Тема 1. Рівні соціологічного аналізу і структура соціологічного знання

 

1. Предметне поле соціології.

2. Функції і завдання соціології.

3. Рівні соціологічного аналізу.

4. Структура соціологічного знання.

 

1. Предметне поле соціології

 

Термін “соціологія” походить від латинського “societas” (суспільство) і грецького “logos” (вчення). У цьому розуміння соціологія означає науку про суспільство, або „вчення про суспільство”, або, інакше кажучи, вся суспільна наука.

Соціологія – наука про становлення й розвиток суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільностей.

Об’єкт соціології можна визначити на різних рівнях:

• суспільство в цілому; фундаментальний рівень формування організації суспільства – це людство в цілому, яке складає свої інтереси як єдина цивілізація;

• соціальні інститути – стійкі, організовані форми спільної діяльності людей;

• класи, групи, спільності, верстви, кола;

• рівень окремого індивіда, особи, оскільки для соціології сама особистість є предметом вивчення – як суб’єкт та об’єкт соціальних відносин.

При вивченні предмету соціологічного пізнання найпоширенішим серед вітчизняних та зарубіжних соціологів є підхід, коли виділяється як ключове те чи інше соціальне явище чи процес.

Предметом вивчення соціології є цілісність суспільства, його властивості, сторони, соціальні механізми його функціонування та розвитку.

Отже, соціологія – наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, про прояви даних законів в діяльності суб’єктів – великих і малих соціальних груп і спільностей людей, па також окремих особистостей. Специфіка соціології полягає у тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає в соціальному контексті, у взаємозв’язку з суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних її сторін, рівнів, підсистем.

 „Соціальне” означає не що інше, як певну якість, характеристику, яка окреслює та ідентифікує взаємодію різних усуспільнень людей, спосіб цієї взаємодії.

„Соціальне” – від латинського „socialis” – спільний, товариський, суспільних, - центральна категорія соціології. В широкому розумінні, соціальне означає все те, що належить до суспільства взагалі, на відміну від природного. У вузькому розумінні, соціальне означає сторону суспільних відносин, із котрих складається суспільство і стосується відносин людей один до одного і до суспільства.

На підставі вищесказаного можна дати таке визначення соціології: це наука – про тенденції, закони функціонування та розвитку соціальних систем (людина в діяльності як система, спільні групові організаційні дії людей як система, процеси та явища в глобальному суспільстві як система).

2. Функції і завдання соціології

Різноманітність зв’язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначається насамперед тими функціями, які вона виконує. Основними функціями соціології є:

Теоретична функція – це концентрація, пояснення, поповнення та збагачення існуючого соціологічного знання, розробка концепцій, теорій і категорій даної науки на основі дослідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також зв’язаних з ними досліджень емпіричної соціології.

Описова функція – систематизація, опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг. У них відтворюється ідеальна картина соціологічного об’єкту, що вивчається. На підставі одержаного матеріалу робляться практичні висновки та приймаються управлінські рішення. Ці матеріали є джерелом заміру, відліку, порівняння для майбутніх поколінь.

Інформаційна функція – збирання, систематизація та нагромадження соціологічної інформації, одержаної у результаті проведення досліджень. Соціологічна інформації – найперспективніший вид соціальної інформації. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується у пам’яті ЕОМ. Її використовують не лише соціологи, а й органи управління та засоби масової комунікації.

Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням коротко - або довгострокового прогнозів досліджуваного об’єкта. У соціологічній практиці всі функції “працюють” в єдності, пронизуючи будь-яку її ланку.

В інших навчальних джерелах функції соціології поділяють на:

Пізнавальна функція зводиться до дослідження соціальних явищ з метою отримання адекватних наукових уявлень про їх природу і на основі аналізу соціальних процесів вироблення наукових прогнозів та їх подальшого розвитку.

Практична функція соціології полягає в тому, щоб на основі емпіричного та теоретичного аналізу соціальних явищ і процесів розробити практичні рекомендації з вирішення ряду соціальних проблем.

Ідеологічна функція соціології полягає в тому, що з одного боку, соціологія так чи інакше виражає інтереси певних соціальних кіл, груп, класів, політичних партій та рухів. Тим самим, дані, висновки, узагальнення набувають ідеологічного змісту, певного ідеологічного відтінку. В цьому плані соціологія завжди ідеологічно орієнтована.