- •Лекція № 1
- •1. Вступ. Поняття інформатики та обчислювальної техніки.
- •Представлення інформації в еом.
- •Одиниці вимірювання інформації.
- •Покоління комп’ютерів:
- •Типи комп'ютерів.
- •Лекція №2
- •Запитання.
- •Структурна схема пк.
- •2.Материнська плата.
- •Мікропроцесор − пристрій перетворення даних.
- •Види пам’яті.
- •Внутрішня пам'ять:
- •Зовнішня (дискова) пам'ять:
- •5. Дисплей( монітор).
- •Основні характеристики моніторів:
- •Типи моніторів для пк:
- •1) Монітори на електронно-променевих трубках (crt — Cathode Ray Tube).
- •2) Рідкокристалічні монітори (Liquid Crystal Display- lcd).
- •6. Клавіатура, призначення клавіш.
- •3. Клавіші керування курсором;
- •6. Клавіші-індикатори:
- •7. Інші спеціальні клавіші:
- •Лекція №3
- •Запитання.
- •1. Системне програмне забезпечення
- •2. Прикладне програмне забезпечення
- •3. Файлова система
- •Лекція № 4
- •Запитання.
- •Ос Windows, її переваги.
- •Робочий стіл
- •Структура типового вікна
- •Головне меню ос Windows.
- •Запуск програм
- •Способи виконання дій над об’єктами.
- •Дії з папками та текстовими файлами.
- •8. Видалення об’єктів. Корзина. Буфер обміну.
- •Лекція № 5
- •Прикладне програмне забезпечення.
- •2. Текстовий процесор Microsoft Word, головні дії.
- •Загальний вигляд вікна .
- •4. Способи виконання команд. Пункти меню.
- •Лекція №6
- •Виокремлення тексту.
- •Засоби редагування тексту.
- •2. Створення таблиць.
- •3. Утворення графічних об’єктів.
- •4. Вставлення спеціальних символів та формул у текст.
- •5. Форматування символів та абзаців в середовищі текстового процесора.
- •6. Оформлення документа та підготовка документа до друку.
- •Лекція №7
- •1. Призначення та основні елементи електронних таблиць.
- •2. Загальний вигляд вікна Ехсеl.
- •Структура вікна
- •3. Оператори в Ехсеl. Стандартні функції.
- •Категорії функцій:
- •4. Засоби автоматизації введення даних
- •5. Упорядкування даних. Використання фільтрів. Захист даних
- •6. Панелі інструментів.
- •7. Робота з листами книг.
- •8. Форматування таблиці і клітинок.
- •9. Використання формул
- •Математичні, статистичні функції. Логічна функція Якщо (Если).
- •11. Побудова графіків і діаграм.
- •Лекція № 8
- •1. Основні поняття
- •2.Субд Microsoft Access
- •3.Робота з таблицями бази даних
- •4. Запити
- •5.Форми
- •Лекція №9
- •1. Програма мs PowerPoint. Режими роботи.
- •2. Створення презентації на основі порожньої.
- •Лекція №10
- •1. Запуск програми і вигляд вікна.
- •2. Створення публікації на основі шаблону
- •3. Публікації для друку.
- •4. Створення резюме.
- •5. Поняття текстового блоку.
- •6. Застосування стилів.
- •Лекція 11
- •1. Комп'ютерні мережі: класифікація, основні характеристики.
- •2. Загальні відомості про Інтернет.
- •3. Протоколи тср/ір
- •4. Адреси в Інтернеті.
- •5. Доступ користувачів до мережі Інтернет.
- •6. Основні сервіси Інтернет.
- •Служба іrс
- •Служба Mail Lists
- •Служба Usenet
- •Сервіс icq
- •Сервіс Telnet
- •Лекція № 12
- •1. Функціональні можливості Microsoft Office FrontPage. Інтерфейс редактора Microsoft Office FrontPage
- •Інтерфейс редактора Microsoft Office FrontPage
- •2. Проектування структури веб-вузла
- •3. Розроблення веб-сторінок
- •5. Розміщення веб-сторінок у мережі
- •Лекція 13
- •1. Програмні засоби навчального призначення
- •2. Дистанційне навчання
- •3. Програмні засоби навчання іноземних мов
- •Програми-перекладачі
- •Форуми перекладачів
- •Мультимедійні курси вивчення іноземних мов
- •Лекція №14
- •1. Комп’ютерні віруси, класифікація вірусів.
- •2. Ознаки вірусного зараження
- •3. Типи антивірусних програм
- •Лекція № 15
- •1. Мови програмування.
- •Транслятори, види та призначення.
- •Алгоритми та їх властивості. Способи опису алгоритмів.
- •Властивості алгоритму
- •Способи опису алгоритмів
- •4. Базові структури алгоритмів
Лекція № 15
Тема. Основи алгоритмізації та програмування.
План.
-
Мови програмування
-
Транслятори, види та призначення.
-
Алгоритми та їх властивості. Способи опису алгоритмів.
1. Мови програмування.
Процес складання програм називається програмуванням. Програмування нині стало самостійною науковою дисципліною, його вивчають у школах, коледжах, вищих закладах освіти.
Мова програмування - це штучна мова для написання команд, виконуваних обчислювальною машиною. Мова програмування складається з фіксованого словника і сукупності правил (синтаксису) написання команд.
Мови програмування поділяють на:
-
Машинно-орієнтовані (низького рівня);
-
Машинно-незалежні (високого рівня).
Мова найнижчого рівня - мова машинного кодування (мова команд процесора ЕОМ). Усі команди процесора мають свої числові коди. Після коду команди вказують звідки потрібно взяти дані для її виконання і куди помістити результати виконання команди. До мов низького рівня належать мови Асемблера (від англ. To assemble – складати, компонувати).
Мова програмування високого рівня має свій алфавіт − багато символів, з яких складаються ключові слова мови, кожне з яких виконує свою функцію. До написання програми високого рівня програміст має скласти алгоритм розв’язання задачі, тобто поетапний план дій. Через це мови, що потребують попереднього складання алгоритму називають алгоритмічними.
Мови високого рівня почали створюватися програмістами вже з середини 50-х рр.20 ст. Однією з перших мов такого типу стала мова Фортран ( від англ. FORmula TRANslator - перекладач формул. Так само, як і перші обчислювальні машини, ця мова призначалася переважно для проведення природничо-наукових та математичних обчислень. У вдосконаленому вигляді ця мова збереглася дотепер. Серед сучасних мов високого рівня вона є однією з найпоширеніших при проведенні наукових досліджень.
У 1957 р. було створено мову Алгол (англ. ALGOrithmic Language - алгоритмічна мова). Ця мова призначалася для розв'язування науково-технічних задач.
В кінці 50-х років у Массачусетському технологічному інституті (США) було створено мову ЛІСП. Ця мова широко використовується для створення систем штучного інтелекту.
Мову Кобол було розроблено в 1960 р. Призначення цієї мови - розв'язання економічних задач, обробка даних для банків, страхових компаній та інших подібних установ.
У 1963 р. 20 ст. у Дартмутському коледжі (США) було створено мову БЕЙСІК. В основу Бейсіка було покладено мову Фортран. Завдяки простоті мови Бейсік багато школярів і програмістів-початківців стають на свій шлях у програмуванні.
Мова Пролог розроблена на початку 70-х рр. 20 ст. у Франції. Свою назву вона дістала від слів "Програмування мовою ЛОГіки". Основою цієї мови є закони математичної логіки. Так само, як і мова Лісп, Пролог застосовується, здебільшого, при проведенні досліджень у галузі програмної імітації діяльності мозку людини.
Мову Паскаль, що з'явилася в 1971 р., назвали так на честь видатного французького математика XVII ст., винахідника першої у світі арифметичної машини Блеза Паскаля. Цю мову було створено швейцарським ученим, фахівцем у галузі інформатики Ніклаусом Віртом, як мову саме для навчання методам програмування. Мова Паскаль навчає не тільки правильному написанню програми, а й тому, як правильно розробляти метод розв'язання задачі, підбирати способи подання й організації даних, що використовуються в задачі. Із 1983 р. мову Паскаль було введено в навчальні курси інформатики середніх шкіл США.
На основі мови Паскаль наприкінці 70-х рр. хх ст. було створено мову Ада, яку так назвали на честь обдарованого математика Ади Лавлейс. Мову Ада було розроблено на замовлення Міністерства оборони США, і спочатку вона призначалася для розв'язування задач, пов'язаних із управлінням космічними польотами. Ця мова застосовується в задачах управління бортовими системами космічних кораблів, системами забезпечення життєдіяльності космонавтів у польоті, складними технологічними процесами.
Нині популярною серед програмістів є мова Сі, яку створив у 1972 р. Денніс Ритчі. Спочатку мова Сі призначалася для написання програм операційної системи UNIX. І операційна система UNIX, і її прикладні програми написані мовою Сі. Ця мова дає змогу писати гнучкі програми, що використовують усі можливості сучасних персональних комп'ютерів.
Останнім часом у програмуванні набув значного розвитку об'єктно-орієнтований підхід. Це метод програмування, який імітує реальну картину світу: інформація, що використовується для розв'язування задачі, подається у вигляді великої кількості взаємодіючих об'єктів. Кожний з цих об'єктів має свої властивості та способи поведінки. Взаємодія об'єктів здійснюється за допомогою передавання повідомлень: кожний об'єкт може одержувати повідомлення від інших об'єктів, запам'ятовувати інформацію та опрацьовувати її певним способом і, в свою чергу, надсилати повідомлення. Так само як і в реальному світі, об'єкти зберігають свої властивості та поведінку в сукупності, беручи частину з них від батьківських об'єктів.
Ідеологія об'єктно-орієнтованого підходу використовується практично в усіх сучасних програмних продуктах, включаючи операційні системи.
Перша об'єктно-орієнтована мова Simula-67 була створена як засіб моделювання роботи різних приладів та механізмів. Більшість сучасних мов програмування - об'єктно-орієнтовані. Серед них останні версії мови Pascal, С++, Java(програми, написані цією мовою, можна виконувати в будь-якій ОС. Вона також використовується для програмування в Internet).
У даний час існує близько двох тисяч мов програмування. Широко використовуються системи візуального програмування Visual Basic, Visual С++, Dеlрhi і та ін. Вони дають змогу створювати складні прикладні пакети, які мають простий та зручний інтерфейс для користувача.