Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції.doc
Скачиваний:
72
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
1.59 Mб
Скачать
  1. Транслятори, види та призначення.

Транслятор - це програмна оболонка, призначена для перекладу тексту програми на мову, зрозумілу для комп’ютера. Процес перекладання називаєть­ся трансляцією.

Транслятори бувають двох видів: компілятори та інтерпретатори.

Компілятор - це програма, призначена для перекладу про­грами, яка написана мовою високою рівня, у програму в машин­них кодах. Процес такого перекладання називається компіля­цією.

Інтерпретатор - це пpoгрaмa, призначена для покомандних трансляцій та виконання початкової програми. Такий процес називається інтерпретацією.

Компілятори – ефективніші перекладачі програм. Компілятор транслює програму набагато швидше, ніж інтерпретатор, але повідомляє про знайдені помилки після за­вершення компіляції всієї програми. 3найти та виправити помилки в цьому разі важче.

Інтерпретатор повідомляє про знайдені помилки після трансляції кожної команди програми. Це значною мірою полегшує процес пошуку та виправлення помилок у програмі, але суттєво збільшує час трансляції.

Мови, для яких існують програми-компілятори, - це компільовані мови Pascal, С++, Delphi, Fortran тощо. Найпростіша і найпоширеніша з них - мова програмування Basic. Іншими прикладами є інтерпретовані мови JavaScript і VBScript, які широко застосовуються під час створення Web-сторінок, доступних через Інтернет.

До процесу трансляції входить перевірка початкової програми на відповідність правилам використаної в ній мови. Якщо в програмі знайдено помилки, транслятор виводить повідомлення про них на пристрій виведення (як правило, на екран дисплея).

  1. Алгоритми та їх властивості. Способи опису алгоритмів.

Організована сукупність дій, необхідних для розв’язання поставленої задачі, називається алгоритмом.

Ефективним методом побудови алгоритмів є метод покрокової деталізації, при якому завдання розбивається на кілька простих підзадач (модулів), і для кожного модуля створюється свій власний алгоритм.

Здебільшого модуль реалізує певний процес обробки інформації і застосовується як для окремого використання, так і для включення модуля в інші алгоритми. Застосування модульності при створенні алгоритмів дозволяє розбити великі задачі на незалежні блоки (модулі), усуває повторення стандартних дій і значно прискорює процес відлагодження алгоритму в цілому. Найчастіше алгоритм складається з головного модуля, який містить декілька інших модулів, створених раніше. Використовуючи модулі як складові великої конструкції, можна створювати алгоритми будь-якого ступеня складності, і при цьому не втрачати контролю за функціюванням алгоритму всієї задачі. Такий метод називається структурним проектуванням алгоритму «зверху донизу», є універсальним і може використовуватися як для обчислювальних процесів (так зване системне програмування), так і для процесів реального життя.

В обчислювальних процесах алгоритм є послідовністю команд (директив або інструкцій), що визначає дії, які треба виконати для досягнення поставленої мети: розв’язання певної задачі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]