Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екологія пахомов.docx
Скачиваний:
423
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
38.49 Mб
Скачать

12.4.3. Еколого-економічна оцінка інвестицій

Інвестування — будь­яке вкладення коштів із метою отримання доходу та вигоди. Спільне для всіх варіантів інвестування — порівняння витрат і результатів, тобто оцінка ефективності інвестицій.

Матеріальна сфера інвестицій у природоохоронну діяльність — створення суб’єктами господарювання систем екологічного управління, впровадження більш чистого виробництва, технологій ресурсо- та енергозбереження, екологічне підприємництво, зокрема виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг природоохоронного призначення. Фінансова сфера інвестицій передбачає, наприклад, страхування екологічних ризиків.

Рішення про інвестування коштів у проект має прийматися з урахуванням значень відомих економічних критеріїв (чистий дисконтний дохід, індекс дохідності, внутрішня норма прибутковості, термін окупності) та інтересів усіх учасників інвестиційного проекту. Для інвестиційного природоохоронного проекту враховуються інші важливі соціальні фактори, частина з яких не піддається формальному обліку, а має особливий змістовний сенс.

Соціальні результати природоохоронних заходів виражаються у скороченні захворюваності людей, збільшенні тривалості їх життя, у сприятливих умовах життєдіяльності теперішнього та майбутніх поколінь, збереженні пам’яток природи та історичних цінностей.

Економічні результати — скорочення збитку, що наноситься природі, економія витрат природних ресурсів, зменшення забруднення навколишнього середовища, збільшення продуктивності промислової фауни, підвищення працездатності людей.

Екологічні результати — зниження негативних впливів на природу, збереження біологічного різноманіття. Соціальноекономічні ресурси оцінюються за комплексними показниками поліпшення рівня життя людей, ефективності суспільного виробництва, збільшення національного багатства країни.

Еколого-економічні результати — зниження витрати природних ресурсів, зменшення шкоди навколишньому середовищу забрудненнями.

Як ілюстрацію особливостей еколого-економічної оцінки інвестиційного природоохоронного проекту наведемо приклад.

У процесі аналізу впливу автотранспорту на навколишнє середовище у плані підготовки до «Євро-2012» у великому промисловому місті визначені основні чинники, що підлягають впливу: установка нейтралізаторів відпрацьованих газів та озеленення. Відзначено, що у випадку збільшення автопарку ситуація починає стрімко погіршуватися. Тому бажано прийняти програми, які б поліпшили обстановку. Розглядалися три варіанти інвестиційних проектів: на 15, 30 і 40 млн грн.

У першому проекті передбачалось оснастити автопарк нейтралізаторами одного типу (дешевими), у третьому — іншого типу (дорогими), а в другому — одночасно з упровадженням нейтралізаторів першого типу проводити додаткове озеленення. Прогнозування наслідків прийняття першого проекту показує збільшення захворюваності, зменшення рослинності та зниження рівня якості життя. Оскільки використання першого варіанта не приносить очікуваного ефекту, то його слід відкинути.

Прийняття другого або третього проекту покращує соціально-екологічну ситуацію. Причому для другого варіанта поліпшення екологічної ситуації відбувається на третій рік, за незначного погіршення за два перших роки, а впровадження третього варіанта забезпечує поліпшення соціальноекологічної ситуації відразу ж на першому році. Для вибору конкретного варіанта інвестиційного проекту слід враховувати ту обставину, що площа зелених насаджень у межах великого міста — величина дефіцитна. За індикаторами сталого розвитку міст на жителя міста має припадати 30 м2 зелених насаджень. Міські насадження — це здоров’я дітей і поліпшення екологічної ситуації на перспективу. Кількість насаджень на людину обмежена, і другий варіант забезпечує лише короткочасне поліпшення ситуації. Тому в умовах обмеженості фінансових ресурсів можливе прийняття другого варіанта проекту з одночасним обмеженням росту автопарку. Проте найефективніший — третій варіант проекту, оскільки об’єктивно зростання кількості автотранспорту буде продовжуватися.