Лекція № 1

Тема. Поняття інформації. Роль інформації і обчислювальної техніки у суспільстві. Представлення інформації в ЕОМ. Одиниці вимірювання інформації. Техніка безпеки при експлуатації ПК.

План

1. Вступ. Поняття інформатики та обчислювальної техніки.

2. Представлення інформації в ЕОМ.

3. Одиниці вимірювання інформації.

4. Покоління комп'ютерів.

5. Типи комп'ютерів.

6. Техніка безпеки при роботі з ЕОМ.

7. Запитання.

1. Вступ. Поняття інформатики та обчислювальної техніки.

Друга половина 20 ст. відзначилась бурхливим розвитком науки і техніки. Розвиток фундаментальних, прикладних і технічних наук спричинив необхідністю виконання безлічі розрахунків та обчислень. Для цього винайшли обчислювальні машини – комп’ютери.

Інформатика як наука досить молода: вона сформувалась у другій половині 20 ст., але вже стала необхідною складовою освіти сучасної людини. На сьогоднішній день сфера її практичного застосування дуже широка: нині важко уявити галузь діяльності людини, у якій би не використовувались комп’ютери, починаючи з виробництва, науки, освіти і медицини, закінчуючи побутом.

Інформатика – це наука, яка досліджує закони і методи обробки, зберігання і передачі інформації.

Сьогодні вміння користуватись комп’ютером є не менш важливим, як вміння читати і писати.

Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної обробки інформації називається обчислювальною технікою (ОТ).

Набір пов’язаних між собою пристроїв називається обчислювальною системою. Головний пристрій обчислювальної системи є комп’ютер.

Комп’ютером (ЕОМ) – називається потужній універсальний пристрій для обробки, зберігання і передачі інформації.

Завдяки комп’ютерам можна створювати зображення, текстові документи, різноманітні математичні обчислення, відкрити для себе не лише нові ігри та розваги, а й вікно у світ Інтернету.

У давнину люди користувались різними засобами для обчислень. Найдавнішою з рахівниць вважають абак, винайдений у Китаї (в перекладі означає «дошка, на якій можна робити позначки»). На початку 17 ст. була створена логарифмічна лінійка, яка давала можливість швидко, але наближено множити та ділити числа.

Першу механічну підсумовувальну машину вдалось створити французу Белзу Паскалю в 1642р. Вона була побудована на основі зубчастих коліс і могла додавати та віднімати десяткові числа. А в 1675 Паскалю вдалось створити машину, що виконувала 4 дії: додавання, віднімання, множення та ділення.

Майже водночас з ним у 1673 р. німецький математик Лейбніц сконструював рахунковий пристрій − арифмометр, що виконував 4 дії.

Перший комп’ютер створено у 1946 р. в США (ENIAC) під керівництвом Д.Маучлі і Д.Еккерта. Недолік в тому, що програма, яка виконувалася, не зберігалася в пам’яті машини а набиралася складним способом за допомогою зовнішніх перемичок.

У 1945 р. відомий математик і фізик-теоретик Джон фон Нейман сформулював загальні принципи роботи універсальних пристроїв, за якими машина має керуватися програмою з послідовним виконанням команд, а програма має зберігатися у пам’яті комп’ютера. Перша подібна ЕОМ була побудована в Англії у 1949 р (EDSAC).

В Києві було створено першу ЕОМ у 1951 р. в Інституті електродинаміки під керівництвом С.О.Лебедєва (МЭСМ). Можна стверджувати, що МЭСМ була першою ЕОМ в Європі.