5. Інтеграція експертних оцінок

Інтеграція експертних оцінок – це сукупність прийомів переходу кількісного аналізу цих оцінок в якісний. Тому він, з одного боку, неможливий без попереднього виявлення кількісних ознак думок експертів, з другого, — принципово відмінний від їх традиційно кількісної інтерпретації, а з третього, — свідчить про надуманість і некоректність тверджень, згідно з якими якісна методологія краща (або гірша) за кількісну. Реально кращими виявляються дослідницькі методи, які в найбільшій мірі відповідають завданням дослідження.

Інтеграція (узгодження) експертних оцінок необхідна тоді, коли потрібно: 1) виробити науково обґрунтоване управлінське рішення; 2) сформулювати міні-концепцію, що пояснює нові явища і процеси, що відбуваються в мікросоціумі, що вивчається, і дає підстави для подальшого теоретизування. Як вже наголошувалося, без цього неможливо повною мірою реалізувати евристичні і практико-орієнтовані можливості фокус-групи, ШОУ і „проблемного колеса”. Інакше кажучи, інтеграція оцінок експертів, будучи цілком самостійним способом якісного аналізу інформації, вплітається в інші якісні методики і в цьому значенні виступає їх складовою частиною.

Реалізація методу, що характеризується, припускає виконання ряду дослідницьких операцій у певній послідовності:

1. Встановлення думок експертів з досліджуваної проблеми в заочній формі, тобто шляхом анкетування, заповнення експертами спеціальних документів (карт, бланків), вивчення монітором доповідних записок і інших матеріалів експертного характеру.

2. Шкалювання виявлених думок експертів, тобто співставлення показників їх відношення до предмету експертизи або за ранговою, або за номінальною, або за метричною шкалами або за деякою сукупністю цих шкал.

3. Узгодження думок експертів за технікою Дельфі, яка передбачає  трьох-шести кратне повторення заочних опитувань експертів і відповідне число шкалювання їх оцінок. На кожному новому етапі опитування (інтеграції) монітор інформує експертів про результати попереднього досвіду опитування, повідомляє їх про думку більшості. При цьому на кожному етапі експерту пропонується визначити місце своєї точки зору в наперед підготовленій шкалі. Кожний етап завершується статистичною обробкою одержаних від експертів шкал, обчисленням середніх арифметичних показників, медіани і квартолей, визначенням показників розкиду думок, виявленням крайніх думок, тобто тих, що особливо відхиляються від оцінок більшості. Типових виразників крайніх думок і пануючої оцінки запрошують для участі в подальших процедурах інтеграції експертних оцінок.

Очне з'ясування відносин експертів до предмету експертизи і різних варіантів вирішення обговорюваної проблеми в груповій дискусії.

Лекція 10. Програма соціологічного дослідження

План

1. Сутність програми соціологічного дослідження.

2. Розділи програми соціологічного дослідження.

3. Загальні вимоги до програми дослідження.

4. Суть та особливості робочого плану дослідження.

 

 

1. Сутність програми соціологічного дослідження

У практиці соціологічних досліджень надається особлива увага складанню програми досліджень. Саме з неї, а не із складання опитувальника (анкети) починається підготовка соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження - документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації. Розробка програми - обов'язкова умова соціологічного дослідження.

Програма – це концептуальна модель постановки дослідження і розуміння досліджуваного явища. Це теоретичне обґрунтування методологічних підходів та методичних прийомів вивчення певного явища або процесу. Ретельно продумана та розроблена в усіх своїх складових, програма постає гарантією успіху всього дослідження. Програма дослідження є типовою універсальною моделлю будь-якого наукового пошуку.