4.5.6. Різноманітність форм експлуатації

Поняття «хижак» здається всім добре знайомим. Ми звично вважаємо «хижаками» найчастіше представників ряду Хижі із ссавців, ряду Соколоподібні та ще, напевно, акул і крокодилів. Тим дивніше усвідомити, що з екологічної точки зору хижаком є і сонечко, що полює на попелиць, і дафнія, що відфільтровує з води водорості, і навіть росичка, що поступово переварює комара, який сів на її лист. Для всіх названих організмів характерно те, що вони споживають інші живі організми, і умовою споживання цих організмів є позбавлення їх життя. Природно, вбивство зебри левом куди більш драматична і кривава подія, ніж «нищення» од-

18

ноклітинних водоростей дафнією, але з точки зору видових взаємодій принципової межі між цим немає.

Не відкидаючи інші класифікації, в нашому курсі ми розглянемо хижацтво як частину більш широкої категорії відносин — експлуатації (див. пункт 4.5.2) — і виділимо 4 форми експлуатації: справжнє хижацтво (голофагія), пасовищне хижацтво (мерофагія), паразитоїдність і паразитизм.

Голофаги, справжні хижаки, вбивають жертву відразу і з’їдають за своє життя безліч жертв (лев, сонечко, дафнія, кашалот, росичка).

Мерофаги, пасовищні хижаки (корова, ґедзь, медична п’явка), зазвичай з’їдають тільки частину жертви, завдаючи їй при цьому певної, але не обов’язково смертельної втрати. За своє життя мерофаги експлуатують багатьох жертв, з якими не мають особливо тісних зв’язків.

Паразити (солітер, ВІЛ, омела біла, попелиці) тісно пов’язані зі своїм господарем, забирають у нього лише частину його ресурсів і не обов’язково спричиняють смерть. Їх зв’язок з господарем дуже тісний; у типовому випадку особина паразита все своє життя пов’язана з одним-єдиним господарем.

Паразитоїди, до яких відносяться багато перетинчастокрилих (наїзники, риючі оси) і деякі двокрилі, ведуть вільний спосіб життя, але відкладають свої яйця в жертву, на неї або біля неї. Личинки, що виходять з яйця, поїдають жертву живцем, а потім убивають її: смерть жертви є неминучою, але відстроченою. З урахуванням чисельності комах взагалі і перетинчастокрилих зокрема, така стратегія зовсім не є рідкісною.

Як ви можете побачити, в цій класифікації «розмилися» звичні поняття «хижак» і «паразит». До числа пасовищних хижаків ми віднесли і корову, і медичну п’явку. Однак як тільки ми відключимося від емоційних оцінок і, наприклад, спробуємо змоделювати такі відносини, ми відразу побачимо, що відносини корови і п’явки з їх жертвами дуже подібні. Мерофаги переміщуються в просторі, знаходячи своїх жертв і відбираючи в них частину їх біомаси. Однак коли медична п’явка нападає не на корову, що прийшла на водопій, а на пуголовка жаби, вона взаємодіє з ним як справжній хижак: убиває і поїдає значну частину його тіла.

У повсякденному трактуванні поняття «паразити» включає внутрішніх і зовнішніх паразитів. У наведеному тут сенсі слова справжніми паразитами є майже виключно внутрішні паразити і лише деякі із зовнішніх. Наприклад, воші тісно пов’язані зі своїми господарями і відносно рідко переходять від одного до іншого. І їх життя, і їх розмноження тісно

18

пов’язані з тілом хазяїна. Тому вошей можна вважати па разитами.

На відміну від вошей, блощиці та постільні клопи розмножуються не на тілі господаря, а в його «лігві» і легко переходять від одного господаря до іншого. Для їх живлення важливий пошук того господаря, яким вони будуть живитися в черговий раз. Сказане дозволяє вважати цих комах мерофагами, пасовищними хижаками.

Легко зрозуміти, що виділені тут категорії експлуататорів не є різко відмежованими одна від одної і пов’язані переходами.