- •Тема 1. Рівні соціологічного аналізу і структура соціологічного знання
- •2. Функції і завдання соціології
- •3. Рівні соціологічного аналізу.
- •4. Структура соціологічного знання
- •Тема 2. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •1. Суть та особливості соціологічного дослідження
- •2. Етапи соціологічного дослідження
- •3. Види соціологічного дослідження
- •4. Соціальний моніторинг
- •Тема 3. Парадигми в соціології
- •1. Сутність та особливості парадигм
- •2. Історичні етапи розвитку соціологічної науки.
- •3. Протосоціологія
- •4. Вітчизняна протосоціологія.
- •Тема4. Макро- та мікросоціологічні парадигми.
- •1. Натуралізм о. Конта
- •2. Органіцизм г. Спенсера
- •3. „Розуміюча соціологія” м. Вебера
- •4. Соціологізм е. Дюркгайма
- •5. Соціологічні погляди в.Парето.
- •6. Чиказька соціологічна школа
- •7. Німецька формальна соціологія
- •Тема 5. Сучасні соціологічні теорії
- •2. Феноменологічна соціологія.
- •3. Етнометодологія.
- •4. Постмодернізм
- •5. Теорія соціального оміну.
- •6. Символічний інтеракціонізм
- •7. Вітчизняна соціологія
- •1. Кількісна та якісна парадигми в соціології. Історична взаємодія кількісних та якісних підходів
- •2. Аналіз документів та контент-аналіз. Прийоми якісно-кількісного аналізу документів
- •За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •3. Соціологічне спостереження та його особливості
- •Застосування соціологічного спостереження має три особливості:
- •4. Соціологічний експеримент
- •До операцій, які становлять експеримент, можна віднести:
- •5. Тестові методики
- •6. Соціометричні методики
- •1. Метод опитування та його різновиди. Суть та особливості методу анкетування
- •Наведемо деякі вимоги до самої анкети і анкетного опитування:
- •За предметним змістом запитання анкети поділяють на:
- •2. Соціологічне інтерв'ю
- •3. Метод експертних оцінок
- •1. Передумови та історія становлення якісного підходу
- •2. Проблема істини в якісному дослідженні
- •3. Типи соціологічних досліджень в якісній парадигмі
- •1. Суть та особливості глибинного інтерв’ю
- •2. Фокус-групова методика
- •3. Методика шоу
- •4. Метод „проблемне колесо”
- •5. Інтеграція експертних оцінок
- •1. Сутність програми соціологічного дослідження
- •2. Розділи програми соціологічного дослідження
- •4. Суть та особливості робочого плану дослідження.
- •Тема 11. Методологічний розділ програми
- •1. Зміст методологічного розділу програми соціологічного дослідження.
- •2. Поняття соціальної проблеми та її масштаби.
- •3. Визначення мети і завдань дослідження.
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 12. Об’єкт, предмет та інтерпретація
- •1. Вимоги до об’єкта дослідження та його основні ознаки.
- •2. Уточнення та інтерпретація основних понять.
- •3. Методична частина програми соціологічного дослідження.
- •Тема 13. Вибірковий метод в соціології. Якість соціологічної інформації.
- •1 Суть та особливості вибіркового методу в соціології.
- •2. Особливості імовірнісного підходу в соціології.
- •3. Характерні особливості цілеспрямованого типу вибірки.
- •4. Якість соціологічної інформації
- •Тема 14. Організація збору даних.
- •1. Способи збору даних
- •2. Технологія збору даних
- •3. Підсумкові документи
3. Соціологічне спостереження та його особливості
Спостереження як метод збирання соціологічної інформації не можна віднести до специфічних методів соціології. Остання запозичила його ще з часів перших соціологів із раніше сформованих галузей емпіричного знання і в кінцевому рахунку із природничих наук. У соціологічно-природничому симбіозі спостереження можна в першому наближенні визначити як планомірне цілеспрямоване сприйняття явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксуються дослідником і потім перевіряються. При цьому збирається і фіксується за допомогою технічних приладів (кінокамера, фотоапарат, магнітофон, телевізійна та інша техніка) лише та інформація, яка може бути використана для опису, а потім і пояснення проблемної ситуації, яка досліджується.
Під спостереженням в соціології розуміють пряму реєстрацію фактів очевидцем. Соціологічне спостереження, оскільки воно пов'язане із прямим безпосереднім сприйняттям подій, а то і участі у ньому, має багато спільного із тим, як людина в повсякденному житті сприймає, аналізує, пояснює, запам'ятовує й узагальнює події, характеристики, очевидцем котрих вона була. Соціологічне спостереження як метод збору наукової інформації - це завжди спрямоване, систематичне, безпосереднє простеження значущих соціальних явищ, процесів, подій. Воно слугує певним пізнавальним цілям. Спостереження дозволяє широко, багатомірно охопити події, здійснюється одночасно із розвитком досліджуваних подій, явищ та процесів.
На відміну від звичайного, наукове спостереження характеризується тим, що воно:
підпорядковане чіткій дослідницькій меті і чітко сформульованим задумам;
спостереження проводиться за обдуманою заздалегідь процедурою;
всі дані спостереження фіксуються в протоколах або щоденниках за визначеною схемою;
інформація, отримана шляхом спостереження, має бути піддана контролю на обґрунтованість і стійкість.
Спостереження різняться і класифікуються залежно від ступеня формалізованості (структуралізоване і неструктуралізоване), становища спостерігача (ступінь участі спостерігача в досліджуваній ситуації). Розрізняють включене і просте спостереження, за місцем проведення, умовами організації - польове і лабораторне, за регулярністю проведення - систематичне і несистематичне.
Структуризоване спостереження відповідає високому ступеню стандартизації, а для фіксації результатів використовуються спеціальні бланки та документи, досягається точність інформації. Його застосовують за наявності достатньої інформації про об'єкт дослідження. На протилежність йому неструктуралізоване спостереження є менш формалізованим. При його проведенні відсутній чіткий план дій спостерігача, застосовують його переважно у розвідувальних пошукових дослідженнях.
Включеним спостереженням називається такий його різновид, коли дослідник безпосередньо включений в досліджуваний соціальний процес, контактує, діє разом із досліджуваними. Дослідник імітує входження в соціальне середовище, адаптується в ньому, аналізує події ніби зсередини. Характер «включеності» дослідника може бути різним: в одних випадках він зберігає інкогніто, в інших спостерігач не приховує своєї мети, ролі, функції. Повністю включене спостереження дозволяє розглядати досліджуване явище ніби зсередини, очима очевидців. Перевага такого спостереження полягає в тому, що воно дає можливість розкрити приховані для зовнішнього ока сторони об'єкта, що досліджується. Разом з тим, йому притаманні певнінегативні моменти: 1) спостерігач, адаптуючись до групи, яку він спостерігає, сам починає реагувати у відповідності з її стандартами, втрачаючи тим самим об'єктивний кут зору, 2) дуже важко знайти виконавця цього методу.
У простому спостереженні спостерігач реєструє події, знаходячись „на стороні”.
Польовим називається спостереження, коли воно проходить в умовах для спостереження (місцях та приміщеннях для зборів, засідань, мітингів). Коли ж завдання полягає у розробці та експериментальній перевірці нової методики, принципів та підходів пізнання, застосовують лабораторну форму спостереження.
Систематичні спостереження проводять регулярно протягом певного періоду. Серед несистематичних спостережень виділяють такі, з якими спостерігачеві доводиться мати справу як із заздалегідь незапланованими явищами.
Розрізняють також відкрите спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи факт спостереження за ними відомий, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени спостережної групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження.
Можна також виділити спостереження 1) нестандартизоване, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні і 2) стандартизоване, у якого є чітко фіксовані приписи відносно предмету і процедури спостереження.