79. Міжнародне співробітництво в боротьбі з расовою дискримінацією.

Расова дискримінація(Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх Форм расової дискримінації1966 року) означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, основані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Правова кваліфікація політики та практики расової сегрегації та дискримінації, яку було проведено під час розробки тексту Конвенції, призвела до висновку, що вони мають різні прояви та підпадають під ознаки різних злочинів.

Тому апартеїд за своїм складом є «синтетичним» злочином, який об’єднує ознаки двох інших тяжких міжнародних злочинів — геноциду та расової дискримінації (ст. II).

Комітет з ліквідації расової дискримінації-> утв відповідно до положень статті 8 Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

Комітет складається з 18 експертів, які обираються строком на 4 роки й мають високі моральні якості та неупередженість і діючих в особистій якості.

Комітет:

• розглядає регулярно доповіді, що надаються державами про прийняті ними законодавчі, адміністративні й інші заходи для виконання положень Конвенції;

• заяви держав — учасниць Конвенції про те, що інша держава не виконує положень Конвенції.

Крім того, будь-яка держава — учасниця Конвенції може заявити, що вона визнає компетенцію Комітету приймати і розглядати повідомлення від окремих осіб або групи осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушення даною державою-учасницею яких-небудь прав, викладених у Конвенції.

82. Міжнародне економічне право: поняття, джерела, принципи.

ІІІйШШ?...РЖ,.іі;$ДКРетц.огр напряму . цкнаДМНРХІ>... £І<?номОДАГа-. р МЕД

виокремлюють; міжнародне торгове право (регулює рух товарів і послуг); міжнародне валютно-

фінг ' ' ^:“ШГ⁵І

І. Міжнародне економічне право— це система міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють економічні відносини основних суб’єктів міжнародного права: держав, національно- визвольних рухів, міжнародних міжурядових організацій. -> предметом регулювання виступають будь-які макроекономічні відносини (торгівля, виробництво, інвестиції, надання економічної допомоги, питання трудової міграції та ін.). При цьому економічні взаємозв’язки фізичних і юридичних осіб залишаються поза рамками МЕП, хоча і зазнають значного впливу з його боку.

міжнародне трудове право (регулює відносини трудової міграції між державами).

11. Джерела міжнародного економічного права 4 ті самі джерела, що і загальне міжнародне право 4

фінансове право (охоплює різноманітні розрахункові та кредитні відносини між державами та міжнародними міжурядовими організаціями): міжнародне інвестиційне право (регулює відносини держав із приводу капіталовкладень (інвестицій)); право міжнародної економічної допомоги (регламентує відносини з надання економічної допомоги у вигляді пільгових позик, кредитів, забезпечення особливих преференцій у торгівлі, що надаються переважно слаборозвиненим державам);

1. певні о^^нвості цієї джере^ь^т;., _ч

   1. Більшість норм МЕП є конвенційними. -7 особл значення мають багатосторонні договори -7 Генеральна угода про тарифи та торгівлю (ГАТТ), Генерал угода про торгівлю послугами (ГАТС) тощо

   На підставі багатосторонніх міжнародних договорів здійснюють свою діяльність Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та ін.

   2. Міжнародні звичаїв-^ осн значення в регулюванні світової економіки належить основним принципам міжнародного права, які мають звичаєво-правову природу ->для ефективного регул світогосподарських відносин також необхідно звертатися до міжнародних звичаїв міжнародного морського, міжнародного повітряного й ін галузей сучасного міжнародного права.

   3. Неправові норми -^рішення міжнародних міжурядових організацій рекомендаційного характеру та політичні домовленості, досягнуті на міжнародних конференціях, що складають разом так зване м яке право.

   Ш. Принципи міжнародного економічного права -> поряд із загальновизнаними осн принципами міжнародного публічного права в МЄП виокремлюють спеціальні принципи, ідо застосовуються ТІЛькн ДДЕ.ДІР*.ЛІ9.-.ДЗР|)й.М^ШШМйн* ^ДЙ.?МШ,9£Ш1^:

   природними ресурсами та своєю економічною

   Принцип суверенітету держави над своїми прі діяльністю.

2. Принцип економічного співробітництва

3. Принцип взаємної та рівної вигоди передбачає взаємне право держав на справедливий розподіл вигод і зобов’язань між державами з різних економічних питань.

4. Принцип вільного доступу до моря і з нього для країн, що не мають виходу до моря.

5. Принципи неднекримінації полягає в наданні на основі взаємності однією державою іншій умов, не гірших, ніж ті, що надані третім державам

6. Принцип найбільшого сприяння є похідним від режиму неднекримінації, але, на відміну від нього, полягає в наданні однією державою ін певних пільг, що надані або можуть бути надані третім державам

7. Принцип надання національного режиму держава цілком або частково зрівнює у правах фізичних і (або) юридичних осіб іноземної держави з вітчизняними

8. Принцип надання преференційного режиму -> надання «префеенцій» — торгових пільг, насамперед у відношенні мита для всіх або деяких товарів, що діють у відносинах між окремими державами та не поширюються на товари з інших країн.

82