки маса тіла менша, м’язева система розвинута слабше, а жирова тканина – сильніше.
Фактори залежності
При обмеженнях харчування основний обмін сповільнюється. Маса тіла при цьому може залишатися незмінною або зменшуватися – у залежності від індивідуальних особливостей людини, кількості та якості спожитої їжі. При повному голодуванні або вираженому недоїданні основний обмін сповільнюється не лише через зниження його інтенсивності у м’язах, але й унаслідок зменшення м’язової маси.
При переїданні основний обмін може і сповільнюватися, і пришвидшуватися. Сповільнення обміну пояснюється накопиченням в організмі малоактивної жирової тканини, а пришвидшення – підвищеним навантаженням на внутрішні органи, пов’язаним із надмірною масою тіла.
Також основний обмін залежить від збалансованості раціону. При надмірному та переважно білковому харчуванні основний обмін пришвидшується, а при вуглеводному – сповільнюється.
У прагненні швидко схуднути ми часто обмежуємо свій денний раціон настільки, що не покриваємо навіть рівень основного обміну. Наш організм, розуміючи, що настали «чорні дні», переходить на режим енергозабезпечення й починає споживати менше калорій на свої першочергові потреби, відкладаючи решту калорій про запас. Тому зниження ваги припиняється, а іноді можна спостерігати навіть її зростання.
Для розрахунку основного обміну використовуються такі формули:
- для чоловіків: основний обмін = (ріст, см × 5) + (вага, кг × 14) + 66 – (вік × 6,8)
- для жінок: основний обмін = (ріст, см × 1,8504) + (вага, кг × 9,556) + 655 – (вік × 4,7)
Тобто, основний обмін тридцятирічної жінки ростом 170 см та вагою 65 кг становитиме: (170 × 1,8504) + (65 × 9,556) + 655 – (30 × 4,7) = 1450 ккал. При втраті кожних десяти кілограмів він зменшується на 100 калорій. Тому важливо скорочувати раціон поступово. Як пришвидшити?
Існує кілька простих, але доволі ефективних способів надати прискорення «сплячому» обміну.
73. Теплоутворення і тепловіддача. Терморегуляція. Температура тіла людини.
Величина теплоутворення в організмі залежить від інтенсивності обміну в органах і тканинах, то до тих з них, де обмінні процеси протікають з великою швидкістю, утворюється більша кількість тепла . Температура глибоких тканин тіла за рахунок теплопереносу кров’ю розподілений більш рівномірно і становить близько 36,7-37,0°С. Її добові коливання в умовах відносного спокою організму знаходяться в межах ГС. Тому говорять про гомойотермном «ядрі» тіла людини. У це поняття включають тканини людського тіла, розташовані на глибині 1 см від поверхні і глибше. В тканинах печінки, мозку, нирок температура трохи вище, ніж в інших тканинах внутрішніх органів. Під терморегуляцією розуміють сукупність фізіологічних і психофізіологічних механізмів і процесів, діяльність яких спрямована на підтримку відносного сталості температури тіла. Як у людини, так і в інших теплокровних тварин на відносно постійному рівні підтримується температура «ядра» тіла. Це досягається з допомогою балансу між кількістю продукованого в одиницю часу тепла і кількістю тепла, що розсіюється організмом за той самий час в навколишнє середовище