8.2. Унікальні екологічні особливості людини

Щоб визначити унікальні особливості нашого виду, слід порівняти популяції людей і популяції будь-яких інших видів тварин екологічно — тобто з точки зору обміну речовиною, енергією та інформацією.

8.2.1. Глобальність (обмін ресурсами між популяціями)

Всі тварини мешкають у складі популяцій — сукупностей особин, що населяють певні місця й експлуатують їх ресурси. Це відноситься і до видів-космополітів, тобто видів, що трапляються майже по всій планеті. Людина — не просто вид-космополіт, а єдиний глобальний вид. Людство — не просто сукупність особин виду Homo sapiens (Linnaeus, 1758), а сутність із властивостями, відсутніми у її частин. Спробуйте уявити собі аналогічне поняття, що відноситься до будьякого іншого виду!

Різниця між видом-космополітом і глобальним видом полягає не в широті розповсюдження, а в характері взаємодії між популяціями. Наприклад, сірий щур (пацюк) є космополітом і мешкає майже всюди, де є людина (а крім того, ще в деяких інших місцях). Але кожна популяція щурів існує лише за рахунок ресурсів свого конкретного ареалу. Спорожніє комора — зникне популяція щурів, що живе в ній. Частина особин загине, частина мігрує в інші місця. Але ніколи дві популяції щурів не будуть обмінюватися ресурсами. Вони можуть обмінюватися особинами, на розвиток яких були витрачені ресурси, але ніколи одна популяція щурів не буде передавати іншій невикористані ресурси.

Популяції людини функціонують зовсім інакше. Порахуйте кількість країн, в яких зроблені предмети щоденного вжитку? Обмін ресурсами між популяціями — типова особливість нашого виду. Ми знаємо різні форми такого обміну — від торгівлі до війни і навіть гуманітарної допомоги. Нині не n популяцій людини експлуатує ресурси n місць проживання, а єдине людство експлуатує біосферу в цілому.

Здатність передавати ресурси між популяціями — дуже давня особливість людини, що була притаманною навіть іншим представникам нашого роду (а не лише виду). У палеоархеологічних дослідженнях кам’яного віку встановлено, що люди могли використовувати знаряддя, які виготовлялися з каміння, що можна було добути лише у віддалених районах.

8.2.2. Використання викопної первинної продукції

Засвоївши обмін ресурсів, людські популяції частково подолали просторові обмеження, що стримували їх діяльність. Але ще дивнішим є те, що людство певною мірою подолало й деякі обмеження у часі.

Чи може популяція гетеротрофних організмів (тобто таких, що потребують отримання органічних речовин з їжею) споживати за рік більше енергії, ніж її накопичують автотрофні організми (ті, що можуть синтезувати органічні речовини з неорганічних) у їхньому місці перебування? Звісно, ні. Максимальна «стеля» потоку енергії, трансформованої усіма іншими тваринами, визначається поточною первинною продукцією (органічною речовиною, яку утворили автотрофні організми, тобто кількістю «зв’язаної» сонячної енергії). Але популяції людини можуть подолати цю межу. По-перше, це пов’язано з перерозподілом ресурсів між популяціями. А подруге, людство в цілому перевершило таке обмеження! Це стало можливим завдяки використанню горючих копалин (первинної продукції минулих геологічних епох, що зберігається у вигляді вугілля, нафти, газу тощо).

Екологічний баланс (співвідношення між фотосинтезом та диханням в екосистемах та біосфері в цілому) не є врівноваженим: фотосинтез систематично переважає. Наслідком цього є накопичення органічної речовини на земній поверхні та кисню в атмосфері нашої планети. Кисень, що вивільнився в ході фотосинтезу, окислив у геологічній історії нашої планети всі відновники в атмосфері та на земній поверхні. Частина цього кисню розсіялася у космічному просторі. Органічну речовину, що відповідає кисню, який вивільнювався протягом земної історії, накопичено у земній корі, в осадових породах.

Людство використовує не лише сучасну первинну продукцію, а й викопну, у вигляді горючих копалин. Усі запаси викопної первинної продукції використати неможливо, оскільки в атмосфері недостатньо кисню, щоб їх спалити. Але для сучасного людства головним джерелом енергії є саме горючі копалини. Приблизно можна вказати, що людство за рік використовує стільки первинної продукції, скільки накопичувалося у земній корі за мільйон років.