12.1.7. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування в Україні

Згідно з Національним планом дій передбачено вирішення таких завдань:

• підготовка та схвалення у 2012 році проекту Концепції 10-річних рамок політики сталого споживання та виробництва (ССВ) згідно з Йоганнесбурзьким планом дій, розробка та реалізація Стратегії та Національного плану дій до 2015 року;

• подальший розвиток національної системи кадастрів природних ресурсів, державної статистичної звітності з використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища;

• технічне переоснащення виробництва на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідхідних, безвідхідних і екологічно безпечних технологічних процесів до 2020 року;

• уведення до 2015 року системи економічних і адміністративних механізмів із метою стимулювання виробника до сталого й поновлюваного природокористування та охорони навколишнього природного середовища, широкого впровадження новітніх, більш чистих технологій, інновацій у сфері природокористування;

• підвищення енергоефективності виробництва на 25 % до 2015-го і до 50 % до 2020 року порівняно з базовим роком шляхом упровадження в енергетиці та ресурсозбереженні в галузях, які споживають енергію та енергоносії;

• збільшення обсягу використання відновлювальних і альтернативних джерел енергії на 25 % до 2015-го і на 55 % до 2020 року від базового рівня;

• збільшення до 2020 року частки земель, що використовуються в органічному сільському господарстві, до 7 %;

• створення до 2015 року екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів і збору за забруднення навколишнього природного середовища для стимулювання суб’єктів господарювання до раціонального природокористування.

Унаслідок загострення проблем охорони навколишнього середовища, якісного та кількісного виснаження природних ресурсів і погіршення середовища існування людства природокористування як наука активно розвивається останнім часом у всьому світі. В її науковий багаж великий внесок роблять екологія та біологія, лісівництво, ґрунтознавство, гідрологія, рослинництво. Всі ці науки об’єднує одне — природа як об’єкт використання та охорони, що стала життєво важливою стороною існування людства у XXI столітті. Вибір найраціональнішого та найефективнішого шляху природокористування в даний час — непроста еколого-економічна проблема, але вона закладає напрямок майбутнього розвитку людства.

12.2. Раціональне використання природних ресурсів

Основна ідея. Природні ресурси — національне багатство, і тому їх використанню, відтворенню та збереженню приділяється значна увага. Раціональне використання природних ресурсів регламентується відповідними законодавчими та нормативними документами (законами, постановами, наказами). Особлива увага приділяється спеціальному користуванню природними ресурсами, яке супроводжується їх вилученням із природного середовища. Об’єми та порядок такого вилучення також підлягають контролю з боку держави.

Смислові зв’язки. Природні ресурси — використання (загальне та спеціальне) — відтворення — охорона.

Ключові терміни. Об’єкти рослинного світу, рослинні природні ресурси, тваринні природні ресурси, охорона, використання, відтворення, законодавчі акти, дозволи на спеціальне використання природних ресурсів, ліміти, ґрунти, ерозія (вітрова, водна, іригаційна, пасовищна, агротехнічна), надра, вилучення сировини, комплексне використання.

Мета — описати послідовність поводження із природними ресурсами, зв’язок порядку раціонального використання природних ресурсів із відповідними законодавчими документами, основні принципи раціонального використання, відтворення та ефективної охорони природних ресурсів — національного багатства України.