- •Тема 1. Рівні соціологічного аналізу і структура соціологічного знання
- •2. Функції і завдання соціології
- •3. Рівні соціологічного аналізу.
- •4. Структура соціологічного знання
- •Тема 2. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •1. Суть та особливості соціологічного дослідження
- •2. Етапи соціологічного дослідження
- •3. Види соціологічного дослідження
- •4. Соціальний моніторинг
- •Тема 3. Парадигми в соціології
- •1. Сутність та особливості парадигм
- •2. Історичні етапи розвитку соціологічної науки.
- •3. Протосоціологія
- •4. Вітчизняна протосоціологія.
- •Тема4. Макро- та мікросоціологічні парадигми.
- •1. Натуралізм о. Конта
- •2. Органіцизм г. Спенсера
- •3. „Розуміюча соціологія” м. Вебера
- •4. Соціологізм е. Дюркгайма
- •5. Соціологічні погляди в.Парето.
- •6. Чиказька соціологічна школа
- •7. Німецька формальна соціологія
- •Тема 5. Сучасні соціологічні теорії
- •2. Феноменологічна соціологія.
- •3. Етнометодологія.
- •4. Постмодернізм
- •5. Теорія соціального оміну.
- •6. Символічний інтеракціонізм
- •7. Вітчизняна соціологія
- •1. Кількісна та якісна парадигми в соціології. Історична взаємодія кількісних та якісних підходів
- •2. Аналіз документів та контент-аналіз. Прийоми якісно-кількісного аналізу документів
- •За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •3. Соціологічне спостереження та його особливості
- •Застосування соціологічного спостереження має три особливості:
- •4. Соціологічний експеримент
- •До операцій, які становлять експеримент, можна віднести:
- •5. Тестові методики
- •6. Соціометричні методики
- •1. Метод опитування та його різновиди. Суть та особливості методу анкетування
- •Наведемо деякі вимоги до самої анкети і анкетного опитування:
- •За предметним змістом запитання анкети поділяють на:
- •2. Соціологічне інтерв'ю
- •3. Метод експертних оцінок
- •1. Передумови та історія становлення якісного підходу
- •2. Проблема істини в якісному дослідженні
- •3. Типи соціологічних досліджень в якісній парадигмі
- •1. Суть та особливості глибинного інтерв’ю
- •2. Фокус-групова методика
- •3. Методика шоу
- •4. Метод „проблемне колесо”
- •5. Інтеграція експертних оцінок
- •1. Сутність програми соціологічного дослідження
- •2. Розділи програми соціологічного дослідження
- •4. Суть та особливості робочого плану дослідження.
- •Тема 11. Методологічний розділ програми
- •1. Зміст методологічного розділу програми соціологічного дослідження.
- •2. Поняття соціальної проблеми та її масштаби.
- •3. Визначення мети і завдань дослідження.
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 12. Об’єкт, предмет та інтерпретація
- •1. Вимоги до об’єкта дослідження та його основні ознаки.
- •2. Уточнення та інтерпретація основних понять.
- •3. Методична частина програми соціологічного дослідження.
- •Тема 13. Вибірковий метод в соціології. Якість соціологічної інформації.
- •1 Суть та особливості вибіркового методу в соціології.
- •2. Особливості імовірнісного підходу в соціології.
- •3. Характерні особливості цілеспрямованого типу вибірки.
- •4. Якість соціологічної інформації
- •Тема 14. Організація збору даних.
- •1. Способи збору даних
- •2. Технологія збору даних
- •3. Підсумкові документи
Тема 14. Організація збору даних.
1. Способи збору даних.
2. Основні етапи збору даних.
3. Підсумкові документи.
1. Способи збору даних
Під час проведення емпіричного соціологічного дослідження методами інтерв'ю чи роздавального анкетування керівник дослідницького проекту повинен розв'язати питання про спосіб збирання даних. Можна виокремити два основних підходи до цього питання: замовити збір даних організації, яка має мережу інтерв'юерів, або організувати цей процес власноруч.
Кожен з цих способів має свої переваги та недоліки. Тому на етапі проектування керівник дослідження повинен ретельно зважити усі «за» і «проти» того чи іншого способу в межах свого проекту і після узгодження із замовником або керівником установи, який фінансує проект, остаточно розв'язати це питання ще до початку виконання роботи. Які ж переваги й недоліки має кожний із цих способів, котрі повинен враховувати дослідник, приймаючи рішення про спосіб збору первинної соціологічної інформації?
Організації (фірми) по збору даних
У наш час і в нашій країні організаціями, які збирають дані, виступають, звичайно, підрозділи при великих соціологічних центрах (інститути соціології, служби вивчення громадської думки, університетські кафедри соціології тощо), а також приватні фірми та агентства.
Головною перевагою таких організацій є те, що вони можуть мати мережу підготовлених інтерв'юерів у різноманітних регіонах країни; і якщо вибірка, передбачена дослідженням, досить розкидана, то без допомоги таких фахівців, власноруч, здійснити дослідження у встановлений термін часто-густо неможливо.
Другою перевагою замовлення цього етапу дослідження організаціям, які спеціалізуються на зборі даних, є можливість максимально скоротити терміни дослідження, бо в разі необхідності можна залучати досить велику кількість інтерв'юерів.
Третьою особливістю такого типу організацій є те, що організації мають списки підготовлених і достатньо досвідчених інтерв'юерів, тому дослідникам немає необхідності витрачати час та кошти на підбір і загальну підготовку людей до цього виду роботи. Це особливо треба брати до уваги під час простого дослідження (наприклад, при опитуванні громадської думки). Таким чином, замовлення збору даних спеціальним службам може бути більш вигідне як з організаційної, так і з фінансової точки зору.
Однак, такий спосіб збору даних має й істотні недоліки. У першу чергу, це стосується можливостей контролю за якістю роботи і, відповідно, одержаної інформації, особливо у тих випадках, коли інформацію збирають у місцях, віддалених від дослідницького угруповання. Фактично вельми складно (часто-густо й неможливо) відвернути погану якість роботи, якщо можливості контролю за збиранням даних у дослідника обмежені. Нерідко у дослідника може не бути повної впевненості в якості первинної соціологічної інформації не тільки після завершення збору даних, а й навіть після того, як дані оброблені та проаналізовані. У такому разі, стикаючись у процесі аналізу з деякими дивними даними (артефактами чи несподіваними коефіцієнтами зв’язку), дослідник вагається перед вибором визначення причини виявленого явища. Перед ним обов'язково виникає питання: чи треба вести аналітичний пошук об'єктивних причин чи причиною появи важко пояснюваних, на перших погляд, даних є недобросовісна робота інтерв'юерів. Таким чином, навіть якщо збір даних був здійснений дуже ретельно, брак повної впевненості дослідника в якості проведеної роботи істотно шкодить йому під час аналізу інформації.
Збирання даних власними силами
Коли дослідник сам організує працю інтерв'юерів, у нього значно більше можливостей проконтролювати процес збирання даних. Крім того, оскільки дослідник особисто бере участь у доборі та підготовці інтерв'юерів, то й інтерв'юери значно більше відчувають особисту відповідальність перед авторами проекту.
У разі самостійної організації процесу збору інформації вища не тільки якість контролю, а й упевненість дослідника щодо вірогідності даних. Крім того, навіть якщо при збиранні інформації були які-небудь відхилення, накладки, непорозуміння, то дослідник, знаючи про них, легше визначить, чи є деякі несподівані дані результатом зниження якості під час збору інформації і як це вплинуло на результати дослідження, чи пояснення треба шукати в об'єктивних соціальних реаліях і поглиблювати змістовний аналіз.
Однак і в разі самостійної організації збору інформації є теж істотні недоліки. Насамперед треба врахувати значне додаткове навантаження, пов'язане з тягарем відповідальності за підбір і підготовку інтерв'юерів, організацію їхньої праці, повне контролювання якості виконання передбачених проектом вимог, заміну інтерв'юерів, фінансові розрахунки із досить численним складом позаштатних співробітників тощо.
Таким чином, на етапі проектування дослідницький гурт повинен зважити переваги та недоліки кожного способу, враховуючи особливості конкретного проекту й програми дослідження, власні можливості, потреби та ресурси, і вирішити, який спосіб збору інформації має перевагу для цього проекту.
У кожному дослідженні є свої особливості, які можуть впливати на цей вибір, але у найзагальнішому вигляді рекомендації на користь вибору того чи іншого способу організації збору даних можуть бути такими.
Збір даних краще замовити організаціям, які спеціалізуються на збиранні первинної соціологічної інформації, у наступних випадках:
1) дослідження проводиться за досить простою анкетою, легко доступною для розуміння й заповнення;
2) зібрати дані треба у якомога стисліший термін;
3) вибірка типова і при цьому вельми розкидана.
Самостійну організацію збору даних краще здійснювати в разі наступних особливостей проекту:
1) проект є науково-дослідницьким, із заздалегідь запланованими і не лімітованими термінами, тобто немає необхідності зафіксувати думку (почуття, стани) великої кількості людей приблизно в один і той самий час;
2) дослідницький гурт має достатній штат постійних співробітників, чиї зусилля можна тривалий час (від півроку до одного року) зосередити на виконанні цього проекту;
3) вибірка або компактна (одне чи кілька великих підприємств, установ, один населений пункт тощо), або, навпаки, деякі одиниці вибірки перебувають у надто віддалених чи важко доступних місцях.