Тема 11. Методологічний розділ програми

соціологічного дослідження. (1 год.)

 

1. Зміст методологічного розділу програми соціологічного дослідження.

2. Поняття соціальної проблеми та її масштаби.

3. Визначення мети і завдань дослідження.

4. Формулювання гіпотез дослідження.

 

1. Зміст методологічного розділу програми соціологічного дослідження.

• Формування проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження;

• Визначення цілей і постановка завдань;

• Уточнення й інтерпретація основних понять;

• Попередній системний аналіз об'єкта дослідження;

• Розгортання робочих гіпотез.

 

2. Поняття соціальної проблеми та її масштаби.

Методологічна частина починається з опису проблемної ситуації, де відбивається важливе завдання складання програми визначення об'єкта та предмета дослідження. Висунуту самим життям суперечливу ситуацію прийнято називати соціальною проблемою. За визначенням В. Ядова, - це «знання про незнання» певних сторін кількісних та якісних змін, тенденцій розвитку причин та інших характеристик будь-якого соціального явища чи процесу.

Проблема і проблемна ситуація. Ці поняття не є тотожними, хоча й пов'язані між собою. Буває, що проблема є ширшою проблемної ситуації, а може бути й так, що проблемна ситуація включає декілька проблем. Проблемна ситуація може розглядатися в межах однієї проблеми, але може бути вужчою або ширшою за неї. Якщо проблема - це в цілому якесь нерозв'язане завдання, віддзеркалене досить абстрактно і багатослівно, то проблемна ситуація - це якби квінтесенція проблеми (однієї чи декількох), конкретно визначальні протиріччя, яке підлягає емпіричному дослідженню.

Соціальна проблема - життєве суспільне протиріччя, яке вимагає організації цілеспрямованих дій для його усунення. Наукова проблема - це стан “знання про незнання”, коли фіксується протиріччя між знаннями про потреби суспільства в певних діях і незнанням способів і засобів здійснення цих дій.

Соціальні проблеми мають різні масштаби. Це зокрема:

• проблеми невеликих соціальних груп (навчальних, професійних колективів);

• проблеми локальних територій (на рівні мікрорайону або невеликого поселення);

• проблеми, що торкаються інтересів великих соціальних груп (наприклад професійних, конфесійних, етнічних, вікових);

• проблеми соціальних інститутів (сім'ї, освіти, армії, релігії і т. д. );

• проблеми цілих регіонів (західних областей України, автономної республіки Крим і т.д.);

• проблеми, що торкаються потреб та інтересів всього суспільства (соціально-економічні, соціально-політичні та ін.).

3. Визначення мети і завдань дослідження.

Мета дослідження орієнтує на його кінцевий результат (теоретико-пізнавальний; практично-прикладний). Залежно від мети визначається логіка побудови програми. У теоретичному дослідженні - увага приділяється вивченню наукової літератури, побудові концепції і т. ін. Під час практично-прикладного дослідження відбувається з'ясування завдань, і тільки тоді вивчається література в пошуках відповіді: чи є типове рішення з назрілих конкретних завдань. Соціологічне дослідження насамперед має практичну мету, бо необхідно надати інформацію для вироблення практичних рекомендацій щодо з'ясування та для уникнення соціальних проблем.

Потім формулюються цілі та завдання дослідження. Не дивлячись на ілюзію суб'єктивності, мета завжди є об'єктивною, тобто тісно пов'язаною з суспільною практикою, та виражає потреби людей. Розробка системи основних та неосновних завдань забезпечує комплексний характер дослідження, послідовність його теоретичних та практичних аспектів. Постановка завдань надає систематичності всьому дослідженню, дисциплінує дослідницький колектив. Завдання дослідження - сукупність конкретних установок (заходів), спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання містять основні вимоги до аналізу проблеми і поділяються на основні та неосновні. Основні завдання відповідають цільовій установці дослідження і передбачають пошук відповіді на центральне питання дослідження: які шляхи та засоби вирішення досліджуваної проблеми.