8.9. Екоконверсія

На діяльність людини і соціуму в цілому впливають і вроджені властивості, і культурно обумовлені норми. Суспільна свідомість — дуже інерційна система. Багато її особливостей формувалися, коли людство складалося з антагоністичних груп, що експлуатували природні ресурси, які здавалися невичерпними. Нинішня суспільна свідомість ґрунтується на попередньому досвіді людства. Нині, незважаючи на політичну роздробленість, людство стало глобальним. У минулому успіх малих ізольованих груп забезпечували груповий егоїзм, парохіалізм (самовіддана, альтруїстична любов до «своїх», що є нерозривно сплетеною з ненавистю до «чужих»), ксенофобія, протистояння ворожому навколишньому середовищу. Ці форми поведінки стали неадекватними для глобального людства. Уже не окремі народи експлуатують свої території, а людство в цілому використовує біосферу, ресурси якої близькі до вичерпання. Яким звичним не є нинішній спосіб дій, він зовсім не є єдино можливим.

Мабуть, умовою виживання людства є комплексна перебудова суспільної свідомості, пов’язана зі зміною взаємовідносин із середовищем проживання, — екоконверсія. Ймовірно, з прочитаного вами матеріалу стало ясно, що готових відповідей, яким має стати людство, немає, є лише розуміння того, яким воно не повинно бути.

Необхідність зміни ставлення людства до середовища свого існування — це не тільки предмет філософського осмислення, але й привід для практичної діяльності міжнародних структур.

Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку («комісія Брундтланд») в 1987 році представила доповідь «Наше спільне майбутнє». В цій доповіді була сформульована концепція сталого розвитку.

Ця концепція була прийнята як програмна мета людства на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, що відбулася в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Конференція прийняла також документ, названий «Порядок денний на XXI століття». Проміжні підсумки виконання цієї програми розглядалися на Всесвітній зустрічі зі сталого розвитку, що відбулася в 2002 році в Йоганнесбурзі (Південна Африка). У 2012 р. в Ріо-де-Жанейро відбулася міжнародна конференція «Ріо+20». Її наслідком став міжнародний документ «Майбутнє, якого ми бажаємо». Попри певні успіхи, міжнародне співтовариство поки що недалеко відійшло від декларацій, і прийняти документи, які дійсно впливали б на міжнародний розвиток, ще не вдалося. Однозначно оцінити успіхи міжнародного співтовариства у вирішенні поставлених завдань не можна, проте ясно, що зусиль, які вживаються, явно бракує.

Згідно з прийнятим міжнародним співтовариством визначенням, сталий розвиток — це розвиток людства, при якому задоволення потреб нинішнього часу не підриває здатності майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Іншими словами, сталий розвиток — це такий розвиток людства, який задовольняє його потреби, не звужуючи його можливостей.

Очевидно, наприклад, що прискорене спалювання викопного палива ніяк не відповідає ідеям сталого розвитку. Що ж робити? Якось обмежувати нинішні потреби людства, наприклад, за допомогою таких домовленостей, як Кіотський протокол. Але ж цих заходів недостатньо! На жаль, на сьогодні у міжнародного співтовариства немає можливості забезпечити навіть реалізацію таких напівзаходів. Цей приклад показує, що людство ще не доросло до того стану, коли його розвиток почне управлятися розумом, а не стихійними інстинктами і груповим егоїзмом.

На жаль, чим далі відкладатиметься початок процесу змін, тим більш різкими повинні бути ці зміни. Якими вони будуть? Сподіватимемося, що наш вид упорається з еволюційним викликом, який стоїть перед ним, і в кожного з нас буде можливість зробити в це посильний внесок.

ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА

ЛІТЕРАТУРА

Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: в 2-х т. — М.: Мир, 1989. — Т. 1. — 677; Т. 2. — 477 с.

Гиляров А.М. Популяционная экология. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 191 с.

Дольник В.Р. Непослушное дитя биосферы.— СПб.: ЧеРо-наНеве, Петроглиф, 2004. —352 с.

Моррис Д. Голая обезьяна. — М.: Эксмо, 2009. — 320 с.

Небел Б. Наука об окружающей среде: в 2-х т. — М.: Мир, 1993.

Одум Ю. Экология: в 2-х т. — М.: Мир, 1986. — 328 с.

Протопопов А. И. Трактат о любви, как ее понимает жуткий зануда. http://protopop.chat.ru/tl3.html

Шабанов Д. А., Кравченко М. О. Материалы для изучения курса общей экологии с основами средоведения и экологии человека. — Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. — 292 с.

Шилов И. А. Экология. — М.: Высшая школа, 1998. — 512 с.

Экологические очерки о природе и человеке / под ред. Б. Гржимека. — М.: Прогресс, 1988. — 640 с.

Begon M., Townsend C. R., Harper J. L. Ecology. From individuals to ecosystems. — Malden — Oxford — Victoria, Blackwell Publishing, 2006. — 738 р.

АДРЕСИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Лекторий-библиотека «Batrachos.com» http://batrachos.com/

Шабанов Д.А., Кравченко М.А. Онлайн-підручник екології http://batrachos.com/help-books-ecology

Элементы большой науки. Новости науки http://elementy.ru/news Компьюлента. Земля. Экология http://compulenta.computerra.

ru/zemly/ekologiya/

ПИТАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Чому людину відносять до тварин?

2. Для представників класу Ссавці характерний досить чіткий взаємозв’язок між біомасою окремої особини та сумарною біомасою представників виду. Чи підкоряється людина цій залежності?

Чому?

3. Поясніть, що означає твердження, що людина є єдиним глобальним видом у сучасній біосфері?

4. Чи можуть гетеротрофи витрачати у одиницю часу більше первинної продукції, ніж її продуктують автотрофи? Поясніть, при яких умовах.

5. Які джерела енергії використовують лише представники нашого виду та не використовують представники інших видів тварин?

6. Як ви вважаєте, чи розумно дозволити використання усіх видів ГМО без виключення чи, навпаки, заборонити використання усіх ГМО? Аргументуйте.

7. Порівняйте особливості культурного та генетичного успадкування.

8. Які механізми забеспечили прискорення еволюції людини?

9. За свою історію біосфера та людство проходили через низку криз. У чому проявляються особливості екологічної кризи сучасності?

10. Завдяки чому зростання чисельності людства на більшій частині його історії було прискореним відповідно до гіперболічної моделі?

11. Які чинники забезпечили гальмування зростання чисельності людства у другій половині ХХ сторіччя?

12. Які соціальні чинники зумовлюють демографічний перехід?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Класіфікуйте зміну, що відбулася з екосистемою острова Кракатау, яка була знищена вибухом вулкану, але с часом значною мірою відновилася: а) нормальна динаміка; b) криза; c) катастрофа; d) колапс.

2. Класифікуйте зміну, що відбулася з екосистемою ставку, у якому при «цвітінні» значно збільшилася біомаса кількох видів водоростей: a) нормальна динаміка; b) криза; c) катастрофа; d) колапс.

3. Який з перелічених чинників найбільшою мірою сприяє стійкому обмеженню росту чисельності населення: a) війни; b) державна підтримка малодітних родин; c) розширення доступу жінок до освіти та можливостей їх кар’єри; d) пропаганда зниження народжуванності.

4. Виключною особливістю репродуктивної біології людини є те, що: a) вона має здатність до розмноження протягом усього року; b) у чоловічому онтогенезі (онтогенезі самця) нема пострепродуктивного періоду; c) у виховання потомства у нормі беруть участь обидва батьки; d) момент здатності жінки (самиці) до запліднення є прихованим від неї та чоловіка (самця).

5. Якщо 13 листопада 2026 року, у п’ятницю, чисельність людства не стане безкінечною, відносно висновку фон Ферстера щодо гіперболічного зростання чисельності людства можна буде встановити: a) що гіперболічна модель є невірною; b) що у певний момент характер зростання чисельності людства змінився; c) що чисельність людства стане бескінечною дещо пізніше.

6. Виключною особливістю популяцій людини є: a) передача ресурсів між популяціями; b) забруднення середовища відходами;

c) здатність до перетворення середовища у своїх інтересах; d) здатність до культурного спадкування.

7. В 1900 році на Землі жило 1,650 мільярди людей, в 1999 — 6 мільярдів. У якому році чисельність людства складала 4 мільярди: a) 1934; b) 1954; c) 1974; d) 1994?

8. Етап демографічного переходу, що характеризується смертністю, яка знижується або стабілізувалася на низькому рівні, і народжуваністю, що лишається високою: a) I; b) II; с) III; d) IV.

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

№ питання	Відповідь	№ питання	Відповідь	№ питання	Відповідь	№ питання	Відповідь
1	c	3	c	5	b	7	c
2	b	4	d	6	a	8	b