90,Міжнародний суд: юрисдикція щодо вирішення спорів і надання* консультативних висновків.

Міжнародний Суд є одним із шести головних органів ООН і головним судовим органом цієї організації (статті 7, 92 Статуту ООН). —* прийшов назміну Постійній палаті міжнародного правосуддя. шо діяла в 1921—1946 соках під час існування Ліги Націй. У теорії МіжнароднийСуд часто називають СвітовимСудом, шо наголошує на межах йогоюрисдикціїта полі в міжнародному правопорядку.

Статут Міжнародного Суду є невід’ємною частиною Статуту ООН.Тому кожна держава - член ООН одночасно є учасницею СтатутуСуду. шо. посте, не означає автоматичного визнанняюрисдикції Суду.

Міжнародний Суп розташованийу нідерландському місті Гаага. Складається з 15 суддів, що обираються Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки на дев’ятирічний строк.

Склад Суду повинен забезпечувати представництво головнихФорм цивілізації й основних правових системсвіту. ЯкшоСуд приймає дорозгляду справу,спірною стороною якої є держава, шо не маєу складі Судусудді свого громадянства, ця держава має право призначити на час розгляду цієї справи суддю на свій вибір.

Головня Функція Сулу — вирішувати споті на основі міжнародного права. Він також має право наливати консультативні висновки з будь-якого питання міжнаооаного права.

1. Вирішення спорів. МіжнароднийСуд має право вирішуватиспори тільки міждержавами, шо є учасницями Статугу Суду. Утім спір за участю міжнародної організації або приватної особи Фактично може бутирозглянутий Міжнародним Судом, але тільки якшо його можна «трансформувати» в міждержавний. (Напо. 1999 р. Федеративна Республіка Югославія (зараз Сербія таЧорногорія) попала позовипроти окремих держав — членів НАТО. але непроти самої цієї міжнародної організації, шо ініціювала та реалізовувала застосування збройної силипроти ФРЮ). ТакожСуд неодноразово вирішувавспори про притягнення до відповідальності держав, шо порушили права іноземців, за позовами держав, громадянами яких були ні особи.

Юрисдикція МіжнародногоСуду є Факультативною, тобтоСуд має правоприйняти справу до розгляду посуті тільки заумови надання на ие чітко вивоженої згоди обомаспірними стооонами.

ст. ЗК Статуту Суду —*■суд вирішує спори на підставі міжнародного права, застосовуючи міжнароднідоговори, міжнародні звичаї, загальніпринципи права, а також, як допоміжний засіб для визначення правових норм,судові рішення тадоктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів Із публічного права. Утімсторони спору можуть домовитисяпро наланняСулу прававирішити справу по справедливості.

Рішення Міжнародного Суду —► обов’язкові длясторін,остаточним іне підлягає оскарженню.

ст. 94 СтатутуООН. коли яка-небудь сторона V справі не виконає зобов’язання, покладеного на неї рішеннямСуду,друга сторона може звернутися до Ради Безпеки, яка може зробити рекомендації абовирішити про вжиття заходів для виконання рішення.

2. Надання консультативних висновків. Статут ООН надає право Генеральній Асамблеї та Раді Безпеки запитувати від Міжнародного Суду консультативні висновки з будь-якогоюридичного питання (ст. 96). Крімтого. Генеральна Асамблея може дозволити іншим ооганам ООН і її спеціалізова­ним установам запитувати консультативні висновкиСуду з юридичних питань, шо виникаютьу межах їхньої компетенції. До цього часу МіжнароднийСуд надав 24 висновки на запити Генеральної Асамблеї. Ради Безпеки. Економічної та Соціальної Ради, ЮНЕСКО, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародноїморської опганізаиії.

Незважаючи на те, шо консультативні висновки Суду не мають юридично обов’язкової сили для органів (установ), що його запитали, загалом вони виконуються.