Наведемо деякі вимоги до самої анкети і анкетного опитування:

•  опитування не повинно тривати більше 30-40 хвилин у зв'язку з тим, що респондент втомлюється, і останні запитання залишаються зазвичай без повноцінних відповідей, за цей час опрацьовується 25-30 запитань,

•   важливо, щоб інтерес до предмету опитування не спадав, а поступово підвищувався.  Тому більш складні за змістом (і розумінням) запитання повинні йти слідом за більш простими,

•  перше запитання не повинно бути ні дискусійним, ні насторожливим. Хай краще воно буде нейтральним,

•   важкі запитання доцільно вмістити в середині анкети, щоб респондент включився в тему,

•  запитання повинні бути ясними, чіткими і зрозумілими всім респондентам,

•  запитання повинні відповідати логічним вимогам  спочатку мова повинна йти про встановлення того чи іншого факту, події, а потім вже про його оцінку.

Якщо в анкеті з'являється новий розділ, то необхідно "підвести" опитуваного до нової теми. Зазвичай, це робиться за допомогою звернення в певній формі до респондента, наприклад, "А тепер ми просимо Вас висловитись про те-то…".

За предметним змістом запитання анкети поділяють на:

•   запитання про факти, за допомогою яких отримують інформацію про соціальні явища, про стан справ в колективі, про поведінку і дії самого респондента, його вік, стать, освіту, соціальне становище і т д;

•  запитання про знання, мета яких - з'ясувати, що знає і що може повідомити респондент. Як правило, це запитання, які мають мету виявити рівень поінформованості респондента і його знань в певній галузі. Такі запитання можуть містити завдання, експериментальні і ігрові ситуації;

•  запитання про думку респондента, вони мають на меті зафіксувати факти побажання, очікування, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем і особистості самого респондента;

•  запитання про мотиви, покликані викликати суб'єктивне уявлення людини про мотиви своєї діяльності.

За своєю логічною природою запитання класифікуються таким чином:

• основні запитання, відповіді на які є основою побудови висновків про явища, що вивчаються. Саме вони становлять більшу частину анкети;

• занитання-фільтри ставляться для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при опитуванні з проблем дослідження або ж для того, щоб виділяти частину респондентів и всього масиву за мовною ознакою;

•  контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості і несперечливості відповідей, визначення їх достовірності і щирості. Контрольні запитання, зазвичай, розташовуються в анкеті на деякій відстані як від основного, так і один від одного. Різновидом контролю може бути повторне запитання із збереженням тих же умов - на увесь обсяг вибірки (панельне опитування) або на 50 відсотків осіб, вже опитаних раніше;

•  запитання, які наводять на думку, допомагають респонденту у правильному осмисленні основного запитання, знайти точну відповідь.

За своєю психологічною функцією яка визначає ставлення респондента до самого факту анкетування і до тих запитань,  на які йому треба буде відповідати останні діляться на:

• контактні запитання, які слугують встановленню контакту з респондентом, їх мета - створити інтерес до дослідження, надихнути взяти в ньому участь. Як правило, це перше або одне з перших запитань анкети, яке за формою повинно бути досить простим і торкатися самого респондента ніби налаштовувати його на зацікавлену участь в анкетуванні;

•  буферні запитання, як правило, починаються із загальної формули "Як Ви думаєте?" - і далі йде опис нової проблеми.  Мета цього виду запитань - перевести увагу респондента з однієї проблеми на іншу;

• прямі запитання спрямовані на виявлення ставлення респондента щодо проблеми, яка вивчається, оцінку з його власної позиції;

• опосередковані запитання дозволяють респонденту ніби приховати свою власну позицію і посилити критичний акцент своїх висловлювань. Респондент відповідає на запитання від імені групи колективу, в безособовій формі. Такі запитання ставляться й тоді, коли прямі запитання не зручно ставити або є пересторога, що на них не буде одержана щира відповідь.

За характером відповідей на поставлені запитання вони розподіляються на такі види:

•  відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді „Скажіть, будь-ласка, що могло б сприяти підвищенню Вашого інтересу до політики?”;

•  запитання закритого типу „Чим Ви займаєтесь у вільний час? Просимо відповісти на ті із нижче перерахованих варіантів, які співпадають з Вашою думкою: 1) відвідую рідних і знайомих, 2) зустрічаюся з друзями, 3) слухаю радіо, 4) читаю книгу, 5) займаюсь рукоділлям”;

•  запитання напівзакритого типу засноване на додаванні до списку відповіді фрази. "Вкажіть інші види занять". Запитання дає можливість не пише вказати варіанти відповідей, які наводяться в анкеті, але й висловити щось своє;

•  запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей;

•  шкальні запитання - відповідь на це запитання дасться у вигляді шкали, в якій необхідно відмітити той або інший показник;

•  дихотомічні запитання: "Чи вірите Ви у гороскопи і астрологічні прогнози?" Відповідь   "Так-ні".

Основні критерії оцінки якості питань:

№ з/п	Зміст критерію і оцінки	Оцінки і дії дослідника
1	Чи є запитання відкритими, закритими чи напівзакритими?	Чи немає необхідності „закрити” відкрите запитання? Чи немає необхідності „відкрити” закриті запитання, або зробити напівзакритими?
2	Чи однозначно сприймається зміст запитання? Чи немає в його формулюванні понять, словосполучень, які допускають різне розуміння змісту?	Формулювання однозначне – зміни не потрібні. Формулювання неоднозначне – необхідно уникнути неоднозначності розуміння.
3	Яке з перелічених завдань потрібно виконати респонденту під час відповіді на питання? 1. Вибрати за одним критерієм лише одну відповідь. 2. Вибрати більше одного варіанта із запропонованого списку за заданим критерієм. 3. Проран жувати запропоновані варіанти. 4. Визначити необмежене число варіантів за заданим критерієм. 5. Закінчити фразу. 6. Сформулювати власну відповідь у вільній формі.	Чи визначена взагалі логічна задача? Чи не є логічна задача суперечливою? Чи всім під силу буде дане завдання?
4	Чи є необхідність забезпечити респонденту можливість ухилитися від відповіді?	Потрібно включити позицію типу „Не знаю”, „Важко відповісти”, „Не думав про це”. Потрібно вилучити позицію ухилення від відповіді.
5	Чи стосується дане запитання до всієї сукупності опитуваних чи тільки до деякої частини цієї сукупності?	Залишити запитання, що стосується всієї сукупності опитуваних або ж встановити фільтр.
6	Чи немає у формулюванні запитання складних для розуміння термінів, словосполучень?	При необхідності змінити формулювання запитання, уникнути важких для розуміння респондентами слів і термінів.
7	Чи не є формулювання запитання таким, що впливає на відповідь?	Містить вплив – необхідні зміни. Не містить впливу – залучити досвідчених консультантів.
8	Чи містить запитання оціночну шкалу?	Переконатися у доцільності обраної шкали. Збалансувати шкалу. Позначити середнє значення ознаки.
9	Чи не перевищує запитання компетентність (поінформованість) опитуваних?	При потребі спростити запитання чи не ставити його.
10	Чи зачіпає запитання самолюбство опитуваних?	При потребі доробити запитання чи не ставити його.
11	Чи не порушує запитання національні та соціокультурні традиції і уявлення опитуваних?	При потребі доробити і змінити формулювання запитання чи не ставити його.

 

За способом розповсюдження анкет опитування поділяються на:

• роздавальні, коли анкетер особисто вручає анкету і чекає, поки вона заповнюється, і тут же одержує її - очне роздавальне опитування, або одержує заповнену анкету через декілька днів -заочне роздавальне опитування,

• поштове - анкета за попередньою домовленістю висилається і одержується поштою,

• пресове - анкету пропонують заповнити читачеві газети чи журналу і надіслати в редакцію,

• телетайпні (за цим способом розповсюдження і збір анкети здійснюється через електронний зв'язок).

За типом дослідницьких завдань опитування бувають:

• стандартизоване - націлене на одержання статистичної інформації,

• фокусоване - збираються дані за умов конкретної ситуації,

• глибинне - спрямоване на одержання пошукової інформації.

За рівнем компетентності респондентів розрізняють:

• масове опитування (думка неспеціалістів з тої чи іншої теми),

• масове опитування у співробітництві з дослідником (передбачає інформаційну допомогу респонденту з боку анкетера в осмисленні ситуації, що аналізується),

• симптоматичне опитування (достатнє знання у респондента загальної інформації без глибокого осмислення цілей і завдань дослідження),

• експертне опитування (опитування спеціалістів з проблеми, що вивчається).

Основними етапами здійснення анкетного опитування є:

•  підготовчий етап - він включає розробку програми опитування, складання плану і сітьового графіка роботи, проектування анкети, її апробацію, тиражування анкети, складання інструкцій для анкетера, респондента та інших учасників опитування, підбір і підготовка інтерв'юерів, анкетерів, розв'язання організаційно-технічних та фінансових проблем),

• оперативний етап - сам процес анкетування, який також має свої власні стадії і підетапи,

• підсумковий (результуючий) етап - обробка і аналіз одержаної інформації, оформлення звіту.

Отже, за допомогою методу анкетного опитування ми можемо зібрати основну масу соціологічної інформації, але щоб вона була більш достовірною, можна поєднувати його з іншими методами анкетування і спостереження, анкетування і вільне інтерв'ю.