3. Методика шоу

ШОУ — абревіатура, складена з початкових букв трьох перших слів повної назви даної дослідницької методики – швидка оцінка учасниками дискусії проблем мікросоціуму. З повного найменування цього методу випливає, що його слід застосовувати, по-перше, не у всіх випадках дослідницької практики, а тільки при: 1. аналізі актуальної проблематики соціальних мікрогруп (сімей, сусідських спільностей, первинного трудового колективу, пенсіонерів певного мікрорайону, багатодітних матерів села, осіб, що стоять на обліку на біржі праці і т. п.); 2. в ситуаціях, коли потрібне оперативне втручання в життєдіяльність мікросоціуму, а тому швидка оцінка його проблем; 3. так, щоб обстежувані люди прямо і безпосередньо брали участь у виробленні наукових оцінок соціальних проблем мікрогрупи, членами яких вони є. На жаль, доводиться констатувати випадки спроб вживання методу ШОУ для вивчення макросоціальних процесів, наприклад, тенденцій електоральної поведінки населення міст.

Не меншу помилку допускають ті дослідники, які не використовують даний метод тоді, коли саме він найбільш доречний. Відомо, що соціологічно малограмотні соціальні працівники і соціальні педагоги, вважають за краще з'ясовувати проблеми своїх клієнтів методом анкетування. Оскільки цим грішать багато фахівців соціогуманітарного профілю (маркетологи, менеджери, конфліктологи і ін.), що починають дослідницьку діяльність, порівняємо евристичні можливості ШОУ і анкетування.

Порівняння методів ШОУ і анкетування

№	Основи співставлення	ШОУ	Анкетування
1.	Тривалість дослідження	коротка	довга
2.	Глибина дослідження: а) специфічних проблем мікросоціуму; б) об’єктивних тенденцій суспільного життя	підвищена   понижена	понижена   підвищена
3.	Спрямованість дослідження	знизу вверх	зверху вниз
4.	Організація дослідження	гнучка	жорстка
5.	Основний дослідницький інструмент	напівструктуроване інтерв’ю	структурована анкета
6.	Інші інструменти збору інформації	„корзина” інструментів	відсутні
7.	Методики вимірювання явищ, що вивчаються	якісні з використанням кількісних показників	тільки кількісні
8.	Техніка аналізу одержаної інформації	„батарея” технік	математико-статистичний аналіз
9.	Ступінь формалізації дослідницьких методик	низька	висока
10.	Міра врахування індивідуальних випадків	висока	відсутня
11.	Проведення основної аналітичної роботи	в ході проведення ШОУ	в лабораторії (кабінеті) після польового етапу
12.	Фінансові затрати	низькі	від середніх до високих
13.	Потреби  в  професійних навиках дослідників	високі	від середніх до низьких
14.	Міждисциплінарна інтеграція дослідників	підвищена	понижена
15.	Можливості застосування до моніторингу проблем мікросоціуму	максимальні	мінімальні

 

Напівструктуроване інтерв'ювання (НСІ) відрізняється від інших видів співбесід дослідників з респондентами, перш за все, тим, що перші мають жорстку „домашню заготівку” лише з частини питань, припускають, що в ході інтерв'ю виникнуть інші теми і необхідність їх обговорення. При цьому може вийти так, що наперед продумані питання відсунуться на другий (або навіть третій) план. Якщо НСІ використовується як чисто кількісний метод, то порушення запланованої логіки бесіди не допускається. Але коли НСІ виступає в ролі складаючої комплекс операцій методик ШОУ, то краще не переривати непередбачений хід розмови, бо в ньому може виявитися якась важлива якість обстежуваного об'єкта. У такому разі запрограмовані питання слід задати в кінці інтерв'ю.

НСІ як складова частина методу ШОУ може проводитися як бесіда:

а)           інтерв’юера з одним респондентом;

б)           інтерв’юера з групою респондентів;

в)           групи інтерв’юерів з групою респондентів;

г)           групи інтерв’юерів з одним респондентом.

Вибір тієї або іншої форми НСІ залежить від багатьох обставин, перш за все від предмету дослідження, властивостей об'єкту, особливостей респондентів. Частіше за все при ШОУ-дослідженнях використовуються три перші форми.

У процесі проведення НСІ дослідницькій групі необхідно дотримуватися, як мінімум, наступних правил:

• чітко виконувати закріплені за кожним дослідником функції (модератора, тобто основного провідного НСІ, його помічників, у тому числі стенографістів, кінооператорів, спостерігачів);

• встановити довірчі відносини між дослідниками і опитуваними ними людьми;

• задавати питання, звертаючись до тих учасників ШОУ-групи, які добре видні всім іншим;

• формулювати питання гранично чітко і в такій формі, щоб стимулювати дискусію;

• продумано і обережно підводити респондентів до найбільш важливих і складних питань;

• давати можливість кожному респонденту сказати все, що він хоче, не переривати його відповідей навіть в тих ситуаціях, коли здається, що вони відводять обговорення проблеми убік;

• адекватно реагувати на поведінку респондентів, особливо на їх експресивні прояви;

• управляти ходом бесіди, експромтно коректувати постановки питань з урахуванням реакцій респондентів;

• демонструвати щиру зацікавленість у впізнанні думок кожного респондента з усіх питань, уважність і шанобливість до них;

• проводити індивідуальне інтерв'ю не довше 35—40 хвилин, а групове — не більше півтори години.

При  проведенні  НСІ  в ШОУ-дослідженнях найпоширенішими є наступні помилки:

• невміння уважно слухати тих, що інтерв'юються і вірно оцінювати їх відповіді;

• повторення одних і тих же формулювань питань, не здатність перефразувати їх;

• постановка нетактовних питань, образливих для респондентів;

• недоврахування значущості жестів, вирази обличчя, тону і тембру голосу респондентів, що дають ключ до вірної інтерпретації їх відповідей;

• висунення питань з несуттєвих проблем;

• підказки відповідей з боку дослідників;

• надання підвищеної уваги відповідям окремих осіб, недооцінка думок інших;

• ігнорування відповідей, які не відповідають ідеям і концепціям інтерв’юера;

• неповнота записів інтерв'ю.

Особливість НСІ як методики ШОУ виявляється ще і в тому, що тут опитувані особи відіграють роль не тільки і не стільки традиційних респондентів, скільки експертів.

Паспортування і картографування обстеженого соціального об'єкту — завершальний етап дослідження за методом ШОУ, найбільш трудомісткий і складний в аналітичному відношенні. Паспорт обстеженого мікросоціуму — спеціальний науковий документ, що відображає ті його характеристики, які важливі як для теоретичного осмислення його проблем, так і для практичного їх вирішення. У ньому можуть знайти віддзеркалення наступні характеристики мікросоціуму:

• кількісні (чисельність, скажімо, пенсіонерів мікрорайону); демографічні (співвідношення між різностатевими і різновіковими групами мікросоціуму);

• медико-соціальні (показники стану здоров'я і закладів охорони здоров'я в мікросоціумі);

• соціально-економічні (диференційованість мікросоціуму за майновим станом і потребою в матеріальної допомозі);

• соціально-психологічні (що відображають стан і тенденції психічного здоров'я членів мікросоціуму, їх потребу в психологічній підтримці);

• конфліктологічні (ступінь незадоволеності мікросоціуму своїм станом, форми і масовість соціального протесту, що проявляється його членами);

• духовно-культурні (пануючі в мікросоціумі духовні цінності і культурні установки);

• ідейно-політичні (прихильність мікросоціуму (його частин) до певних ідеологій і політичних партій);

• проблемно-когнітивні (ступінь усвідомленості проблем мікросоціуму його членами, пануючі в ньому думки про шляхи і способи їх вирішення).