4. Метод „проблемне колесо”

Дослідження з використанням даного методу швидше за все проводяться в галузях суспільствознавства і людинознавства. „Проблемне колесо” активно застосовується в комплексних соціальних дослідженнях, в яких беруть участь соціологи, психологи, журналісти, економісти, педагоги, фахівці в області соціальної психології, соціальної роботи, соціальної педагогіки, інших наук про суспільство і людину.

В умовах реформ і кризового розвитку сучасної України оснащеність досліджень даним методом набуває особливого значення. Це обумовлено перш за все зростанням гостроти проблем, з якими стикаються люди, і які стають предметом наукового аналізу. „Проблемне колесо” дозволяє з'ясувати реальні причини виникнення труднощів суспільного і особово-індивідуального розвитку, осмислити можливості їх вирішення, намітити заходи профілактики соціальних аномалій. З його допомогою можна виявити засоби суспільної і особової участі у вирішенні соціальних проблем, ранжувати проблеми за багатьма ознаками, у тому числі за мірою важливості їх вирішення для різних соціальних суб'єктів.

Перший етап має попередній (підготовчий) характер. Він включає вивчення змісту, характеру і гостроти проблем, випробовуваних групою людей, що вивчаються. Ці проблеми можуть бути виявлені шляхом анкетування, телефонного, пресового, експертного або іншого опитування, біографічного, фокус-групового або іншого якісного методу. Підсумком першого етапу є визначення найважливішої і актуальної потреби суб'єкта, що вивчається, задоволення якої явно утруднене.

Другий етап складається з декількох послідовно здійснюваних дослідницьких кроків.

Суть першого кроку - з'ясування і ранжування відповідей людей, що представляють суб'єкт, що вивчається, на питання: „Чому виникла та проблема, яка є важливою, актуальною і важко вирішується?” Дана задача розв'язується в одних випадках методом інтерв'ювання (як правило, напівстандартизованого) або фокус-групового обговорення. Результатом першого кроку постає визначення першого кола проблем, від вирішення яких залежить задоволення раніше виявленої гострої проблеми.

Другий крок робиться для виявлення другого кола проблем. Для цього знову задається питання „чому”, але вже відносно кожної з виявлених в першому колі причин.

Третій крок встановлює третє коло проблем досліджуваного мікросоціуму, похідних від кожної проблеми другого круга. Аналогічно робляться четвертий, п'ятий і подальші кроки. Слід зазначити, що другий і всі наступні кроки, що складають другий етап методики „проблемне колесо”, реалізуються у вигляді групової дискусії, що будується за принципом „фокус-групи” або інших способів „мозкового штурму”.

Третій етап дослідження, яке здійснюється за даною методикою, що характеризується, — оцінка виявлених проблемних кіл в контексті реальності їх вирішення. На ньому необхідно визначити ті причини проблем кожного кола, які:

• не підвладні суб'єкту (на які він  не може вплинути);

• піддаються контролю з боку соціального суб'єкта;

• повною мірою залежать від суб'єкта (на які він може вплинути вирішальним чином, змінюючи ту, що склалася проблемну ситуацію).

Другий і третій етапи супроводжуються викреслюванням кожним дослідником особливої картограми — схематичного зображення проблемних кіл.

Оскільки це картографування робиться в ході групової дискусії, в ньому можуть виявитися різного роду помилки і неточності. Вони усуваються на наступній фазі дослідження.

Четвертий етап покликаний вирішити дві задачі: по-перше, — розробку створеної всіма дослідниками картограми проблемних кіл; по-друге, - визначення в цій картограмі проблем, які: а) слід прийняти як константу, не залежно від суб'єкта, що вивчається; б) можна і слід контролювати і в) на які суб'єкт може впливати.

П'ятий етап — підсумкова аналітична робота дослідницької групи, розробка нею системи практичних рекомендацій для вирішення проблем обстеженого мікросоціуму.