2. Прикладне програмне забезпечення

Прикладне програмне забезпечення призначається для розв’язання певної цільової задачі проблемної сфери.

• Текстові редактори дозволяють готувати текстові документи. Найбільш відомі: Блокнот, Лексикон, Word, Write.

• Програми для роботи з електронними таблицями дозволяють розв’язувати широке коло задач, пов’язаних з числовими розрахунками. Відомі програми: Ехсеl, Lotus 1-2-3, SuрегСаlс тощо.

• Графічні системи багаточисельні. Серед них можна виділити системи ділової графіки (Microsoft PowerPoint), художньої графіки (PaintBrush), інженерної графіки (AutoCAD), системи обробки фотографічних зображень (Photoshop), а також універсальні графічні системи (CorelDRAW).

• Системи керування базами даних (СКБД) призначені для створення баз даних, обробку та управління даними. Найпоширеніші: FохРго, Access, Рагаdох, Огасlе тощо.

3. Файлова система

Основним інформаційним об'єктом ОС Windows є файл.

Файл — іменована область зовнішньої пам'яті для зберігання програм і даних.

Файли можуть містити текстові документи, числові дані, закодовану табличну та графічну інформацію тощо.

Оскільки ОС Windows орієнтована на роботу з документами, файли, в яких зберігаються дані, називають документами, а програми, що створюють й обробляють ці документи, — додатками.

Для ідентифікації кожному файлу присвоюється ім'я. Воно утворюється з двох частин - власне імені та розширення, розділених символом «крапка». Розширення, як правило, визначає тип файла (додаток, текстовий документ. таблиця, рисунок, проект програми і т. д.). Власне ім'я може складатися з 1—255 символів, а розширення — з 0—4 символів. В імені файла (у власне імені га розширенні), крім літер і цифр, можна також вживати символи: «$»,«% », << ' », « - », « пропуск », « @ », « ~ », << ! »,

« ( », « ) », « { », « } », « ^ », « # », « & », « + », « ; », « = », « [ », « ] ».

Оскільки розширення визначає, тип файла, його ще називають просто типом. Як власне ім'я, так і розширення можуть бути задані користувачем довільно. Наприклад: letter.txt, Лист Іванову.doc, Собівартість.xls, Довідник цін.dat.

В іменах файлів можна вживати як великі, так і малі літери. їх написання запам'ятовується системою, аде при порівняннях імен ці символи будуть вважатися однаковими. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто ім'я Лист Іванову.doc збігається з ім'ям Лист іванову.doc.

Незважаючи на допустиму довільність у визначенні імені файла, на практиці використовують уніфіковані (загальноприйняті) розширення.

Застосування загальноприйнятих розширень допомагає користувачеві орієнтуватися у змісті файла за його розширенням. Наприклад, якщо файл має розширення .doc, то це означає, що він зберігає документ, створений у текстовому редакторі Word, а якщо .xls — то створену в ET Excel робочу книгу, Розширення .ехе свідчить про те, що у файлі міститься додаток (наприклад, Winword.exe — текстовий редактор, AVP.exe — антивірусна програма).

Використання уніфікованих розширень полегшує візуальну орієнтацію у призначенні файлів. Залежно від розширення файл зображається певним значком. Оскільки в рамках ОС Windows кожному зареєстрованому типу файла відповідає свій значок, самі розширення, як Правило, не виводяться на екран: для орієнтації у призначенні файла досить цього значка.

Уніфікація розширень спрощує роботу з файлами. Щоб розпочати роботу з деяким документом, досить двічі клацнути по його значку лівою клавішею миші. При цьому Windows аналізує розширення файла і запускає на виконання необхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний документ.

У команді пошуку файлів, а також в інших командах в іменах файлів можуть використовуватися символи « ? » і « * ». Імена, що,містять такі символи, називають шаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Символ «?» у вказаних позиціях допускає наявність у них будь-якого символу, а символ «*» позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.

Приклади:

1. для документів План 1997.xls, План 199B.xls і План1999.xls шаблоном є План 199?.xls;

2. для документів План 1999.xls і План2000. xls шаблоном є План *.xls

3. для документів План200l.xls і План200l.doc шаблоном є План2001. *;

4. для документів План 1999.xls, План2000. xls і План2001.doc шаблоном є План*.*,

5. для всіх вищенаведених файлів шаблоном є *.*.

Операційна система Windows може читати і записувати імена файлів інших ОС (Unix, OS/2, Windows NT і т. д.),

До того як з'явилася ОС Windows, на ПК основною ОС була система MS DOS, у середовищі якої були створені сотні тисяч програм (додатків). Використання цих програм важливе і тепер. Вони обробляють документи, що зберігаються у файлах із довжиною власне імені, яка не перевищує восьми символів (короткі імена).. Якщо ж документ спочатку готується в ОС Windows, то імена файлів, що утворюються там, мають довжину до 255 символів (довгі імена). Для того щоб ці документи могли оброблятися також у програмах у середовищі MS BOS, ОС Windows при їх створенні утворює короткі імена. Кожне таке ім'я складається з перших шести символів довгого імені, до яких додаються символ тильда ( ~ ) і порядковий номер файлу з такими самими першими шістьма символами в цій папці. Наприклад, якщо у папці Личные письма зберегти файл Письмо Иванову.txt, а потім Письмо Петрову.txt, то ОС паралельно з цими довгими іменами створює короткі імена Письмо ~1.txt і Письмо~2.txt відповідно.

Папки

Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, гнучкі та компакт-диски). Кожний з них зберігає файли, які можна упорядкувати за певною тематикою у папки. Кожна з папок, у свою чергу, може містити файли й інші підпапки. Таким чином, для користувача папка — це місце, де зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС — місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файлу і т. д.

Файлова система — сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК.

Папки доцільно створювати тільки на жорстких і компакт-дисках, що мають значні ємності пам'яті, а отже, велику кількість файлів.

Розміщення файлів у різних папках.дає змогу;

виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад усі додатки або всі файли з даними);

виділити всі файли, що належать деякій підсистемі (наприклад, ET, текстовому редактору, підсистемі нарахування заробітної плати і т. д.);

виділити всі файли кожного користувача, якщо комп'ютер експлуатує кілька користувачів.

Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла. Як правило, розширення не використовуєтеся (наприклад, Личные письма, Мои документы).

На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, містять інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так угворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску.

У кореневій папці диска С: зберігаються два файли; командний процесор (command.com) і файл автозапуску (autoexec.bat), а також одна папка Program Files, в якій містяться три папки: Microsoft Exchange, Microsoft Office і Vb. У кожній з них є файли і свої папки.

При. деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При ньому імена під- папок розділяються символом « \ ». Останній записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла.

Таким чином, повне ім'я файла задається такими елементами:

ім'ям дисковода;

маршрутом (ланцюжком імен пайок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої);

ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).

В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім'я. Файли можуть розрізнятися, зокрема, розширенням. У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися маршрутами.