58.Конвенція про права людини та основоположні свободи 1950 р. І

Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950р. (Європейська конвенція з прав людини) найстаріший серед регіональних договорів про права людини та найбільш авторитетний міжнародно-правовий документ із прав людини в Європі. Крім основного тексту Конвенція містить12 протоколів, уяких розвинуті, доповнені чи уточнені окремі її положення.

Конвенція була учинена в Римі 4 листопада 1950 року та вступила в силу в 1953 році англійською і французькою мовами, обидва тексти Конвенції є однаково автентичними, кожен існує лише в одному примірнику, і зберігається в архіві Ради Європи.

Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії конвенції кожній країні, що до неї приєднується.

Після її ухвалення було створено 2 незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією. Під час Віденського саміту у 1993 роцд було ухвалено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему. Новий Суд. що був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.

Конвенція складається з 59 статей та 3 розділів: Права і свободи (ст. 2-18), Європейський суд з прав людини (ст. 19-51), Інші положення (ст. 52-59).

Н, Права, які захитаються Конвенцією:Право на життя (ст. 2)Право на своооду і особисту недоторканість (ст 5)Нраво на справедливий суд (ст. 6)Право на повагу до приватного та сімейного життя (ст. 8)Право на шлюб (ст. 12)Право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13)Право на свободу думки, совісті релігії (ст. 9)

Конвенція забороняє!

• Катування і нелюдське, або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

• Смертну кару.

• Рабство і примусову працю.

• Дискримінацію у здійсненні прав і свобод, які викладені у Конвенції.

• Вислання особи з території держави, громадянином якої вона є, або позбавлення особи права в'їзду на територію держави, громадяйином якої вона є.

- Покарання без закону.

Протоколи розширили діапазон гарантованих тав І свобод людини та досконаліші

Протокол «ст 1 - Захист власності; ст. 2 - Право на освіту ;ст. З Право на вільні вибори. Протокол ,N»2 -> надати Суду повноваження робити консультативні висновки за певних

умов.

Протокол № 13 ->ст. 1 Скасування смертної кари ;ст 2 Заборона відступу від зобов язань; ст. З Заборона застережень тощо.

58

60. Процедура звернення з індивідуальною скаргою до Європейського суду з прав людини.

• Ви можете зверн до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто є жертвою порушення однією з держав - сторін Конвенції Ваших прав чи основополож свобод, які захищ Конвенцією та протоколами до неї.

• Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації;

• Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальн суб’єкта владних повноважень (парламенту, суду, прокуратури..) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви,спрдмйМНІЛИТИ .Приватних ,рсі§, дбо ,щ&едащцщ .ЩСТИТУМІЙ-

• п. 1 статті 35 Конвенції, £.Щ_пд нймп_є щяв ц_до додці ящ щц е _п ісл я то го. я^буЛЦ мко рдта.»».щ внутрішні„засебн, юридичного захисту, і лише пцотягрм^І.місялщха^

рішення.Судне розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

• Строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

• Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено - хоча б у стислій формі - предмет заяви, яку Ви масте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

її. Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загал правилом, повинні будете надсилати подальші зауваж англійськ чи франц мовою.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Ш, Зміст заяви-> положення правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазнач права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї. які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазнач дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. + копії самих рішень

Правило 45 Регламенту 4 заява має бути підписана Вами як заявннком\Вяшим представником.

Якщо Ви не бажаєге розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду те викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження з Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність