2. Одиниці вимірювання інформації.

Для вимірювання значних обсягів інформації на носіях використовують такі одиниці вимірювання кількості інформації в комп’ютері.

Біт – найменша одиниця вимірювання кількості інформації в комп’ютері (від англ. Bit – двійкова цифра­ 0,1).

Байт – послідовність із восьми двійкових цифр.

1 байт = 8 біт

1 Кбайт = 1024 байт = 2¹⁰ байт ≈ 10³ байтів

1 Мбайт = 1024 Кбайт = 2¹⁰ Кбайт ≈ 10⁶ байтів

1 Гбайт = 1024 Мбайт = 2¹⁰ Мбайт ≈ 10⁹ байтів

1 Тбайт = 1024 Гбайт = 2¹⁰ Гбайт ≈ 10¹² байтів

1 Пбайт = 1024 Тбайт = 2¹⁰ Тбайт ≈ 10¹⁵ байтів

Приклад 1. Скільки бітів містить :

А) 20 байт = 20*8 = 160біт

Б) 10 Кбайт = 10* 8* 1024 = 80*10³ біт ≈ 81920 біт

В) 2М байт = 2* 8* 1024* 1024=16* 10⁶ біт

Г) 5Г байт = 5* 8* 1024* 1024* 1024 = 40* 10⁹ біт

Приклад 2. Скільки байтів містить :

А) 1600 біт=1600:8=200 байт

Приклад 3. Скільки Кбайтів містить :

30000 біт=30000/8*1024 ≈3,7 Кбайт

2. Покоління комп’ютерів:

Виділяють п'ять поколінь комп'ютерів. Кожне покоління характеризується елементною базою – видом елементів-пристроїв, з яких побудовано оперативну пам'ять та процесор, і розвитком програмного забезпечення.

Перше покоління (50-ті роки минулого століття).

Елементною базою комп'ютерів першого покоління були вакуумні електронні лампи. Важила така машина десятки тонн, витрачала багато електроенергії. Програмування виконували в кодах машини. Доступ до машини мали тільки спеціалісти-професіонали. Швидкодія становила декілька тисяч операцій за секунду. Невелика оперативна пам'ять.

Першою ЕОМ була ENIAC, важила 30 тон, займала площу 170 м.кв, містила 18 тис. ламп (67 ламп виходили з ладу в день, 2 тисячі в місяць).

Друге покоління (60-ті роки минулого століття).

Елементною базою комп'ютерів другого покоління були транзистори, які замінили електронні лампи. Зменшилась маса та розміри. Транзистори займали в 200 разів менше місця і витрачали в 100 раз менше енергії.

З’явились мови програмування високого рівня. Були заздалегідь розроблені програми найбільш типових задач.

Швидкодія досягла сотень тисяч операцій за секунду. Марки машин "Еліот" (GB), “Сіменс”, “Урал”, “Мир”, “Мінськ”.

Третє покоління (70-ті роки минулого століття).

Елементною базою комп'ютерів третього покоління були інтегровані пристрої (мікросхеми, чіпи). Інтегральна схема − невелика пластина кристалу кремнію, на якій розміщені тисячі елементів: резисторів, транзисторів, діодів. Створено у 1971р процесор корпорацією «Intel», яку заснував Роберт Нойс.

Значно збільшилась швидкодія комп'ютерів (до кількох мільйонів операцій на секунду), зріс обсяг оперативної пам' яті, розвинулось програмне забезпечення.

Четверте покоління (80-ті роки минулого століття).

Елементною базою комп'ютерів четвертого покоління є великомасштабні інтегровані пристрої, які містили сотні тисяч елементів на квадратному сантиметрі.

Збільшилася швидкодія (до мільярда операцій за секунду), зросла ємність оперативної пам'яті. На рівні 4-го покоління відбувся поділ машин на великі обчислювальні машини та ПК.

П'яте покоління (90-ті роки).

Елементною базою комп'ютерів п'ятого покоління стали над великомасштабні пристрої, які можуть містити 3 млн. елементів на квадратному сантиметрі. Швидкодія комп'ютерів і обсяги оперативної та дискової пам'яті досягли вражаючих величин. Був подоланий рубіж 1 мільярда операцій за секунду для однопроцесорного комп'ютера і 1 трильйона операцій для багатопроцесорної системи. Масово розповсюджується ПК.

У комп’ютерах 5-го покоління опис і моделювання здійснюватимуться на рівні інтерфейсу, тобто машина зможе зрозуміти опис задачі, виразити її у формі моделі й синтезувати програму.

Взаємодія людини з машиною здійснюватиметься з використанням усного мовлення, природної мови, зображень, образів.