- •Тема 1. Рівні соціологічного аналізу і структура соціологічного знання
- •2. Функції і завдання соціології
- •3. Рівні соціологічного аналізу.
- •4. Структура соціологічного знання
- •Тема 2. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
- •1. Суть та особливості соціологічного дослідження
- •2. Етапи соціологічного дослідження
- •3. Види соціологічного дослідження
- •4. Соціальний моніторинг
- •Тема 3. Парадигми в соціології
- •1. Сутність та особливості парадигм
- •2. Історичні етапи розвитку соціологічної науки.
- •3. Протосоціологія
- •4. Вітчизняна протосоціологія.
- •Тема4. Макро- та мікросоціологічні парадигми.
- •1. Натуралізм о. Конта
- •2. Органіцизм г. Спенсера
- •3. „Розуміюча соціологія” м. Вебера
- •4. Соціологізм е. Дюркгайма
- •5. Соціологічні погляди в.Парето.
- •6. Чиказька соціологічна школа
- •7. Німецька формальна соціологія
- •Тема 5. Сучасні соціологічні теорії
- •2. Феноменологічна соціологія.
- •3. Етнометодологія.
- •4. Постмодернізм
- •5. Теорія соціального оміну.
- •6. Символічний інтеракціонізм
- •7. Вітчизняна соціологія
- •1. Кількісна та якісна парадигми в соціології. Історична взаємодія кількісних та якісних підходів
- •2. Аналіз документів та контент-аналіз. Прийоми якісно-кількісного аналізу документів
- •За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •3. Соціологічне спостереження та його особливості
- •Застосування соціологічного спостереження має три особливості:
- •4. Соціологічний експеримент
- •До операцій, які становлять експеримент, можна віднести:
- •5. Тестові методики
- •6. Соціометричні методики
- •1. Метод опитування та його різновиди. Суть та особливості методу анкетування
- •Наведемо деякі вимоги до самої анкети і анкетного опитування:
- •За предметним змістом запитання анкети поділяють на:
- •2. Соціологічне інтерв'ю
- •3. Метод експертних оцінок
- •1. Передумови та історія становлення якісного підходу
- •2. Проблема істини в якісному дослідженні
- •3. Типи соціологічних досліджень в якісній парадигмі
- •1. Суть та особливості глибинного інтерв’ю
- •2. Фокус-групова методика
- •3. Методика шоу
- •4. Метод „проблемне колесо”
- •5. Інтеграція експертних оцінок
- •1. Сутність програми соціологічного дослідження
- •2. Розділи програми соціологічного дослідження
- •4. Суть та особливості робочого плану дослідження.
- •Тема 11. Методологічний розділ програми
- •1. Зміст методологічного розділу програми соціологічного дослідження.
- •2. Поняття соціальної проблеми та її масштаби.
- •3. Визначення мети і завдань дослідження.
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 12. Об’єкт, предмет та інтерпретація
- •1. Вимоги до об’єкта дослідження та його основні ознаки.
- •2. Уточнення та інтерпретація основних понять.
- •3. Методична частина програми соціологічного дослідження.
- •Тема 13. Вибірковий метод в соціології. Якість соціологічної інформації.
- •1 Суть та особливості вибіркового методу в соціології.
- •2. Особливості імовірнісного підходу в соціології.
- •3. Характерні особливості цілеспрямованого типу вибірки.
- •4. Якість соціологічної інформації
- •Тема 14. Організація збору даних.
- •1. Способи збору даних
- •2. Технологія збору даних
- •3. Підсумкові документи
2. Уточнення та інтерпретація основних понять.
З метою використання єдиного понятійного апарату в програмі визначаються основні поняття, їх емпірична інтерпретації та операціоналізація, тобто відбувається їх теоретичне уточнення, знаходження їх аналогів у соціальній дійсності (емпіричних індикаторів) та засобів заміру чи фіксації індикаторів (індексів).
Логічний аналіз припускає точне, всебічне пояснення їх змісту та структури і як наслідок - дозволяє скласти чітке уявлення про предмет дослідження. У такому аналізі застосовують такого типу логічні процедури, як інтерпретація та операціоналізація понять. Пошук емпіричних визначень понять називають інтерпретацією, уточненням понять. Перш за все виділяються ключові поняття певного явища з точки зору розуміння проблеми. (Зауважимо: в різних ситуаціях, поняття можуть відображати (вміщувати) різні значення, розуміння). Суть цих процедур полягає у логічному структуруванні, тлумаченні (поданні) та уточненні змісту основних понять, котрі є головними компонентами у визначенні предмета дослідження. Це дозволяє дати опис і основних сторін предмета дослідження.
Особливе значення надається і операціоналізації понять, котрі певною мірою, ніби задають хід дослідженню, диктують логіку вивчення проблеми. Процедура інтерпретації основних понять здійснюється у формі пошуку тих окремих «підпонять», котрі і характеризують складові розуміння цього терміна. Надалі, на цьому етапі логічного аналізу інтерпретація поступається місцем уточненню (деталізація інтерпретації) основних понять. Ця процедура продовжує і деталізує інтерпретацію у вигляді розчленування раніше виділених складових основного поняття на їх елементи - ведучі характеристики предмета дослідження.
Більш простою формою операціоналізації є структурна. Однак для поглибленого аналізу предмета дослідження передбачають не тільки його структурування, а і вияв допустимих причин та факторів, які визначають характер стану, зміст та зміни даного явища. Тому схема операціоналізації основного поняття включає і факторну операціоналізацію. Такого типу комплексне «розчленування» основного поняття показано на прикладі «стану організації навчального процесу»).
При розробці програми важливо виділити основні поняття. Вони займають основне місце у визначенні предмета дослідження. Логічний аналіз понять вимагає глибокого і точного пояснення їх змісту і структури. Потім визначається співвідношення елементів, властивостей соціального явища, що досліджується. Аналіз цих елементів і властивостей дає досліднику реальну уяву про стан (статику, динаміку) соціологічного явища, що досліджується. Наприклад, необхідно вивчити соціальну активність студентів (вузу, міста, регіону і т д ). Логічний аналіз категоріїсоціальна активність вимагає виділити більш дрібні поняття, які є її складовими. До них відноситься активність навчальна, політична, культурна і т. д. Ще більше деталізуючи, розшифровуючи ці поняття, ми підходимо до визначення сутності окремих елементів дослідження. Дані поняття все більше наближаються до показників, які можна "закладати" в анкету у вигляді конкретних запитань.
Спочатку здійснюємо інтерпретацію, тобто розкриваємо зміст основного поняття, враховуючи різні варіанти його теоретичного трактування в різних наукових джерелах. Потім з основного поняття, як вже вказувалось, вичленуємо більш часткові поняття, які входять у нього і мають менший рівень абстрактності. Наступний етап - операціоналізація понять, тобто подальше членування і деталізація понять до рівня однозначно зрозумілих термінів, знаходження їх аналогів в реальному житті (іншими словами, емпіричних індикаторів).
Структурна операціоналізація - це розчленування основного поняття на складові елементи - головні ознаки предмета дослідження, факторна - це вияв і аналіз уявлених причин, які визначають характер явища, що вивчається.