8. Форматування таблиці і клітинок.

Зміна вигляду таблиці називається форматуванням. Дії над елементами електронних таблиць (виділеними клітинками, стовпцями, рядками, діапазонами, усією таблицею) виконують командами контекстового чи основного меню або за допомогою кнопок панелі інструментів.

Ширину стовпців та висоту рядків можна змінювати:

1. шляхом перетягування їхніх обмежувальних ліній;

2. з меню Формат → Рядок (стовпчик) → Висота (ширина).

Для форматування вмісту клітинки виконати команду Формат→Клітинки(Ячейки). Містить вкладки:

1. Вкладка Число дозволяє вибрати необхідний числовий формат: Загальний, Числовий, Фінансовий, Грошовий, Процентний, Відсотковий, Дробовий.

2. За допомогою вкладки Вирівнювання текст у клітинку можна вводити горизонтально, вертикально, під кутом, в один чи декілька рядків, а також об’єднувати комірки.

3. Вкладка Шрифт дозволяє задавати тип, розмір і колір шрифту тощо.

4. Вкладка Межа призначена для встановлення обрамлення клітинок: кольору та типу ліній, обведення рамками.

5. За допомогою вкладки Вигляд можна змінювати заливку клітинки, вибрати тип візерунка.

Щоб вставити порожні рядки чи стовпці в таблицю, потрібно виконати команду Вставка→Рядок, Стовпчик, щоб вилучати, слід скористатись командою Правка(Редагувати)→Вилучити.

Програма може відформатувати таблицю автоматично, але за своїми зразками. Для автоформатування виконують команду Формат→Автоформат і вибирають стиль форматування з меню.

9. Використання формул

Для перетворення даних призначені формули. Формули вводять у клітинки, де мають міститись результати обчислень. Формула завжди починається з символу =.

Загальний вигляд формули такий: =<вираз>. Приклад формули: =3*В2*С2. Формули можна вводити у самій комірці або у рядку формул. Після завершення введення формули, слід натиснути на Enter чи кнопку V-введення у рядку формул. Після введення формули у клітинці висвітлюється результат, а формулу можна побачити у рядку формул.

Якщо замість результатів отримано ######, то це означає, що деяке велике число не поміщається в клітинці, отже, стовпець треба зробити ширшим, перетягнувши його межу.

Посилання на клітинки є відносними, абсолютними та змішаними. Посилання вказують на те, у яких клітинках перебувають значення, що потрібно взяти як аргументи формули. У формулі за допомогою посилань можна використовувати дані, що перебувають у різних місцях робочого аркуша, а також використовувати значення однієї клітинки у в декількох формулах.

1. Відносні адреси мають властивість змінюватись під час копіювання формул. Наприклад, А1…А6.

2. В абсолютних адресах перед назвою стовпця та рядка стоять символи $$ ($А$1). Абсолютні служать для посилання на сталі величини (константи), що є в формулах. Такими сталими є курси валют, тарифні ставки, податкові відсотки тощо.

3. Якщо адреса містить один символ $(знак долара), то вона називається змішаною. Наприклад,

$А1−незмінний стовпець і змінний рядок (абсолютне на стовпець)

А$1− змінюваний стовпець і незмінний рядок (абсолютне на рядок).

Властивість абсолютної та змішаної адрес: та частина адреси клітинки, яка стоїть після символу $−не змінюється.